Фото Людмили Нікітенко
26-річний Андрій із села Мошни Черкаського району лежить під крапельницею в обласному ендокринологічному центрі. Його вже третій день поспіль тамтешні лікарі рятують від ускладнень цукрового діабету, адже потрапив сюди хлопець у вкрай важкому стані.
«У суботу випив сто грам і їв те, чого їсти категорично не можна. А до всього ще й помпа зламалася, котра вводить інсулін», – розповідає свою історію Андрій, який десять років хворіє на цукровий діабет.
Хлопець каже, що після такої «дієти» почувався зле – мучили сухість у роті, спрага та нудота, а потім додалася ще й блювота. Зізнається, що цілу добу пролежав вдома і лише потім змушений був звернутися за допомогою до лікарів.
«Порушив дієту, чого категорично робити не можна. Словом, перевірив на собі, що буде, якщо не слухати рекомендації лікарів», – коментує ситуацію лікар-ендокринолог Леонід Вдовенко, який тепер лікує хлопця.
«Хворому значно краще. Після крапельниць й очі «ожили», – додає кандидат медичних наук, керівник Черкаського обласного ендокринологічного центру і головний позаштатний ендокринолог області Ірина Бондарець.
Ірина Анатоліївна з досвіду своєї роботи знає, як нерідко пацієнти легковажать хворобою. У 90% випадків, наголошує вона, пацієнти, коли дізнаються про цукровий діабет, спочатку беруться за самолікування, як це було одному із сіл Золотоніського району, коли мати півтора місяці лікувала сина в травника, хоч і знала про високий рівень цукру.
«Хлопець схуд, погано почувався, потім знепритомнів і лишень тоді потрапив до нашого ендокринологічного центру. В реанімації ми тиждень боролися за його життя і таки врятували», – констатує пані Ірина.
Інколи самолікування, стверджує, доходить навіть до абсурду – коли хворі вживають мелену гречку з кефіром, п’ють воду, настояну на цибулі, захоплюються 100 грамами, голодують або прикладають до трофічних виразок жований хліб, вірячи, що це знизить рівень цукру.
«Не пригадую жодного випадку, щоб таке допомагало. Навпаки, тільки ускладнює перебіг хвороби», – веде далі головний ендокринолог Черкащини.
Вона каже, що таких хворих на цукровий діабет, як Андрій, нині на Черкащині 50 тисяч. Більше 8 тисяч з них – це люди, які змушені щоденно колоти інсулін.
«На Черкащині 30% від усіх хворих на цукровий діабет – це молодь, а дві сотні – діти», – озвучує сумну статистику Ірина Бондарець.
Ці цифри вона називає офіційними. Та, наголошує, існує ще й прихована статистика, так зване «правило половини».
«Це коли із 100 відсотків хворих на цукровий діабет, лише у половини ця хвороба діагностована. Із них тільки половина лікуються. І тільки половина тих, хто одержує необхідну терапію, отримує результат», – зазначає Ірина Анатоліївна.
Правда, підкреслює вона, через недотримання вимог лікаря та порушення дієти досягнення у лікуванні не такі, котрі могли би бути насправді.
За її словами, той результат, який треба при такій невиліковній хворобі, якою є цукровий діабет, отримують тільки 6% хворих. І тут він залежить не лише від самого пацієнта, його бажання одужувати та виконувати настаноив лікаря, але й від родини хворого, її можливості купувати необхідні ліки та ще від того, як цією проблемою опікується держава Україна.
Адже, підкреслює керівник обласного ендокринологічного центру, цукровий діабет – це соціальна хвороба і без допомоги держави таким хворим, а серед них чимало соціально незахищених верств населення, зокрема, діти, підлітки, студенти, пенсіонери, цим людям не вижити. Бо окрім необхідного лікування, їм життєво необхідне ще й дієтичне харчування.
«І про це треба говорити вголос. Бо при мінімальній пенсії хворий на цукровий діабет не здатний лікуватися і харчуватися так, аби підтримувати необхідний для якісного життя рівень цукру у крові», – переконана пані Ірина.
Вона сподівається, що з початком децентралізації влади фінансування медицини в регіонах зміниться на краще. І це дозволить покращити забезпечення пацієнтів інсуліном, цукрознижуючими таблетками, глюкометрами, тест-смужками, а лікувальні заклади – необхідними реактивами.
Оскільки, наголошує Ірина Бондарець, кожні 10-12 років число хворих на діабет подвоюється, а вже через десятиліття вчені прогнозують зростання кількості таких хворих у світі до 500 мільйонів. І Україна тут не виняток.
Тож аби убезпечити себе від такого недугу, головний ендокринолог Черкащини радить усім раз на рік проходити загальноклінічні обстеження, а тим, кому за 40 років – здавати аналіз крові на вміст цукру.
На знімку: серед інших пацієнтів під крапельницею в обласному ендокринному центрі і Андрій (посередині).
Людмила НІКІТЕНКО
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
