Нещодавно в Києві відбулися події, які, можливо, і невідомі широкому загалу, проте їх результати досить суттєво вплинуть на життя пересічних мешканців Черкащини. Це переатестація керівної ланки Головного Управління Національної поліції МВС України в Черкаській області.
Про особливості переатестації та свої враження „Про все” розповіли керівник ГО "Автомайдан – Черкаси" Сергій Яковенко (С.Я.) та Голова координаційної ради ГО "Місто на "Че" Ярослав Лавров (Я.Л.), які брали безпосередню участь в роботі комісій.
Сергій Яковенко та Ярослав Лавров. Фото: Про все
- Розкажіть, як саме була організована атестація, хто її проходив, та хто входив до комісії?
С.Я. - Загалом було створено 3 атестаційні комісії, кожна з яких мала у своєму складі 6 осіб. Проходило атестацію 29 керівників ГУНП, починаючи з заступників начальника Управління, завершуючи начальниками райвідділів. Керівник комісії - радник міністра внутрішніх справ, секретар комісії - представник патрульної поліції, також до комісії входили 2 представника МВС по кримінальному блоку та із загальних питань, і два представника громадськості. За результатами атестації комісією шляхом голосування кожному, хто атестувався, присвоювалась одна із чотирьох категорій оцінювання, зокрема:
1 категорія – займаній посаді відповідає;
2 категорія – займаній посаді відповідає, рекомендовано на підвищення;
3 категорія – займаній посаді не відповідає, рекомендований на пониження;
4 категорія – займаній посаді не відповідає, рекомендований на звільнення.
- По чому комісії визначали ці категорії, тобто якими є критерії відбору?
С.Я. - Ну, по-перше, перед атестацією всі співробітники проходили тестування на загальний рівень ерудиції та професійних знань, а також психологічні тести. Мінімальна кількість балів за кожен тест 30 із 60. До речі, 75% керівного складу Черкаського ГУНП не набрали мінімальної кількості балів на тестах, а, отже у разі віднесення їх до 3 і 4 категорій, не мають права на подачу апеляції. Перед тим, як запросити на співбесіду поліцейського, члени комісії ознайомлювались з його біографією, послужним списком, службовою характеристикою, інформацією підрозділів внутрішньої безпеки та з відкритих джерел, а також декларацією про доходи. Під час співбесіди членами комісії також задавались питання з метою визначення професійного рівня та людських якостей, питання походження рухомого та нерухомого майна, які мають у володінні або користуванні керівники черкаської поліції, і не тільки того, що зазначено в деклараціях про доходи. Слід зазначити, що під час підготовки до роботи громадськими активістами була проведена суттєва робота, пов’язана зі збором інформації стосовно поліцейських начальників. Використовувались всі можливі джерела – діючі та колишні співробітники МВС, СБУ, внутрішньої безпеки, громадські активісти та окремі пересічні громадяни. Відповідно, активісти обмінювались між собою інформацією та опрацьовували її, намагаючись максимально об’єктивно підійти до оцінки. Отже, перед атестацією ми знали майже все про кожного з керівної ланки черкаської поліції.
- Ця інформація якось вплинула на результати атестації? І як бути у випадку, якщо людина заперечує, каже що вся озвучена вами інформація не відповідає дійсності?
Я.Л. - Знаєте, у більшості випадків так і було, ніхто не хотів зізнаватися, що має статки, які у десятки разів перевищують їх офіційні доходи. От, наприклад, показуємо ми фотографію елітного будинку і питаємо: Ваш будинок? Відповідає: Мій, точніше моєї дружини. А звідки він у неї взявся, вона ж не працює і бізнесом не займається, в декларації у неї нулі? Відповідає: Ми на цей будинок збирали все життя, батьки допомагали і т.д. і т.п. А ми бачимо, що один лише паркан того будинку коштує більше, ніж річна зарплата власника, а ще за нашою інформацією фігурант має квартиру за кордоном, сам займається «кришуванням» майже всіх видів злочинної діяльності, які тільки існують в області. Звичайно, що він всю цю інформацію заперечує і тоді комісія пропонує йому пройти поліграф, іншими словами детектор брехні.
- І що показує поліграф? Чи взагалі можна йому довіряти і чи можна його обдурити?
С.Я. - Ви знаєте, нам самим було цікаво, як наші підопічні пройдуть поліграф, адже із 29 чоловік, що проходили атестацію, ця процедура була запропонована сімом. Ми зустрілися з ними через тиждень, вже маючи результати поліграфа та попередньо поспілкувавшись із спеціалістами, які проводили цю процедуру. Результати нас вразили: майже всі питання, які нас цікавили, на поліграфі показали позитивну реакцію.
- Тобто?
Я.Л. - Тобто, позитивна реакція означає, що на поставлене питання людина відповідає неправдиво, іншими словами – бреше. Наприклад таке питання: Чи правда, що автомобіль, яким ви користуєтесь, і який належить вашому батькові, був придбаний за кошти, які ви отримали у якості хабарів? Людина відповідає «ні», а прилад показує, що вона говорить неправду. І таких питань було досить багато. Слід зазначити, що із сімох осіб, які проходили поліграф, у п’ятьох були позитивні реакції на питання, що нас цікавили, а це і отримання незаконної вигоди (хабарів) і «кришування» незаконного обігу наркотиків, і допомога за винагороду щодо уникнення відповідальності за скоєння тяжких злочинів, і вимагання, і укривання злочинів, і ведення незаконного бізнесу, і навіть нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Звичайно, результати поліграфа не є прямим доказам перелічених гріхів, вони тільки є додатковим підтвердженням тієї компрометуючої інформації, яку нам вдалось зібрати, і стає додатковим аргументом при прийнятті рішення комісією. Фахівці нас запевнили, що обманути поліграф майже неможливо і ми в цьому пересвідчились самі.
- Ви назвали такі «гріхи», які, відверто кажучи, самі по собі є тяжкими злочинами, за вчинення яких такі міліціонери повинні сидіти у в’язниці.
Я.Л. - Ми перелічили далеко не всі гріхи, на які були позитивні реакції, список досить довгий. Але, якби у нас були прямі докази, задокументовані, а не лише інформація, підтверджена поліграфом, то ці люди не проходили б атестацію, а у СІЗО давали б покази слідчим прокуратури. Нажаль, ми не маємо таких доказів, які б пройшли у суді, та ми і не є слідчими і завдань собі таких не ставили. Але атестація для того і проводиться, щоб відфільтрувати „перевертнів” у погонах, непрофесійних, аморальних осіб, а із всіх міліціонерів відібрати найкращих, які чесно виконують свої обов’язки, користуються довірою у громади і гідні працювати у новій поліції.
- І багато вам вдалося «відфільтрувати таких «перевертнів” у погонах»?
С.Я. - Якщо говорити про результати атестації загалом по керівному складу ГУНП в Черкаській області, то з 29 чоловік - 13 віднесено до першої категорії, 2 - до другої, 7 - до третьої і 7 - до четвертої. Тобто 13 чоловік залишаються на своїх посадах, 2 заслуговують на підвищення, 7 йдуть на пониження в посадах, а 7 взагалі підлягають звільненню з органів поліції.
- І хто ж ці 7 осіб, які підлягають звільненню, якщо не секрет?
С.Я. - Офіційні результати атестації ще не оприлюднені, а ми давали підписку про нерозголошення персональних даних та результатів проходження поліграфу. Але ми не порушимо своїх зобов’язань, якщо повідомимо загальну інформацію: підлягають звільненню 3 заступники начальника ГУНП, 1 начальник відділу ГУНП та 3 начальники райвідділів, і понижуються в посаді 7 начальників райвідділів.
- Результати атестації, м’яко кажучи, вражають. Виходить, що із чотирьох заступників начальника ГУНП три підлягають звільненню?
Я.Л. - Саме так. Рішення атестаційної комісії є обов’язковим до виконання. Відповідно до наказу МВС, який регламентує атестацію, начальник, який має право приймати на роботу працівника, або звільняти, протягом 15 днів з моменту проведення атестації має видати відповідний наказ. Отже, ті хто при тестуванні набрав мінімальну кількість балів, мають час звернутися до апеляційної комісії. А якщо хто хоче звернутися до суду, то буде оскаржувати не саму атестацію, а наказ, виданий на її підставі.
- Що ви загалом можете сказати про роботу комісії, були якісь проблемні моменти? Розкажіть свої особисті враження.
Я.Л. - В тій комісії, в якій були ми, особливих проблем не було, робота проходила злагоджено та конструктивно. Хоча ми, як представники громадськості, були в меншості по відношенню до інших членів комісії, але до нашої думки прислухались, та і в більшості випадків наші голоси співпадали. Лише по одному начальнику райвідділу голоси розподілились 3х3: ми проголосували за звільнення, а інша половина комісії – за пониження в посаді. Голос голови комісії у такому випадку став вирішальним, хоча і відрізнявся від нашої позиції. Але такі правила атестації, отже, все було по-чесному. Нашою метою не було тотальне звільнення всіх, в поліції і так не вистачає кадрів. Але ми ставили собі завдання максимально очистити поліцейські ряди від одіозних особистостей і частково нам це вдалось.
- Чому тільки частково?
С.Я. - Тому що, все таки, деяким одіозним особистостям вдалося прослизнути через інші дві комісії. В одній представники громадськості при винесенні рішень по деяким фігурантам залишались в меншості, в іншій взагалі не зрозуміло, як громадськість голосувала, і чому була не врахована надана нами інформація. Незрозумілою також є процедура розподілу працівників, що проходили атестацію, по комісіях. Чомусь більшість одіозних фігур потрапили до третьої комісії, і більшість з них пройшла атестацію. Дивним збігом було те, що на атестацію до цієї комісії потрапили начальники райвідділів, територія обслуговування яких відноситься до виборчого округу народного депутата України Валентина Ничипоренка. І вони успішно її пройшли, попри те, що ми мали на них безліч компромату і надали цю інформацію всім членам комісій від громадськості. Чомусь їх навіть не спромоглися відправити на поліграф. А в приватних розмовах деякі голови комісій нам зізнавалися, що за багатьох із тих, хто мав атестуватись, просили високопосадовці, народні депутати України і голови двох депутатських фракцій. Так що, підозрюємо, що тут не обійшлось без звичного нам «рєшалова», принаймні аналіз фактів і наявної інформації вказує саме на це.
- А до вас особисто хтось звертався з проханням посприяти успішному проходженню атестації, чи були спроби вас якось підкупити, або залякати?
С.Я. - Ми чекали такого запитання і відповідь однозначна: ні, до нас ніхто не звертався і вплинути на наше рішення не намагався, принаймні це точно стосується Сергія Яковенка і Ярослава Лаврова. Чому? Та мабуть тому, що нас і про нас вони теж все знають і розуміють, що у разі таких спроб результат буде 100% протилежний тому, який вони очікують.
- Які ще маєте зауваження до проведення атестації, або що ще цікавого було під час її проведення?
Я.Л. - Суттєві зауваження у нас були до документального забезпечення атестації. Загалом Черкаська область була визнана як одна з найгірше підготовлених до атестації в документальному плані. Усі характеристики, наприклад, були написані як „під копірку”. Міняй лише прізвища та показники роботи, а так текст був повністю ідентичний. Здивував і насмішив один із заступників начальника ГУНП, характеристика якого за обсягом була в три рази більше інших. І там по всьому тексту зустрічались такі пафосні фрази, як «виключно позитивно», «виняткові знання» і т.п. Це викликало лише сміх у всіх членів комісії і дало зрозуміти, що характеристику готував він сам. Водночас він показав вкрай низький рівень професійних знань, а масив негативної інформації про нього підтвердило проходження поліграфу. Звичайно ж, що всі члени комісії проголосували одноголосно за звільнення такого кадра, оскільки ніхто б не наважився залишати його працювати навіть рядовим дільничним. Виникли також питання і до інформації навколо майна та фінансів керівництва обласної поліції. На запитання:„Звідки у вас дороговартісні автомобілі, приватні будинки?”, відповідь була традиційна і стандартна: „тесть подарував, батько дав, мама бізнесом займається...”.З осторогою ми також поставились і до ксерокопій декларацій про доходи. У розділах деяких із них, там, де повинно бути вказано майно, квартири, машини, видно було неозброєним оком, що ці дані заретушовано. Оцінювати людські якості деяких керівників можна було і за їх ставленням до проходження служби в зоні АТО. В той час як одні чесно відповідали, що в безпосередніх бойових діях участі не брали і лише чули здалеку, як стріляють, інші починали вихвалятись своїми бойовими подвигами. А коли ми, володіючи певною інформацією у цій сфері, просили конкретизувати, де саме і як здійснювалися ці подвиги, то виявлялось, що знаходились «герої» від цих подвигів дуже далеко, як територіально так і в часовому проміжку.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
