Черкаський історик та краєзнавець Борис Юхно вирішив згадати святкування дня народження Черкас, який відзначали 30 років тому, 19-20 вересня 1987-го. Далі мовою оригіналу, пише "Вичерпно".
Організаторам було непросто. Перевершити урочистості першого, з відкриттям доброго десятка важливих для міста промислових та соціально-культурних об’єктів і грандіозним зірковим концертом на стадіоні, можливим не видавалося ніяк. З іншого боку, відразу ж по 700-річчю “здутися” та просто відбути номер – теж не варіант, громада такий факт обов’язково б зле прокоментувала. Бо тоді вже мала привід, позаяк горбачовська перебудова почала відчутно ламати економіку з усіма відповідними наслідками для людей. Зник цукор, ще більшим дефіцитом стала ковбаса – мірило достатку, та й загалом діставати почали вже й те, що ще вчора більш-менш вільно купувалося. У тодішніх реаліях це, як би не було, – критерій. Ну гнать на партію нізя… Одним словом, відгуляти вимагалося дешево і сердито.
Святкування похмурого суботнього дня, як і нині, мало кілька основних локацій. Почалося все, хто б сумнівався, мітингом на площі Леніна. Тут нічого цікавого. Далі – вулицею Куйбишева, тепер Замковий узвіз. Там та нагорі, у парку ім. Ленінського комсомолу, тепер сквер Б. Хмельницького, відбувся “Черкаський вернісаж”, тобто свято мистецтв. Виступали літератори Микола Негода, Федір Моргун, Валентина Кузьменко (…). Грали-співали “колективи художньої самодіяльності”, зокрема “Зелений вогник” таксомоторного та “Червона калина” ЗТА. Там же експозиціонувався живопис, демонстрували роботи народні умільці, торгували книгами, на вікторині змагалися знавці літератури.
У неділю “зона свята” (зустрів таке визначення, можна сказати – за Фрейдом) – нова площа Слави, де організували “Диво-град”: дитяче свято зі скоморохами, мультяшними персонажами та безкоштовним 500 “Ескімо” персонально від Крокодила Гени. Неподалік у фонтані ДТСААФ – демонстрація моделей катерів. У сквері Будинку Рад – прокат машинок і фотосесія з можливістю відразу ж оцінити та придбати знімок.
Далі надвечір – стадіон із “центральною подією, художньо-спортивним святом “Черкаси – місто славне братерством і працею”. Суцільний пафос во славу: наочна агітація, знамена, промови… “На стадіоні відбуваються фігурні перешикування, які виписують знаменні дати, дороге ленінське ім’я, абревіатуру КПРС. Тематику цього своєрідного літопису утверджують переможні мелодії революційних пісень…” Щось таке, навіть без очікуваного усіма концерту за визначенням. І як бонус для гурманів – вокально-хореографічна композиція “Наречена” у виконанні сумгаїтського фольклорного ансамблю “Чешма”.
Вочевидь, до цього місця – туго. Одначе, на 701-й річниці “людська” новація таки мала місце. Центральна площа під Леніним уперше перетворилася у такий собі міні Дахнівський ярмарок з автолавками, грибками для частувань, корчмою, баштаном…
Отаким воно було, пост-ювілейне святкування Дня міста у вересні 1987-го. На жаль, подієвих фоток не маю. Натомість пропоную дещо з попереднього, пам’ятного багатьом 700-річчя.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
