Учетверте в Черкасах, у стінах музею „Кобзаря“, відкрилась виставка молодих художників Черкащини - „Молодіжна мистецька палітра“.
Свого часу молодіжний рух у мистецьких колах поновив заслужений художник України Іван Фізер. Завдяки йому на Черкащині з’явились нові імена талановитих молодих митців. Суть нинішньої експозиції сприймається, як яскрава палітра різних творчих почерків, розмаїття стилів та художніх засобів.
Між тим, під час презентації виставки, відомі та визнані митці піддали критиці підсумок фактично річної праці молодих творців.
Метри зазначили, що за останні роки сформувався потужний молодіжний кістяк. Тому логічним було б сформувати при спілці молодіжне художнє коло, таку собі „тусовку“, яка б рухала розвиток сучасного мистецтва в Черкасах. Ідею визнали слушною.
- Такі виставки люблять, цінують та звісно чекають на них, як музейники, так і ті, хто отримав щасливу нагоду виставитись, - висловив свою думку голова Черкаського осередку Спілки художників України Роман Кравчук. - Враховуючи кількість представлених авторів, нова експозиція трохи менша, ніж зазвичай. Але багатогранна, представляє роботи у різних техніках та є підсумовуванням непростих творчих пошуків талановитої творчої молоді.
Молодці, але насправді можуть і краще. Спишемо щось на карантин. Натомість така виставка — дуже гарна платформа для творчого зросту. Адже музей надає молодим творцям унікальну можливість — відчути себе в колективі. А наша конструктивна критика так само є засобом стимулювання професійного росту. Безумовним позитивом є можливість збиратись, обмінюватись інформацією, влаштовувати виставки та бути більш мобільними.
Фахівці образотворчого мистецтва відзначили, що виставка є більш авторською і інтелігентною. Карантин, за їхніми словами, „загнав“ митців у таку собі „камерність“. Вони не створили великих полотен та не продукували громіздких ідей. Але це ніяк не позначилось на самому настрої представлених картин. У дрібних форматах є більше вивіреності мазків, і це дійсно може приваблювати.
- Виставка молодих художників, перш за все, тішить, як явище. Творча молодь активна, що вона організовується і має соціальну позицію, - прокоментувала заслужена художниця України, відома майстриня народного мистецтва Олександра Теліженко. - Є роботи доволі сильні, але є й звичайні. І це теж добре — набити руку, напрацювати око, знаходитись у налаштуванні творчому. Бо від того старту залежить і подальша доля творців. Насправді мистецтво відзеркалює ті процеси, які є в суспільстві. Воно демонструє дух часу в певній формі та кольорі. Звісно, молоді художники перебували в особливому стані, як і все суспільство, яке мусило пристосуватись до нових „коронавірусних“ реалій.
- Я б сказала, що нинішня виставка молодих художник вийшла така метаморфозна - відображає настрій року минулого, поділилась враженнями вже відома молода художниця Ольга Курська. - Я можу сказати про себе, що минулий рік містив багато можливостей у плані реалізації, бо всі ми мали більше часу на те, сидячи на карантині. Але чим насправді заряджається художник? Емоцією, яку важко вхопити в умовах тотальної ізоляції. Він має щось бачити живе перед собою, живитись спілкуванням, подорожами, подіями. Нас цього позбавили. Виставки в режимі онлайн, на мій погляд, це взагалі ніщо. Фактично, не було звідки черпати живу енергію, що і є натхненням. Я взагалі передбачала, що на цій виставці буде дуже мало позитиву, але, на щастя, помилилась. Бо представлено багато яскравих робіт, змістовних, цікавих - у різних техніках та жанрах.
Вперше свої роботи на розсуд шанувальників представила Ірина Литовка. Під творчим псевдонімом „Литва“ дівчина дебютувала з 9-тьма картинами. Ірина остаточно вирішила для себе йти шляхом живописця.
- Навчаючись у Харкові за спеціальністю фінанси та кредит, в один чудовий момент осягнула, що у мене є два варіанти у цьому житті - або продовжувати навчання за фахом, або шукати розумний компроміс. Нині, прислухаючись до себе, розумію, що вже не зможу існувати без художнього практикування, без того, аби не виплескувати на полотно те, що я відчуваю в душі. Батьки, звісно, були у шоковані від такого рішення, але все ж прийняли вибір і подарували мені все те, чого потребує художник, - холсти, мольберти, фарби… А головне — велику довіру. Фактично благословили, повіривши у мене, — емоційно поділилась Ірина.
Основний предмет її творчих пошуків — зображення моря.
- Я довгий час жила поряд з ним, в Одесі. Ну як можна було не почати писати щось, коли у світі існує така неперевершена стихія! Пробую себе і в інших темах, які присвячую жіночій красі. Ці картини писала якраз під час карантину, коли гостро відчувала дефіцит краси навколо. А от на море вибратись не було можливості.
Першою картиною, яку написала Ірина Литовка, стало полотно „Розбиваючись об каміння“. Воно свідчить, що художниця спромоглася намалювати не лише те, що формально побачила, а й енергію, яку супроводжує побачене. Тому і картини, будь то зображення бурхливих морських хвиль, чи то затишні вулиці Києва та Харкова несуть енергетичний заряд, на який чекають глядачі.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
