Наприкінці травня - на початку червня Черкаси, як і низку інших обласних центрів, сколихнули фальшиві повідомлення про масові замінування житлових будинків, медичних та освітніх закладів. Відповідні служби реагували в силу своїх умінь, навичок та загальних приписів, які передбачають алгоритм дій у таких випадках. А от чи знають самі черкащани, куди бігти у випадку техногенної катастрофи, затоплення або військових дій? Редакція «Про все» вирішила дослідити питання укриттів, так званих «бомбосховищ», яке останній раз піднімалось у місцевих ЗМІ ще в 2014-15 роках, під час активної фази бойових дій на Сході України.
Як виявилось, для цивільного населення спеціально обладнаних укриттів або сховищ у Черкасах немає. За словами начальника Управління цивільного захисту Черкаської міської ради Володимира Лободи, наявні споруди призначені виключно для працівників тих підприємств, установ і організацій, на балансі яких вони перебувають. Це передбачено ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, прийнятого ще у 2013 році. Натомість Управління ДСНС у Черкаській області у відповіді на запит «Про все» зазначає, що згідно з базою даних електронного обліку на території м. Черкаси обліковуються 87 сховищ та 5 протирадіаційних укриттів цивільного захисту, що в загальній кількості становить 92 одиниці. Оскільки частина цих споруд не пройшла технічну інвенатризацію, із наявних захисних споруд цивільного захисту оцінені лише 62 одиниці, з яких частка «готових» складає - 19 одиниць та «обмежено готових» - 43 одиниці.
- На практиці фонд захисних споруд для працюючих та службовців (найбільшої працюючої зміни) підприємств створюється на території цих підприємств або поблизу них, а для решти населення - у межах житлової забудови з урахуванням відповідних норм, - зазначають у ДСНС.
У випадку надзвичайної ситуації, згідно з наявними нормами, жителі Черкас підлягають негайній евакуації. А для тих, хто не встиг покинути напівзруйноване або вражене місто, відповідним переліком передбачено 22 будівлі подвійного призначення. Їх підвальні та цокольні приміщення здатні тимчасово заховати людей від впливу негативних зовнішніх факторів. До слова, робота з визначення таких будівель продовжується і надалі, тож перелік постійно розширюється.
Станом на зараз такі споруди подвійного призначення можуть вмістити понад 56 тисяч осіб. Звісно, це будуть не комфортабельні умови з лежачими місцями та окремими санвузлами. За розрахунками фахівців, на одну людину в цих укриттях припадатиме 1 квадратний метр, що є допустимою нормою для тимчасового укриття на нетривалий період.
У цілому система цивільного захисту населення це проблемний аспект життєдіяльності міста. Переважна частина будівель подвійного призначення - це торговельно-розважальні центри, гаражні кооперативи, підземні стоянки, ОСББ та житлово-будівельні комплекси, які перебуваютьу приватній або кооперативній власності. Ставлення до проблем цивільного захисту у власників досить поверхневе, оскільки на їх думку вкладати кошти в інфраструктуру та оснащення укриттів нераціонально. Частина з них віддані в оренду під магазини та розважальні заклади.
Окремі підприємства опираються інвентаризації власних укриттів та сховищ. Наприклад, АТП-17127 має у своєму розпорядженні ПРУ (протирадіаційне укриття), проте, як стверджують у профільному управлінні, його керівниця Олена Куниця зазначає, що немає до цього укриття жодного стосунку. Воно хоч і знаходиться на території підприємства, але не стоїть у нього на балансі, і взагалі в укриття інший власник.
Зі скрипом обіцяють провести і ніяк не проведуть інвентаризацію стану сховищ цивільного захисту «Укрп’єзо», ПРАТ «ЧШК», ПСП «Ньютон», ДОК, «Круг», ТОВ «ЧМЗЗ», «Богдан-моторс». Відмовки різноманітні: від «не стоїть на балансі» до «не на часі» та «скоро».
Хоча питання нагальне. Перевірки стану цих укриттів показали, що інвентаризація та переоснащення потрібні. Наприклад, на ДОКу є два сховища, проте одне з них підтоплене. Та оскільки комбінат вже тривалий час перебуває в стані ліквідації, арбітражному керуючому не до проблем цивільного захисту. На «Богдан-моторс» є три сховища: два на території заводу в прийнятному стані, а третє, яке за його межами - проблемне, знову ж через те, що там вже інший власник і воно не перебуває на балансі заводу.
Володимир Лобода каже – законодавство чітко прописало всі норми цивільного захисту, проте механізмів впливу на нерадивих власників підприємств та установ не передбачило. Працівникам Управління доводиться через особистий контакт домовлятись про співпрацю, адже загрози, які б вони не були примарні, таки існують.
За даними Управління ДСНС, на сьогодні Черкаси віднесено до міст певної категорії небезпечності через можливе хімічне забруднення. Ще однією загрозою для міста є підтоплення через гідродинамічну аварію на Канівській ГЕС. Додатковими факторами небезпеки також вважається знаходження Черкас в зоні можливих сильних руйнувань та небезпечного радіоактивного забруднення. Саме виходячи з цих загроз і розробляються усі плани цивільного захисту містян.
Чиновники міськради розповідають, що наразі вони максимально намагаються довести систему сховищ до відповідних норм. Крім того, регулярно проводяться навчання та тренінги відповідальних осіб. За словами Володимира Лободи, в Черкасах у випадку надзвичайної ситуації діятимуть 20 збірних пунктів евакуації (ЗПЕ), які на сьогодні повністю укомплектовані та забезпечені відповідним персоналом. Регулярно з цими працівниками проводяться відповідні збори, де доводяться зміни в законодавстві та алгоритм дій під час організації можливої евакуації.
Управління цивільного захисту пояснює, що по мірі надходження населення в ЗПЕ буде організовуватися масовий вивіз до безпечних місць перебування. Такі місця для Черкас визначені розпорядженням Черкаської ОДА. Це, зокрема,Городищенський, Звенигородський, Золотоніський, Лисянський, Смілянський, Чигиринський, Шполянський, Черкаський, Канівський, Кам’янський та Корсунь-Шевченківський райони, м. Ватутіне, м. Городище, м. Звенигородка, м. Золотоноша, м. Кам’янка, м. Канів, м. Сміла, м. Чигирин і м. Корсунь-Шевченківський.
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Черкаської ОДА ще у далекому 2002 році визначило 8 маршрутів евакуації.
Але папери паперами, приписи приписами, а у випадку паніки навряд чи всі суворо дотримуватимуться правил та черговості. Усі, хто матимуть транспорт, самі максимально швидко покидатимуть небезпечні райони. Та й з наявністю громадського транспорту можуть бути проблеми. Комунальними тролейбусами далеко не поїдеш, а автобуси всі в приватних руках і навряд чи перевізники з альтруїстичних переконань дадуть своє майно для вивезення черкащан подалі від витоку отрути/підтоплення/бомбових ударів.
А поки усі ці загрози виключно гіпотетичні і до війни не менше як півтисячі кілометрів, чиновники перевіряють, контролюють та намагаються забезпечити положення Кодексу. Згідно рішення виконкому Черкаської міськради, прийнятого ще в березні цього року, на початку осені буде організована низка комплексних перевірок ЗПЕ. А вже ці перевірки покажуть готовність міста до можливих надзвичайних ситуацій.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
