МХП — одна з перших компаній в Україні, яка почала впроваджувати програми корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Сьогодні участь у її проєктах беруть органи самоврядування, громадські організації, підприємці, а також активні представники громад у місцях присутності підприємств холдингу, які зацікавлені змінити життя на краще.
Крім цього, МХП — один з небагатьох бізнесів в Україні, який системно і успішно працює з людьми в сільській місцевості. Як згодом змінюються КСВ-проєкти компанії і як правильно об'єднувати людей заради єдиної мети — в інтерв'ю "НВ" розповів заступник голови правління МХП з корпоративної соціальної відповідальності Ігор Лещенко.
Як МХП модернізував КСВ-програми
Торік компанія направила на програми КСВ близько 200 млн грн, і ці інвестиції постійно зростають. Які цілі переслідує компанія, вкладаючи кошти в цей напрям?
Почнімо з того, що таке корпоративна соціальна відповідальність. КСВ в Україні часто-густо плутають з благодійністю, але вона включає в себе більш широкий пласт питань. Це відповідальність компанії за свій продукт і свої послуги, культура взаємодії з усіма стейкхолдерами — як постачальниками, клієнтами або пайовиками, так і зі співробітниками. МХП платить офіційні зарплати, оплачує лікарняні та відпустки, жорстко дотримується вимог з охорони праці та екології, в повному обсязі виплачуються податки, — все це елементи нашої відповідальності. І, звичайно, це те, як компанія вирішує важливі соціальні питання в місцях своєї присутності, співпрацює з громадами. Ми багато взаємодіємо з громадськістю на територіях, де розташовані наші виробничі потужності, інвестуємо в їх розвиток ті самі сотні мільйонів гривень, сприяємо позитивним змінам всередині громад, робимо людей більш відповідальними. Завдяки КСВ ми створюємо умови для комфортного життя людей, багато з яких — наші чинні або майбутні співробітники.
На територіях, де розташовані виробничі потужності компанії, проживає багато людей?
Так, майже 250 тис. осіб. Це частина території 130 громад і 700 населених пунктів.
МХП був однією з перших українських компаній, що впровадили КСВ. З якими головними труднощами Ви стикаєтеся у своїй діяльності, враховуючи також той фактор, що багато проєктів у вас реалізовуються в сільській місцевості?
МХП дійсно працює з територіальними громадами переважно в сільській місцевості — це невеликі містечка, селища і села. Великих труднощів у нас немає. Головна — зміни там відбуваються повільніше, ніж у Києві або обласних центрах. Нам би хотілося, щоб люди проявляли більше активності і сподівалися не тільки на чиновників або депутатів, а брали ініціативу в свої руки. Наша місія якраз і полягає в тому, щоб допомогти людям організуватися і вирішити свої проблеми. В процесі спільної роботи ми бачимо зміни на краще. Активність людей, з якими ми працюємо, зростає.
Раніше програмами КСВ займалося кожне підприємство агрохолдингу окремо, потім було вирішено їх усі об'єднати. Чи дозволило це проводити більш масштабні програми? І для чого МХП знадобився Благодійний фонд «МХП — Громаді»?
Ми дійшли до рішення об'єднати всі програми КСВ не відразу. Засновник МХП Юрій Косюк завжди виділяв кошти на ці цілі і хотів, щоб вони витрачалися ефективно. Нас ніхто не вчив, як це робити. Але з часом ми вирішили уніфікувати всі проєкти і об'єднати їх на платформі благодійного фонду. І відразу зрозуміли, які практики — успішні, а які — не дуже є ефективними.
Ще однією причиною створення фонду можна назвати загальносвітові практики КСВ. Раніше компанія допомагала громадам безпосередньо. Наприклад, фінансувала будівництво дороги або заміну вікон у дитячому садку. Але, згідно з наявними на сьогодні міжнародними практиками, завдання підприємств — соціально відповідальне ведення бізнесу. Розвиток громад, реалізація соціально значущих проєктів — не менш важливий, але великий пласт робіт. Тому ми і створили Благодійний фонд «МХП — Громаді». Велика частина коштів в нього надходить від МХП, а сам фонд є інструментом корпоративної соціальної відповідальності. Крім цього, «МХП —Громаді» — прозора платформа для залучення додаткових коштів від інших структур, що мають з нами спільну мету — розвиток регіонів.
Скільки КСВ-проєктів реалізувала компанія в 2020 році?
За рік ми реалізували десь 500 проєктів, які фінансувалися через благодійний фонд. Також ми провели 18 курсів з навчання представників місцевих громад в межах конкурсу «Час діяті, Україно!». На мій погляд, цими освітніми проєктами ми зробили великий внесок у розвиток населення. Досить 5% активної маси, щоб зрушити суспільство з місця. В учасниках наших тренінгів і семінарів ми бачимо саме таких людей. Наше завдання — допомогти їм об'єднатися.
Зараз усю нашу діяльність можна розділити на кілька частин. Перша — це запити громад, яким ми допомагаємо підготувати документацію для реалізації проєкту або його додаткового фінансування. Друга частина — це програми МХП, які розробляємо і проводимо самостійно або в партнерстві з іншими зовнішніми організаціями. І третя складова — корпоративне волонтерство.
Що таке «корпоративне волонтерство»?
Розуміння, що таке корпоративне волонтерство і наскільки воно необхідне, прийшло до нас недавно. Виділення 200 млн грн не робить компанію соціально відповідальною, соціально відповідальним у цьому випадку є її власник. Агрохолдинг МХП — це 28 тис. співробітників. І кожен з них може зробити свій внесок. Наші співробітники добровільно здають кров, у вільний час беруть участь в активностях, ініційованих холдингом або благодійним фондом, їздять до дитячих будинків. Вони не дарують там подарунки, а розповідають дітям про фінансову грамотність, сімейне життя. Тобто допомагають адаптуватися до дорослого життя.
Ще один показовий приклад — наш волонтерський проєкт «Листи Святому Миколаю». Діти з малозабезпечених сімей напередодні новорічних свят писали листи Святому Миколаю з проханням про подарунки, а наші співробітники виступали в ролі виконавців бажань.
Корпоративне волонтерство поширюється і на керівництво МХП. На дні народження одного з топ-менеджерів ми зібрали 470 тис. грн, які направили на покупку семи інфузоматів (медичний виріб, який дозволяє тривалий час, дозовано і контрольовано вводити препарати пацієнтам — ред.) для дитячих онковідділень у Черкаській області.
Чи зростає кількість співробітників, які беруть участь у соціальних програмах компанії?
Наші співробітники готові брати участь у соціальних програмах, і вони отримують таку можливість. Ми їх організовуємо і підказуємо, як можна зробити це ефективно. Охочих все більше: в 2021 році донорами крові стали на 20% більше співробітників, ніж у 2020 році.
В цьому році ми очікуємо, що близько 3000 наших співробітників виступлять у ролі волонтерів за різними проєктами.
Чи є у вас метрика, яка дозволяє оцінити ефективність КСВ-програм?
Так. У 2019 році ми проводили опитування на територіях, де працює компанія. У людей запитували, чи хочуть вони, щоб МХП був поруч. Тоді 35% опитаних відповіли позитивно, а більшість ставилися до нашої компанії швидше нейтрально. Тоді ми поставили перед собою мету збільшити лояльність до 50%. У грудні минулого року повторно провели опитування і побачили, що позитивно до МХП ставиться вже 67% респондентів. Ефективність наших програм зросла, хоча ми не виділяли на них істотно більше коштів. У 2019 році на соціальні програми компанія направила 170 млн грн, а в 2020 році — 200 млн грн.
Коли місцеве населення готове вкладати кошти або сили в реалізацію проєкту, коли всі залучені, тоді ми стаємо партнерами і досягаємо значно більших результатів. Простий, але дуже наочний приклад — проєкт у с. Василівка Тульчинського району Вінницької області. Ми придбали фарбу, дошки, а жителі села зробили з цих дощок паркан і самі його пофарбували. Це найправильніший підхід до реалізації спільного проєкту.
Або інший приклад: МХП — Громаді ініціював Всеукраїнську толоку у регіонах присутності потужностей МХП. Спільно з жителями громад нам вже вдалося провести 112 толок, 677 співробітників стали волонтерами. І це не кінцеві цифри — проєкт у розпалі.
Чи багато у вас таких спільних проєктів?
Наша мета — щоб таких проєктів було більше 50%. І нам вдалося її досягти. Зараз у нас 63% всіх активностей проводяться в партнерстві з місцевими громадами.
Оцініть, як багато представників сільських громад уміють готувати документацію, щоб отримати грант?
Наприклад,п’ять років тому у Вінницькій області майже ніхто не вмів готувати таку документацію і навіть боялися за це братися. Ми навчали представників громад на наших територіях і вчили їх писати такі проєкти. В результаті вони почали залучати значні суми, наприклад, 100−200 тис. грн на ремонт спортзали в школі або встановлення системи освітлення в селі. Зараз ми в кожен такий проєкт намагаємося залучити співфінансування. Це можуть бути не тільки бюджетні кошти, а й допомога місцевих бізнесів та проактивних людей.
Як ми вже говорили, торік на різні напрями компанія витратила майже 200 млн грн, але проєктів було реалізовано на суму десь 300 млн грн. Ось ці 100 млн грн вдалося залучити як співфінансування від інших партнерів. Такі програми дозволяють об'єднати людей ще більше.
Допомога медикам
Торік Україна, як і весь світ, зіткнулася з пандемією COVID-19. Бізнес теж допомагав лікарням. Які програми для МХП були пріоритетними?
Ми допомогли 180 медичним закладам. На боротьбу з коронавірусом компанія виділила понад 86 млн грн, з яких 55 млн грн було спрямовано в загальнонаціональний державний фонд, 29 млн грн конкретно в Черкаську та Вінницьку області, де сконцентровані головні потужності МХП. Решта коштів пішли на інші території, де присутні підприємства холдингу. На ці гроші купувалися засоби індивідуального захисту, необхідне медикам обладнання, антисептики і так далі.
Для лікарень Вінницької та Черкаської областей засоби захисту, дезінфектори, ШВЛ та інше обладнання закуповувалися під егідою благодійних майданчиків «Спільнодія Черкащини: здолати COVID-19» і «Спільнодія Вінниччини: здолати COVID-19». Ініціатором їх створення був фонд «МХП — Громаді», а самі ці платформи об'єднали зусилля бізнесу, влади і громадськості в боротьбі з епідемією. Крім коштів МХП, туди вдалося залучити 6,5 млн грн коштів інших місцевих бізнесів. Своїм прикладом ми підштовхнули підприємців брати участь у цих суспільно важливих проєктах.
Також разом з громадськими організаціями та волонтерами ми вчили медиків писати проєкти і грамотно оформляти документи для участі в грантових конкурсах. Цей освітній досвід допоможе цим установам залучати додаткове фінансування від різних донорів, зокрема міжнародних.
Екологічні проєкти
ТОП-тема останнього часу — екологія. Які кроки і проєкти реалізує МХП для боротьби зі змінами клімату, збереженням і відновленням довкілля?
Питання, пов’язані з екологією, дійсно гостро стоять на порядку денному. МХП приділяє цьому питанню значну увагу. Ми багато працюємо з людьми і вчимо їх берегти довкілля, не викидати сміття в лісах або полях, не спалювати траву тощо. Шкода, яку можна завдати такими діями, значна. Під час нашого Всеукраїнського проєкту «Зелена планета з МХП» разом з місцевими жителями висаджуємо дерева. Проводимо екофестивалі, під час яких прибираємо території. Коли люди беруть участь у таких проєктах, вони розуміють, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Виховання відповідального ставлення до природи — і є наша мета.
Ви впроваджуєте програми, які навчають людей сортувати сміття?
Унас є програми, які присвячені цьому питанню. Але поки що досвід не дуже вдалий. Чому? Тому що потім це сортоване сміття нікому не потрібне, а заводів з переробки відходів немає. І ми намагаємося піднімати це питання на рівні областей. Німецькі компанії хочуть реалізувати подібні проекти в містах Київської та Черкаської областей — у Миронівці, Каневі, Золотоноші, а потім і в Ладижині. Вартість одного такого заводу становить 180 млн грн і він зможе переробляти відходи на біогаз. Якби вдалося домовитися, частину коштів на ці проєкти виділяли б місцеві громади, частину — німецькі компанії.
Будівництво таких заводів — ваша ініціатива?
Так. Я знайшов їхні контакти і зараз громади вивчають ці проєкти. Нам не хотілося б, щоб було витрачено час, кошти, а заводи так і не були б побудовані. Тому теж долучилися до цих проєктів.
Будівництво заводів — не єдина наша екологічна ініціатива. Наприклад, разом зі Степанецькою громадою в Черкаській області ми чистимо 6 кілометрів річки Росава, які сильно замулені. МХП виділив 500 тис. грн на розроблення технічної документації, а місцева громада купила земснаряд і готується проводити гідротехнічні роботи з очищення річки. Після проведення робіт якість води суттєво покращиться. Це ще один приклад спільної роботи компанії і місцевої громади.
Як будуть змінюватися КСВ-програми в майбутньому
Із чого варто починати компанії, яка вирішила займатися КСВ?
ВУкраїні працює багато організацій, які допомагають реалізувати КСВ-проєкти. Наприклад, це «Центр розвитку КСВ» або Європейська Бізнес Асоціація. Можна приєднатися до них або звернутися безпосередньо до МХП. Ми бачимо, як у бізнес-середовищі зростає інтерес і потреба в програмах КСВ і завжди раді допомогти. Вже неодноразово ділилися своїм досвідом з великими українськими компаніями, наслідком чого є підписані з ними меморандуми про співпрацю. Але в той же час ми самі продовжуємо вчитися, постійно дізнаємося щось нове, впроваджуємо нові практики.
Якою Ви бачите корпоративну соціальну відповідальність у МХП через 5 років?
Унас — амбітна мета. Ми хочемо дійти до того, щоб Благодійний фонд «МХП — Громаді» став донорським консультаційним фондом. Що це означає? У світі є великі донори, які виділяють кошти на різні соціально значущі проєкти. Розпорядниками цих коштів є певні донорські організації. І ми хочемо залучати ці кошти. Звісно, МХП теж буде інвестувати гроші у фонд. Але робота із зарубіжними донорами дозволить істотно збільшити фінансування проєктів у регіонах.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
