Непогожого травневого вечора, коли місто заливало дощем, у під’їзді однієї з черкаських "хрущівок" сталося замикання проводки. За лічені хвилини сходи й коридори парадного заповнилися їдким димом. Тож не всім жителям вдалося вибратися з власних помешкань на вулицю, пише "Нова Доба".
– Отримавши виклик про пожежу, одразу виїхали на місце події. Я саме заступив на чергування на автодрабині, – розповідає Олександр Ведула. – Коли приїхали на місце події, виявили, що троє людей, ховаючись від їдкого смертельного диму, опинилися у пастці на власному балконі.
Установивши автодрабину, Олександр, не гаючи часу, піднявся нагору. Першим зняв шестирічного хлопчика, потім кинувся рятувати сестричку – дівчинці було десять років. Третім був батько.
– Знявши людей, пішов на допомогу до хлопців. Проводка згоріла на всіх поверхах – від першого до четвертого, увесь під’їзд був заповнений густим димом. На щастя, проводи ховалися не глибоко в стіні, тож загасити пожежу вдалося відносно швидко, – пригадує ті моменти Олександр.
Коли рятувальники вже повернулися до частини, Олександр почав аналізувати все, що довелося пережити на пожежі.
– Тоді просто виконував роботу, не замислюючись, що ризикую життям, що несу відповідальність за життя інших людей, – говорить рятувальник. – І вже в частині почав аналізувати свої дії, збагнув, що пережив. У голові почали крутитися думки, як вдалося втриматися на слизькій від дощу драбині, як не впустив дитину, коли мені її передавав батько, тим більше, що до балкону була пристойна відстань.
На щастя, порятовані отримали незначні ураження – легке отруєння чадним газом. "Швидка" прибула вчасно і їм оперативно надали допомогу.
– Зараз і з дітьми, і з їхнім татом все гаразд, – відзначає Олександр. – Їм неймовірно пощастило, адже якщо людина опиняється в задимленому приміщенні, надихавшись чадного газу, помирає вже через п’ять хвилин.
Олександр Ведула розповідає, що вперше у житті йому довелося не просто боротися з вогнем, а безпосередньо рятувати життя.
– У службі порятунку працюю недовго. Спершу пройшов два роки в армії, брав участь в антитерористичній операції. Коли вже повернувся до Черкас, дізнався про можливість працювати в ДСНС. Не роздумуючи, вирішив спробувати власні сили й влаштуватися до структури, – пригадує рятувальник. - Для цього пройшов відповідні випробування: психологічні тести, перевірку на фізичну підготовку.
– І хоч це дуже непроста справа, яка вимагає неймовірних зусиль, як фізичних, так і моральних, потребує найвищої концентрації, уміння не розгубитися в критичній ситуації, та не шкодую, що я тут, – зізнається чоловік. – Адже це найкраща в світі робота, бо що може бути важливішим, аніж порятунок людини.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
