Депутати та уряд змогли домовитися в питанні лібералізації оподаткування під тиском фінансових донорів, але податкову реформу все ж таки провалили, інформує Новое Время.
Верховна Рада України проголосувала за зміни до Податкового кодексу. У першому читанні і в цілому проект закону Про забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році набрав необхідну кількість голосів лише з третьої спроби і лише після перерви між голосуваннями, яку взяли провладні фракції для узгодження спірних моментів.
В цілому кількість внесених у законопроект правок, до яких прийшли в процесі усних домовленостей, за словами експертів, перевищує кількість письмових правок. Як результат, остаточної версії законопроекту фізично не мають на руках навіть народні обранці. І єдиним джерелом доказу правомірності встановлення норм законопроекту з оподаткування служить стенограма пленарного засідання.
‘‘Процедурно звичайно порушення були. Але було дуже багато законів і хотілося прийняти усі, щоб була база для обговорення бюджету. Враховуючи те, що ми прийняли постанову про прискорений розгляд держбюджету-2016, у нас є два дні на його розгляд. Якби ми за ці два дні встигли прийняти кінцеву редакцію змін до податкового кодексу, то зміни були б легітимними, але ми не змогли цього зробити. Є багато не зовсім урегульованих моментів, і ми будемо ще доопрацьовувати зміни до податкового законодавства протягом першого кварталу наступного року’’, - коментує народний депутат ВРУ від БПП Руслан Демчак.
За його словами, на сьогодні оцінити реальний економічний вплив прийнятих податкових змін на надходження до державної казни дуже важко. Тож протягом 2016 року можна очікувати подальших законодавчих змін і до прийнятого держбюджету.
І якщо прискорене прийняття змін до податкового законодавства пов’язане із необхідністю прийняття ‘‘бюджетного’’ законодавства, то прискорене прийняття держбюджету - із тиском міжнародних інституцій. Адже без вирішення цих двох питань Україні не світять ні фінансування від МВФ, ні кредити від ЄС та США.
‘‘Компроміси, насправді, по тих гострих питаннях податкової реформи, які обговорювалися раніше, не знайдені. Кожна зі сторін продовжує наполягати на своєму. А це – таке перемир’я заради прийняття бюджету і щоб мати можливість піти на канікули’’, - каже керівник відділу податкового і юридичного консультування КПМГ в Україні Сергій Попов.
Першочергова група податків
В цілому розроблений Міністерством фінансів законопроект все ж таки враховує ряд норм, на яких наполягав Комітет ВРУ з питань оподаткування.
Як випливає із документів, представлених на публіку, у 2016 році роботодавці сплачуватимуть до державної казни 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ), замість діючих на сьогодні 36,7%-49,7%. А 3,6% ЄСВ, які стягувалися із зарплат працівників, скасовуються.
При цьому підвищується максимальна величина бази нарахування ЄСВ із 17 до 25 мінімальних заробітних плат. Враховуючи, що станом на 1 січня 2016 року мінімалка становитиме 1.378 грн, під сплату ЄСВ підпадають фізособи, доходи яких не перевищуватимуть 34,5 тис. грн на місяць.
Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) стягуватиметься за єдиною базовою ставкою у розмірі 18% замість діючих 15%-30%. Щоправда під ‘‘справедливе’’ оподаткування, на якому не раз наполягали і урядовці, і парламентарі, не потрапили доходи від дивідендів – їх оподаткування лишили на рівні 5%.
Радикальні зміни в спрощеній системі оподаткування наразі не спостерігаються. В ході розробки концепцій податкової реформи і урядовці, і депутати наполягали на тому, що зі спрощеної системи мають бути виключені представники великого бізнесу, які використовують спрощенку для оптимізації оподаткування. Згідно норм закону, зміни не торкнуться першої та другої груп платників податків. А от до платників третьої групи із нового року будуть входити лише підприємці із річним доходом до 5 млн грн замість 20 млн грн на даний час. Ставка для третьої групи спрощенців збільшується на 1 процентний пункт: для платників ПДВ - до 3%, для решти - 5%.
На аграріїв, які входять до четвертої групи спрощенців, у новому році очікує підвищення ставки єдиного податку у 1,8 рази. Скасовується спеціальний режим оподаткування ПДВ, при цьому аграріям надається пільговий період для переходу на загальну систему оподаткування. У 2016 році на період переходу виробники молока та ті, хто вирощують велику рогату худобу, будуть перераховувати до бюджету 20% ПДВ, аграрії, що працюють із зерновими і технічними культурами – 85% ПДВ, всі інші – 50%.
У частині податку на прибуток підприємств скасовується сплата авансових внесків та запроваджується квартальний звітний період для тих підприємств, у яких річний дохід перевищує 20 млн грн.
Верховна Рада також підвищила ставку акцизного збору: слабоалкогольні напої – на 300%, пиво та вино – на 100%, алкогольні напої – на 50%, паливо – на 13%, тютюнові вироби – на 40%. При цьому Кабінет міністрів встановив за собою право визначати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Не вдалося відмовити уряд від введення податку на нерухоме майно в розмірі 25 тис. грн для квартир площею понад 300 м кв. і будинків більше 500 м кв. Також з 2% до 3% від розміру мінімальної зарплати збільшується ставка податку за 1 м кв. загальної житлової площі та нежитлової нерухомості (41,34 грн).
Експертна думка
Остаточні висновки щодо майбутніх податкових змін експерти робити наразі не беруться. У чому вони погоджуються, то це у тому, що влада не за ті процеси сварилася між собою, які потрібні були українській економіці. ‘‘Сьогодні змінювати ставки, через які сваряться Мінфін і депутати, насправді абсолютно не принципове питання для населення і бізнесу країни. Значно ефективніше було б з боку влади зосередитися на питаннях адміністрування податків та виведенні з тіні заробітних плат, у чому концепції обох сторін сильно не відрізнялися’’, - вважає Попов.
‘‘Якщо рухати ставки (окрім ЄСВ) ми не особливо просили, не наполягали, то от в питанні адміністрування ми очікуємо дуже суттєвого полегшення. І в остаточній версії законопроекту ми ще маємо подивитися, наскільки справді лібералізоване адміністрування. Наприклад, ми точно не просили запроваджувати квартальні звіти у частині податку на прибуток підприємств, ми хотіли щоб лишалося це на річній основі. Квартальні звіти будуть відволікати ресурс і затягувати адміністрування’’, - розповідає виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко.
В питанні ставок суттєвою лібералізацією вважають зниження навантаження на так звані зарплатні податки – ПДФО і ЄСВ. ‘‘Для прозорих, білих підприємців, які платили офіційні зарплати, це суттєве полегшення. Хоча для тих, хто не платив, мабуть, це не буде достатнім заохоченням вивести зарплати із тіні’’, - розмірковує Дерев'янко.
Щоб змінити ситуацію із зарплатами в конверті, на її погляд, повинна ефективніше працювати Державна фіскальна служба України. А, щоб Україна у майбутньому могла дозволити собі зменшити податкове навантаження ще більше, влада має зосередитися на скороченні державних видатків, у першу чергу. На рішучі кроки щодо урізання фінансування своїх витрат ні Кабмін, ні Парламент, у 2015 не наважилися.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
