Я вірю у відродження економіки нашої країни, – Колесніков

— Борис Вікторович, ще один обговорюваний скандал – чи вірите ви в змову Рубана та Савченко з метою підірвати будівлю ВР і проведення інших терактів?

— Я не можу вірити чи ні, я не слідчий і не популіст. У нас достатньо правоохоронних органів, які можуть дати того, що трапилося оцінку. Але мене важко чимось здивувати,хоча і дивно, що в таких тяжких злочинах і наміри звинувачують Героя України,народного депутата, яку ще недавно буквально на руках носили ... Думаю, на чергових виборах народ дасть і владі, і опозиції, і всім іншим повну оцінку.

— З приводу правоохоронців. Поліції останнім часом довелося багато попрацювати, охороняючи різні мітинги і інші протестні громадські заходи,часом навіть втручаючись в їх перебіг. Як ви оцінюєте дії правоохоронців і тих, хто організовував ці протести, наприклад, Саакашвілі?

— Дії поліції на таких заходах абсолютно правильні. І вона завжди повинна діяти у відповідності з законом, стосовно до всіх. Порушуєте громадський порядок – будете притягнуті до відповідальності. Але не можна застосовувати силу вибірково, коли в одних випадках заворушень кажуть, що втручатися не будемо, тому що там "патріоти", а в інших – можна розігнати. І як можна допустити, щоб поранили поліцейського? Так у всьому успішному світі в такому випадку відкривають вогонь на поразку проти тих, хто зазіхнув на життя правоохоронця. Я завжди був прихильником жорсткої лінії в застосуванні закону, але тільки коли цей закон – один для всіх.

Що стосується ситуації з Саакашвілі, то тут мені пригадується вислів багаторічного голови ФБР Едгара Гувера, коли йому розповіли про "революційну діяльність" великого числа емігрантів, у яких, мовляв, є політичні ідеї ... Гувер заявив цим емігрантам: "Якщо ви прибули в нашу країну, щоб повалити владу, це не ідеї, це – злочин". Він посадив їх усіх, більше 500 осіб, на пароплав і відправив до Європи. Так що для Саакашвілі щастя, що його відправили через Польщу в Голландію, а не поромом до Грузії...

— Який зараз стан економіки країни?

— Стан економіки, на жаль, можна оцінити одним словом – крах! ВВП впав удвічі, що можна порівняти з втратами нашої країни у Другій світовій війні. У промисловості занепад, зокрема, в машинобудуванні, в літакобудуванні ... Навіщо віддавати авіаційні технології вартістю в мільярди доларів на завод в Саудівській Аравії? Ці технології напрацьовувалися десятиліттями, а тепер їх запросто віддають. Хочете співпрацювати з Саудівською Аравією, будь ласка, робіть цій країні знижки, нехай наш "Антонов" випускає літаки з мінімальною рентабельністю, але тут, у нас. Збережеться науково-технічний потенціал, при високій зарплаті будуть відповідні податки, які наповнять як мінімум місцеві бюджети Києва і Харкова. Не можна чіпати такі важливі для країни підприємства, як КБ "Антонов", "Південмаш", "Турбоатом"...

Якщо вже зовсім справи кепські, краще здайте в оренду будівлі Кабміну і Верховної Ради, користі буде більше ...

Що стосується сільського господарства, радує, що експорт зерна виходить на нові ринки. Однак не можна забувати, що, продаючи зерно, а не вироби з нього, ми стаємо сировинним придатком вже не тільки Заходу, але і Сходу. Якщо говорити про м'ясо, то українці споживають його (всіх видів, включаючи птицю) вдвічі менше, ніж інші жителі Європи. Тільки зростання доходів населення дасть можливість нашій країні подолати цей розрив, подвоїти виробництво м'ясопродуктів для внутрішнього ринку.

Про сфері послуг. Тут все сумно. Залізничний транзит втрачений, автомобільний теж, а, значить, і морський. Дійшло до того, що ніхто через Україну їздити не хоче, побоюючись конфліктів з "активістами", які спонсоруються маргінальними партіями – тобто відвертими бандитами. Крім того, жахливий стан наших доріг. Щоб конкурувати хоча б з Білоруссю, дороги треба кардинально покращувати. І не напівзаходами, коли говорять: а ми ось дали на дороги 40 мільярдів гривень! Це 1,5 мільярда доларів.Цього вистачить лише на латання дірок. Якщо будувати так, як на Заході, треба вкладати 5-6 мільйонів доларів або євро в 1 кілометр споруджуваної дороги. Зате потім 30 років – тільки експлуатація. А ми щороку вкладаємо 5-6 мільйонів гривень в цей кілометр, а доріг все одно немає. Скупий платить двічі…

Якщо ж говорити про зовнішні ринки для наших виробників, то торгові правила,встановлені асоціацією з ЄС, просто душать наш експорт. Нічого готового ви наєвропейські ринки не продасте, ні яловичину, ні свинину, ні птаха ... Встановлені на рікквоти поставок в ЄС провідні українські компанії вибирають буквально за першуполовину січня.

Політик. Вважає, що не можна брати кредити для проїдання. Фото: прес-служба Б. Колеснікова

— Який же вихід?

— Вихід один: треба негайно сідати з європейцями за стіл переговорів і домагатися чотирьох ступенів свободи – товарів, послуг, праці і капіталу. Мається на увазі скасування будь-яких квот, вільний продаж в обидві сторони. Звичайно, при дотриманні всіх європейських норм, наприклад, по санітарії, тут державі доведеться попрацювати, треба відкрити незалежні лабораторії і багато іншого. Але все це цілком можливо зробити. Або нам теж треба обмежувати наших партнерів в економічній частині асоціації. Підкреслю: до політичної частини асоціації з ЄС претензій немає, вона, на мій погляд, прописана дуже вдало.

— Ще одне болюче питання в наших відносинах із західними партнерами - всілякі кредити, від МВФ, від ЄС і так далі. Чи варто продовжувати їх брати?

— В жодному разі! У нас достатньо внутрішніх резервів. Якщо, як ми вже говорили, підняти виробництво і споживання на внутрішньому ринку м'яса і птиці на 1 мільйон тонн на рік, то лише на цьому Україна заробить 2 мільярди доларів. А якщо повернути все транзити через країну, то це дасть ще 5-6 мільярдів доларів. Кредити на проїдання можна брати під розстрілом! Якщо партнери хочуть нам допомогти, нехай дадуть вудку, а не рибу. Не треба давати нам в борг, просто зніміть заборони на торгівлю для українських товарів, і, впевнений, за 2-3 роки Україна міцно стане на шлях до справжнього успіху. А за 10 років ми можемо навіть не подвоїти, а потроїти ВВП, якщо всі будуть наполегливо над цим працювати. І якщо система влади спроститься до банального управління з планшетного комп'ютера.

Слід віддати місцевим радам все, крім оборони, безпеки, зовнішньої політики,національної інфраструктури, бо ці стратегічні речі на місцях просто "не потягнуть". Цевикличе довіру у міжнародних інвесторів. Будь ласка, слідом за скасуванням всякихквот приходьте до нас, відкривайте свої банки, насичуйте країну грошима.

— Ваша оцінка дій української сторони в ході тяжби з "Газпромом", що закінчилася рішенням Стокгольмського арбітражу.

— Те, що ми повинні відстоювати свої національні інтереси, в тому числі в визнаних в світі судах, не підлягає обговоренню. Інша справа, що ми деякими своїми супутніми діями і заявами відлякуємо зарубіжних транзитерів, наприклад, газу і нафти. І з пуском "Північного потоку – 2" Україна може втратити 4 мільярди доларів на рік, а це більше 100 мільярдів гривень, одна восьма всього українського бюджету, причому гроші, які, можна сказати, як манна небесна падають до нас ... І Євросоюз нам тут навряд чи допоможе, тому що туди входять дуже прагматичні країни. Їм потрібні гарантії їх енергетичної безпеки.

— Яке ваше ставлення до продажу землі в Україні?

— Я вам розповім, як це буде відбуватися, якщо сьогодні дозволити продавати землю. Надії нашої влади на цьому заробити не виправдаються. Всю землю скуплять багаті арабські і китайські фонди. І здадуть нашим же підприємствам, які нині орендують цю землю, знову в оренду, але за вищою ціною. Населення отримає в середньому по 1000-1100 доларів за гектар і назавжди позбудеться цінної власності, постійного джерела доходів. Покупці потім оцінять землю приблизно в 2000-3000 доларів за гектар, виходячи з цієї ціни, і будуть здавати в оренду. А бізнесу в принципі все одно, у кого орендувати. Ціна зміниться, ну, що ж робити... Влада ж сама хоче сьогодні скупити по 1000, а продати тим же китайцям або арабам по 2000 доларів за гектар, заробивши на цьому. Але так не вийде, можу відразу сказати. І світ, і внутрішня опозиція зроблять все, щоб такого не сталося. 

Звичайно, колись ми все ж прийдемо до вирішення питання про продаж землі. Але станеться це не раніше, ніж селяни відчують справжню ціну оренди, яка буде нараховуватися, виходячи з ринкової вартості землі. А ця вартість в Україні не нижче 2000 доларів за гектар.

Це ми говоримо про сільських землях. А є ж ще і земля в містах. І нічого влада не заважає влаштувати так, щоб вона продавалася на аукціонах. Однак поки що не зроблено жодного кроку в цьому напрямку. Адже гроші, отримані від аукціонів, треба вкладати в розвиток міст, цього не всі хочуть, інші схеми вигідніше ... І дивіться, до чого прийшли. В середньому 1 квадратний метр житла в Києві (я не беру особливо елітні місця) коштує сьогодні від 600 до 1000 доларів. А ще 3-4 роки таких хаотичних забудов – і цей метр коштуватиме не дорожче 400 доларів. Та й за цю ціну ніхто не купить. Тому що жити в цих новобудовах некомфортно, до будинку толком не проїхати, місць для паркування не вистачає, отже, попит буде падати. А метро у нас, на жаль, поки не розвинене так, як хотілося б. В результаті може наступити повний транспортний колапс, і земля взагалі нічого не буде коштувати. Я про це, до речі, говорив меру Києва Леоніду Черновецькому ще 12 років тому. Але він не повірив, вважаючи, що метр житла в столиці не буде дешевше 5000 доларів за квадратний метр. Я сказав: "Добре, Льоня, подивимося!". Сьогодні ми вже бачимо результат ...

Продовжуючи відповідати на питання про реформи, впевнений, що, коли у нас буде справжня парламентська республіка (а в президентську я не вірю), першою реформою буде – антибюрократична. Країна буде управлятися віртуально, причому обов'язково так станеться, іншого шляху немає. Інша справа, через які муки пройдемо на цьому шляху: все можна зробити за два роки, а можна розтягнути на двадцять років. А чим довше ми будемо це робити, тим менше українців залишиться в країні, тим бідніше стає Україна і тим сильніше на нас тиск інших держав, які диктують свою волю.

Кількість чиновників має зменшитися кардинально, більшість функцій управління, як уже говорив, треба передати місцевим радам. 

Держпідприємства корпоратизувати, міські землі продавати з аукціону, селянам дати можливість заробляти реальну орендну плату, 

після чого можна відкривати ринок землі.

Таланти. Презентація конкурсу "Програміст-2018" в КНУ. Фото: прес-служба Б. Колеснікова

— Питання — про рідний вам Донбас. Там формально закінчується АТО, починається операція Об'єднаних сил, призначений їх командувач. Це щось дасть, на ваш погляд?

— Відбулася просто зміна вивісок, навряд чи це щось дасть на практиці. Українська влада підписала угоди "Мінськ-2". І повинна не тільки сама неухильно їх виконувати,але і наполягати на виконанні угод усіма учасниками-підписантами. Нам все намагаються допомогти побудувати дорожню карту виконання угод, 

щоб було зрозуміло, що йде за чим, який черговий крок.

Вибори на Донбасі повинні проходити,безумовно, тільки за українськими законами, нехай навіть спеціально прийнятим. І під контролем нашої Центральної виборчої комісії.

Саме завдання повернути Донбас під українську юрисдикцію – це завдання номер один. Однак не треба забігати вперед і вже сьогодні міркувати в Раді про те, як буде називатися та чи інша вулиця в звільненому Донецьку. По-перше, це не справа для парламенту – називати вулиці. Я б, чесно, взагалі у ВР забрав би і право перейменовувати міста. Сам я точно не прихильник комуністичної ідеології і свого часу в Донецьку двічі вносив пропозицію до місцевої ради про перейменування площі Леніна. Але, підкреслю, це повинно бути винятковим правом міськради, в даному випадку Донецького, політикам в цьому питанні робити нічого. Городяни обрали депутатів, надали їм довіру, ось вони нехай і вирішують.

— До речі, про депутатів, в даному випадку майбутнього парламенту. Прихильником якої моделі виборів ви є?

— Потрібно вдосконалити закон, за яким проходили вибори в 2006 році, зробивши партійні списки дійсно відкритими. Є законопроект, абсолютно правильний, його потрібно приймати. І Захід, і опозиція будуть тиснути, 

щоб ніяких мажоритарних округів не було. 

У країні, яка займає в Європі перше місце за рівнем корупції і останнім за рівнем життя, не може бути таких округів, інакше влада їх скупить. Коли-небудь, напевно, ми прийдемо до прямих виборів депутатів, але не зараз.

До того ж за прикладом унітарних країн (а ми ж не федерація), наприклад, Італії та Польщі, треба мати двопалатний парламент. Нижня палата, 150 депутатів, обирається за пропорційною системою, а верхня, сенатори, - прямим таємним голосуванням. Якщо вибирати по два сенатори від мільйона виборців, то їх повинно бути не більше 75-77 осіб. Адже в парламентській республіці, де президент не матиме такої влади, як сьогодні, хтось повинен мати право накладати вето на певні рішення. Це будуть робити сенатори.

— Днями ви презентували Всеукраїнський благодійний конкурс для молодих фахівців в області IT-технологій "Програміст-2018" з подальшою поїздкою до Японії, про що писала і наша газета. Ви вірите, що наша молодь може зайняти гідне місце серед талантів з інших країн?

— Наші вже на світовому рівні, вони випереджають Україну на півстоліття! Ми повинні виховувати нову еліту нації, вона і є в цих семи проектах, які я веду. Мета цих програм — щоб наші молоді фахівці розуміли, що вони частина світової цивілізації,відчували себе рівними зі своїми однолітками з більш розвинених країн. А наше завдання — показати їм шлях до успіху.