
В’ячеслав Мартиненко працює фахівцем із фізичної терапії у відділі паліативної допомоги та реабілітації Черкаського онкоцентру. У медзакладі він із лютого 2023 року, а свій шлях починав медбратом у відділі гематології та трансплантації кісткового мозку.
"Там пропрацював два роки і три місяці, – розповідає В’ячеслав. – Після здобуття освіти в Черкаській медичній академії перевівся до відділу паліативної допомоги, де працював асистентом ерготерапевта. А нещодавно став фізичним терапевтом".
Ще під час навчання він мріяв працювати саме у сфері реабілітації. До онкоцентру прийшов медбратом, аби отримати досвід спілкування з пацієнтами, командної роботи та розуміння медичного середовища.
"Мені дуже пощастило, що саме в лікарні, де я працював, почала розвиватися реабілітація. Це дало можливість продовжити професійний шлях у напрямку, який мені близький", – ділиться він.
Робота у відділі гематології, каже В’ячеслав, стала для нього чудовою практикою.
"Не було таких моментів, щоб я сидів без діла. Оформлення пацієнтів, догляд за ними, екстрені випадки — усе це давало величезний досвід. Я багато навчався, практикував і розвивався. Особливо цінним стало вдосконалення комунікативних навичок — як у роботі з колегами, так і з пацієнтами".
Нині він допомагає онкохворим відновити сили після лікування. Основна частина його роботи — відновлення функцій опорно-рухового апарату після оперативних втручань.
"Найчастіше до нас звертаються пацієнти після операцій. Найпоширеніша проблема — лімфостаз. Боротьба з ним, зменшення його проявів і покращення стану пацієнтів — наша головна мета. Є також люди, які після тривалого лікування втратили здатність повноцінно рухатися. Ми робимо все можливе, щоб відновити функції кінцівок і повернути їм рухливість", – говорить фахівець.
Найприємніше, зізнається реабілітолог, — бачити результат своєї роботи.
"Є пацієнти, які спершу не могли самостійно рухатися. А вже за два-три тижні вони ходять із ходунцями. Це маленькі кроки, але для нас і для них — величезний успіх", – каже В’ячеслав.
Для В’ячеслава Мартиненка медицина — це не просто професія, а справа, яка надихає.
"Ще від початку своєї кар’єри я хотів бути реабілітологом, і тепер дуже радий, що здійснив цю мрію. Найбільше мотивує бачити, як пацієнт, який не ходив, робить свої перші кроки. Як людина, у якої не працювала рука, знову починає сама себе обслуговувати; як пацієнти щиро дякують. Це справжня перемога — і для мене як фахівця, і для пацієнта".
За інформацією пресслужби Черкаського клінічного онкологічного центру
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram




