Вихід є. Але він не простий, і за один день його не реалізувати. Потрібна зміна свідомості жителів сіл. Не потрібно змінювати життєві пріритети всіх. Достатньо отримати 5% жителів соціально та громадсько активних. По здоровому активних, з розумінням перспектив та баченнями майбутнього.
Держава виховати таких людей не змогла, та й ніколи не ставила перед собою таких завдань, окрім пустих декларацій на папері. Проте врятувати регіони, забезпечити сталий розвиток сільської місцевості можливо. Потрібна стратегія залучення інвесторів у сільську місцевість. Але не тих, хто своє завдання бачить у тупому використанні сільських земель по принципу «посіяв - зібрав», чи тих хто хоче наставити в окрузі курників.
Потрібно навчити місцеве населення заробляти не лише на городі чи в полі, а за рахунок пропозиції природної та історичної складової регіонів. Тут би яскравим прикладом могла б бути Чигиринщина. Абсолютно унікальна місцина, жителі якої можуть розвивати свої громади за рахунок туристів, що відвідують район. Жителям потрібно донести, що все має ринки збуту. А турист це не той хто лише відвідує музеї, а той хто залишає свої кошти тим хто надає йому послуги: харчування, ночівлі та інші. Врешті решт втечі від міської суєти.
Здається, що в Чигирина зараз є шанс. Чи є він в інших регіонів? Безперечно. Треба бажання третьої сторони, адже Микола Васильович із Довгалівки, який має в хазяйстві 5 коней сам може й не дійде до того, що вигідніше на конях катати «городських», ніж ними ж возити сіно з лугу. Йому це треба пояснити, а й дуже часто переконати.
Чи буде цим займатися держава? Не вірю в це. Не з цими чиновниками, основне завдання яких у перекладанні паперів та написанні відписок. Створення державних агенцій, фондів, трастів та контагентів ситуацію не порятує. Лише ініціатива знизу. Лише бажання нас самих навчати таких «Микол із Довгалівки». Нехай держава дає вудку, ловити рибу навчаються. Вудку зробити важче. Це якраз функція держави – не заважати. Прибрати зайву зарегульованість малого та середнього бізнесу. Якщо цього не позбутись - провалимо ще одну реформу, як би гарно вона не виглядала.
Натомість дасть держава заробляти селянам не лише в полі, не буде ставитись як до батраків – зніме з себе тягар знищеного за два десятиліття села.
