Я не хочу володіти москвою. Болота нам не потрібні. Нам потрібна безпека. Вона недосяжна, доки московська імперія існуватиме.
Я хочу мати буферну контрольовану демілітаризовану зону.
Для того, аби була безпека у межах наших кордонів — нам потрібно, аби у нас були добросусідські відносини.
З московією та біломосковією їх не було, немає і вже не буде.
Очевидно, що буферною, демілітаризованою зоною має бути територія московії та білорусі, яку контролюватиме наш миротворчий контингент.
І після умиротворення московитів, знищення їх наступального й ядерно-терористичного потенціалу, відшкодування ними економічних збитків, ідеологічного умиротворення, повернення усіх окупованих територій, забезпечення права на самовизначення усіх малих народів, що окуповані нині імперією, тобто років за сто — ми можемо вивести наш миротворчий контингент.
Так бачу вирішення питання нашої національної безпеки.
В іншому разі через постійну загрозу для наших громадян, нам би довелося мати таку буферну зону у прикордонні, але на нашій території.
Тобто ми мали б виселити мільйони наших громадян, що мешкають біля кордону (зокрема ціле місто Харків) і наповнити цей простір військом та воювати з рускімі цілу вічність з інтервалом у 7-10 років.
Необхідно добити ворога. Ми воюємо не просто за повернення Донбасу чи Криму. Ми воюємо за безпечне майбутнє українців.
Юрій Ботнар, черкаський військовий, колишній заступник міського голови Черкас, допис на власній сторінці у Facebook
