Як чиновник може отримувати більшу платню, ніж солдат? – лідер “Воїнів АТО Черкащини”

— На початку війни ви зупиняли російських агресорів, як солдат добровольчого батальйону. Тепер ви — офіцер регулярної армії України. Які склалися враження про нашу армію?

— Структура армії з часів Радянського Союзу мало змінилася. Кардинальні зміни відбулися щодо бойового духу і мотивації. Бойовий дух солдатів, сержантів і офіцерів української армії високий. Якщо зрівняти нас із ворогом, то у нас є величезна перевага — мотивація. Ми — герої. Ми захищаємо Вітчизну, батьків, дружин, братів, сестер, дітей. І ми готові помирати за нашу Батьківщину. А чи готові наші вороги вмирати за гроші? Думаю, що ні. Тому завершенням цієї війни у будь-якому випадку буде наша перемога.

— Зараз в українському суспільстві все частіше лунає критика на адресу влади. Приводів скільки завгодно: невиправдано висока вартість тарифів, малі зар­плати і пенсії, зростання цін, погіршення рівня життя. Що думають з цього приводу у військах?

— І перший, і другий раз проходжу службу в АТО. Всі військовослужбовці в АТО зайняті захистом нашої держави. Повірте, у них дуже мало часу на аналіз того, що обіцяла влада і як вона веде себе в цей момент. Військові фактично перебувають у замкнутому просторі й судити про те, що робиться в державі, вони можуть за грошовим забезпеченням, харчуванням і умовами проживання. Аналізуючи ситуацію щодо згаданих критеріїв, можу сказати, що влада недопрацьовує. Але це не заважає нашій армії якісно захищати нашу Вітчизну. Почуття патріотизму військових значно вище за такі дрібниці, як побут, забезпечення. А коли ворог буде відкинутий із нашої території і у військовослужбовців буде більше часу на аналіз, вони знайдуть спосіб, як вплинути на владу і покращити її якість.

— Де недопрацьовує держава щодо Збройних сил?

— Багато де. Наприклад, у грошовому забезпеченні. Таке враження, що можновладці не розуміють, що їхнє життя залежить від того, як армія виконує своє завдання. Звичайно ми, військові, як і інші люди, цікавимось тим, як живуть наші колеги і ставимо цілком природні запитання: чому ми, перебуваючи в АТО, отримуємо грошове забезпечення, що в еквіваленті до інвалюти рівняється сумі 400-500 доларів США, а в тій же Німеччині, яка не воює, військовослужбовці отримують у рази більше. Проте, незважаючи на це, наші Збройні сили — найбільш мотивована армія, бо ми протистоїмо військам однієї з наймогутніших країн світу — Росії. А вона не пройшла далі Донецької та Луганської областей. Відповідно, у мене запитання: як може чиновник отримувати більшу платню, ніж солдат, який тримає оборону на лінії розмежування? Це повний абсурд. Вважаю, що найбільшу зарплату повинен отримувати не суддя, а солдат, який стримує ворога. Бо якщо погано забезпечений солдат пропустить ворога, то судді Конституційного суду з його зарплатою у 5 тисяч доларів більше не буде.

— Відверто беззуба боротьба з корупцією і мляве ведення реформ не може не відображатися на ситуації в армії. Чи не так?

— Головне завдання армії — захист суспільства від зовнішнього вторгнення. Військово­службовцям, які перебувають на повному утриманні держави, та ще й у час проведення антитерористичної операції, доводиться бути аполітичними. Але вони дуже тонко відчувають ситуацію в країні. У вільний від служби час ми можемо говорити про наболіле, обурюватися, бурчати, але при цьому все ж виконуємо наше головне завдання. Бо воно пріоритетне. Кожен повинен професійно виконувати свою роботу. Якщо армія вдасться в політику, їй буде ніколи обороняти державу. Включимося, не дай Боже, у політичні процеси, то й оком не змигнемо, як втратимо Україну. Нас просто окупують. Займатися політикою під час війни армії не можна. Як тільки таке станеться, це означатиме негайний прорив ворога в центр України і кінець держави. Ми мусимо боронити Україну, а не ходити з якимись гаслами і збурювати суспільство та Уряд. Але після закінчення АТО, думаю, реакція армії буде серйозною і жорсткою. Чесно, не знаю, коли «підірве» армію, але у період АТО — це найаполітичніша сила. Ми не можемо відволікатися від захисту України, бо інакше програє вся країна.

— Ви кажете "коли закінчиться АТО", а якщо вона ще довго триватиме?

— Скільки живу на світі, не чув, щоб щось тривало вічно, а тим паче війна. Вона обов’язково закінчиться, і тільки нашою перемогою. Відповім як офіцер української армії. Ми будемо терпіти і мовчати доти, доки не переможемо ворога. А коли переможемо, тоді наведемо лад у країні.

— Що значить "серйозно і жорстко відреагує"?

— З плином часу змінюється все: держави, форми правління, суспільні відносини. За часів СРСР ми жили як в акваріумі. А тепер кордони відкриті, ми дивимось, як живуть люди в інших країнах. Суспільство прогресує, розвивається і демократизується. Звичайно ж, військових хвилює й обурює розгул корупції і несправедливість. Тож «серйозно і жорстко відреагує» — це означає, що після перемоги у війні громадськість і армія ставитимуть перед можновладцями правильні запитання. Життя не стоїть на місці. І ми теж вдосконалюємося. Військові з кожним днем війни стають "реактивнішими". Повірте, армія здатна приймати блискавичні рішення і наведе порядок. Однак зараз ми повинні вигнати ворога за наші кордони. І тільки після цього включимось у громадсько-політичне життя.

— "Блискавичні рішення" — чи не йдеться про військовий переворот і встановлення диктатури?

— Не думаю, що українська армія дозволить собі створити диктатуру. Більш того, цього не дозволять зробити ветерани добробатів. Коли я говорив про жорстку реакцію військових, то мав на увазі бійців добровольчих батальйонів, а не військовослужбовців Збройних сил. Армія і добробати — далеко не одне й теж. Армія — це інструмент держави. Військово­службовець мусить жити і діяти за статутом, а не робити те, що йому хочеться.

Бійці добробатів — це люди, які пішли захищати Вітчизну з ідейних міркувань, вони були, є і залишаться вільними людьми у своїх діях і рішеннях. У них загострене почуття справедливості, вони «реактивні», тобто мають у собі колосальну енергію, яка може і творити, й руйнувати. І тут важливо правильно з ними працювати. Інакше кажучи, створювати такі умови, в яких би вони через природну для них імпульсивність не перейшли межі дозволеного. А за таких умов, я впевнений, добробати здатні виступити рушійною силою у справі утвердження демократичних засад в Україні й дати українському суспільству нових лідерів, які впевнено поведуть країну по шляху демократії і процвітання.

— Які умови мають бути створені для ветеранів добробатів?

— Треба розбудовувати мережу громадських організацій та структур, які б охоплювали ветеранів добробатів увагою та опікою, дбали про те, щоб вони спокійно адаптувались до мирного життя й знаходили своє місце. Ми у свій час створили громадську організацію «Воїни АТО Черкащини», яка, зокрема, надавала охоронні послуги сільгосппідприємствам. Так ветерани отримали можливість чесно заробляти на життя, знаходити застосування тим специфічним навичкам, яких вони набули на війні. Тож, користуючись нагодою, звертаюся до власників сільгосппідприємств із проханням наймати на роботу з охорони майна щойно згадані структури. Цим вони не тільки забезпечать захист майна, а й виконають соціальну функцію.

— Нині серед офіцерів Збройних сил чую думку, що волонтерів не слід пускати до військових частин, бо вони буцімто сіють розбрат у військах.

— Дивно, хто може таке говорити про волонтерів? Волонтери армії потрібні завжди. Причому не тільки у військовий, а й у мирний час. Нині ми одягнені, озброєні, нагодовані, але приїзд волонтерів — це для військових завжди велике свято. І діло не лише в гостинцях, які вони привозять, а і в увазі. Солдату, який щодня ризикує життям, захищаючи Вітчизну, дуже важливо відчувати, що він потрібний. Щира посмішка гостя, — а волонтери для нас завжди бажані гості, — це багатократне підсилення нашої мотивації у протистоянні ворогу.