Об’єднання закладів професійно-технічної освіти вже є реальністю для Черкас. «На підході» перший прецедент, який передбачає оптимізацію двох черкаських ПТУ — Черкаського вищого професійного училища легкої промисловості (ДНЗ «Черкаське ВПУЛП», в народі - ПТУ №13) та Державного навчального закладу «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» (ДНЗ «Черкаське ВПТУБТ» — відповідно, ПТУ №15). З таким зверненням 25 червня до Департаменту освіти та науки Черкаської ОДА звернувся Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Проте без відповідної погоджувальної резолюції профільного Міністерства ці наміри поки що залишаються лише намірами. Хоча вони вже встигли підняти велику інформаційну хвилю, яка напередодні нового навчального року не дозволяє колективам згаданих навчальних закладів працювати так, як це було до можливої оптимізації. Ми спробували з’ясувати, що стало підставою для такого рішення і якими можуть стати його можливі наслідки для освітян професійно-технічної сфери нашого міста.
Замість преамбули, або Відгукнулись казуси децентралізації?
Ще на самому початку запровадження в Україні реформи децентралізації державі стало зрозумілим, що на утримання закладів професійно-технічної освіти їй бракуватиме коштів. Тому свого часу були прийняті зміни до Бюджетного кодексу, якими визначено, що фінансування профтехосвіти буде перекладено на місцеві бюджети. При цьому нерухоме майно цих закладів залишилось у власності держави, яким від його імені і нині продовжує розпоряджатись профільне Міністерство освіти та науки. Згодом з’ясувалось, що й місцеві бюджети не завжди можуть потягнути доволі відчутне фінансове навантаження. Та й фінансисти місцевих органів влади, підбивши дебет із кредитом, постали проти того, аби місцеві ПТУ готували спеціалістів, які у більшості працюватимуть не на місто, а на область. Паралельно зіштовхнулися ще з іншою реальністю. Обласним органам влади немає сенсу вкладати гроші у державне майно. Ось такий вийшов цікавий парадокс, який сьогодні намагаються виправити у Кабінеті міністрів.
Коли стала очевидною нелогічність керування та фінансування ПТУ з двох центрів, тоді й з’явилась певна процедура, яка регламентує процес об’єднання кількох ВПТУ. Кажуть, що до 2021 року держава стабілізує ситуацію. Хоча на сьогодні вже майже 80 закладів професійно-технічної освіти в Україні, які готують конче потрібні дефіцитні робочі кадри, було передано до відомства обласної комунальної власності. Що стосується Черкас, то міський департамент освіти та гуманітарної політики мав чудову ідею об’єднати всі черкаські профтехучилища в Єдиний центр профтехосвіти. І це було логічно і з точки зору адміністрування, і з точки зору утримання. Під таке централізоване об’єднання можна було б отримати якийсь грант, краще державне фінансування. Очевидно, що нині від цієї ідеї відмовились. Про це свідчить відповідне рішення черкаського виконкому про злиття «Черкаського вищого професійного училища легкої промисловості» та Державного навчального закладу «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій».
Однаково рівні, але…
За рівнем атестації обидва начальні заклади начебто є рівними — мають третій атестаційний рівень. Але мотивуючи тим, що у ВПТ УЛП занадто малий перехідний контингент учнів, утримувати велику навчальну базу з недостатньою кількістю учнів для міста немає сенсу. Оскільки перехідний контингент у 200 і навіть більше учнів у ВПУБТ є більшим , як і державне регіональне замовлення на підготовку фахівців робітничих спеціальностей, то стало очевидним, що саме до нього будуть приєднувати інше ПТУ. Підґрунтям до оптимізації стала також підозра, що Черкаське вище професійне училище легкої промисловості в подальшому не зможе проводити підготовку на четвертому курсі. Училище має дві акредитовані професії на підготовку молодшого спеціаліста (швейне виробництво та перукарський напрямок). Однак цього року відповідна акредитація закінчується, тому під питанням підготовка спеціалістів і за цими напрямками.
Третій акредитаційний рівень, між іншим, передбачає, що всі навчальні плани переважно затверджують у Міністерстві науки та освіти. А відтак, оскільки зробити це не так просто, ВПТУЛП останнім часом обмежується затвердженням робочих планів на рівні профільного департаменту області. При цьому навчальні плани на 4 курс має право погоджувати лише міністерство.
Є ще один аргумент, який взяв до уваги департамент освіти та гуманітарної політики ЧМР. Там вважають, що два десятки учнів, які навчаються у ПТУ №13, можуть спокійно поміститись в одному гуртожитку. Натомість міська рада має утримувати обидва гуртожитки за кошти міста. Враховуючи оптимізацію витрат, далі вона цього вже робити не має бажання.
У міському департаменті освіти вважають, що Черкаське вище професійне училище легкої промисловості при мінімальному наборі учнів варто було б врятувати. І саме об’єднання допоможе закладу не бути закритим взагалі. Аргументація є такою. Задля того, щоб середньостатистичний викладач отримував зарплату в межах 7-8 тис. грн, у нього повинна бути ставка 720 годин. А згідно з даними перехідного контингенту викладачі загаданого закладу зможуть мати лише 100-200 годин. Це навіть не ставка. Яку ж тоді вони мають отримувати зарплату?
Наступний аргумент, який також спрацював не на користь Черкаського вищого професійного училища легкої промисловості. Це проведений наприкінці 2018 року аудит, який виявив порушення у використанні бюджетних коштів. Фінансовий контроль Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області встановив ряд порушень бюджетного законодавства, які відображені у результаті ревізії, на загальну суму17778,46 тис. грн. В основному порушення стосуються використання фінансових ресурсів. Зокрема, протягом 2015 року навчальним закладом невірно проведено видатки державної субвенції на підготовку молодших спеціалістів. Аудитом вказано на виявлення порушень щодо наказів на встановлення надбавок всупереч вимогам документу, що регламентує оплату праці на основі єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів. Мали аудитори питання і до сум наданої матеріальної допомоги. Загалом, висновки тієї перевірки викладені на 60 сторінках.
Матеріальна база як аргумент
Директор Державного навчального закладу «Черкаське вище професійне училище будівельних технологій» Олександр Саюн розповів про те, як саме ввірений йому заклад спромігся разюче оновити свою матеріально-технічну базу. І це дійсно позначається на рівні підготовки спеціалістів за всіма заявленими закладом спеціальностями. Причому зміни відбулися завдяки наполегливості всього колективу, який активно бере участь у всіх можливих фахових виставках, знайомиться там із новітніми технологіями та залучає компанії до співпраці в якості інвесторів.
На фото - аудиторія у ВПТУБТ
Різниця між цим закладом та іншими міськими ПТУ відчувається навіть на рівні ремонтів та устаткування навчальних аудиторій. Розвинена навчально-методична база — окремі спеціалізовані майстерні та навчально-тренувальні стендові кабінети, окрім Черкас, є лише у Києві та у Харкові.
На фото - аудиторія у ВПТУБТ
Училище нині має 5 окремих навчальних центрів. Сучасні матеріали та обладнання для них надають соціальні партнери — відомі вітчизняні та закордонні фірми, які виготовляють фарби, будівельні суміші, сантехнічне обладнання, гіпсокартонні системи тощо.
На фото - директор ВПТУБТ Олександр Саюн
— Партнери не лише забезпечують робочими та навчальними матеріалами, приїздять до нас, читають лекції та проводять семінари відповідно до обраної професії, проводять практичні та теоретичні заняття, — зазначає керівник закладу. — По закінчені навчального процесу вони ще й додають до наших дипломів сертифікати своєї фірми. Це потім дає право нашим випускникам отримати підвищений кваліфікаційний рівень. Цього року отримуємо в Міносвіти ліцензію за новим напрямком модельєр-візажист-манікюрник. Оскільки бачимо, що діти йдуть на цю професію, вирішили набрати дівчат та розбавити учнівський колектив. Вже придбали дороговартістне обладнання- сушуари, клімат зони тощо. Такого сучасного навчального обладнання немає в «Черкаському ВПУЛП», яке теж працює з аналогічними спеціальностями. У них залишилось таке, яке застосовувалось 6 років тому. Але час біжить та технології дуже швидко змінюються разом з ним.
На фото - директор ВПТУЛП Василь Карбівничий
У свою чергу директор «Черкаського ВПУЛП» Василь Карбівничий аргументує стриманий розвиток свого закладу заниженим регіональним замовленням, яке цього року зменшилось на 25 %. Запевняє, що вже не чекає у моря погоди.
На фото - аудиторія ВПУЛП
За його словами, заклад теж має надійних партнерів, принаймні, за головною спеціалізацією — швацькою справою. Допомагає із матеріальною базою, тими ж тканинами і нитками фабрика ім. Лесі Українки. Має училище й інших надійних партнерів, яких раптом може втратити в ситуації зі злиттям двох ПТУ. Василь Олексійович переконаний, що на нього чиниться певний тиск. До того ж, настрій в колективі неоднозначний, оскільки люди проти злиття.
Колектив не постраждає?
Колектив ВПТУЛП хвилюється, бо має побоювання втратити роботу. Насправді, за словами начальника департаменту освіти та науки Черкаської ОДА Валерія Данилевського, у разі об’єднання двох ПТУ скорочувати будуть лише адміністрацію.
На фото - начальник департаменту освіти та науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський
— Викладацький склад має залишитись, але це питання вочевидь буде на розсуд нової адміністрації. Тут все буде відповідно до розрахунку викладацького складу. А він розраховується від реальної кількості учнів, які об’єднані в групи. Звичайно, як і в середній школі мають бути предметники, які викладають загальноосвітні дисципліни. І один майстер на групу, якщо кількість учнів до 23 осіб. Якщо більше, то два майстри. Як правило, групи укомплектовані таким чином, що там вже визначені і педагоги, і майстри. Тому при злитті кількість годин для педпрацівників практично не зміниться. Власне, реорганізація не може бути підставою для звільнення. Але всі працівники мають бути попереджені про можливі зміни.
Валерій Вікторович зауважив, що міськвиконком передав своє рішення в департамент, а він вже переадресував його у міністерство. Звідти надійшла відповідь про обов’язкове дотримання процедури.
— Ми цю відповідь спрямували до міськвиконкому та обох навчальних закладів. Аби вони бачили, що процедура є відкритою. Коли буде дотримано всіх вимог міністерства, тоді ми знову надішлемо весь необхідний пакет документів та відповідне клопотання у міністерство, — зауважив керівник обласного профільного департаменту. — Перш за все, ініціатором об’єднання може виступити обласна адміністрація, яка здійснює управління навчальними закладами від імені профільного міністерства та держави. До клопотання має бути додано техніко-економічне обґрунтування — щоб була зрозумілою доцільність у цьому процесі та переваги, які від нього отримає держава. До пакету документів, які вимагає міністерство, також додається рішення трудових колективів, про їхнє бажання об’єднатись. Потім клопотання підписується у голови ОДА. Лише після цієї процедури міністерство розглядає всі надані документи і може прийняти відповідне рішення. Як може й не прийняти його. У нас вже був такий прецедент, коли два начальних заклади (один у місті, другий в ОТГ) виявили бажання про об’єднання, але їм було у цьому відмовлено.
Між іншим, довелось почути і таку думку, що переправляючи документи «туди-сюди» департамент освіти та науки ОДА просто тягне час. Бо чекає на передачу закладів профтехосвіти у відомство обласної ради. Це звісно вирівняє казуси децентралізації, але й унеможливить об’єднання двох черкаських профтехучилищ та вплив на них міста.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
