Із зони АТО черкащанин Олександр Шмиголь повернувся на початку вересня. Нині чоловік вчиться жити на мирній території, а заодно освоює нову професію - кранівника, адже попереднє місце роботи за ним не збереглося. Таких АТОвців, як Олександр, які, пішовши на війну, втратили роботу, нині чимало. Так, від початку року до обласного центру зайнятості їх звернулося 855 осіб.
В зоні АТО Олександр (на фото праворуч - ред.) був у розвідці, тепер готується стати крановщиком. Працювати за новою професією буде через кілька місяців, поки ж практикується та ходить на навчання.
- До АТО я працював вантажником та мав кілька підробітків. Тож зарплату мав десь вісім тисяч. До речі, вантажником я був на фірмі, яка мала донецьких власників. Коли повернувся з АТО, цієї роботи вже не було. Десь два тижні я відновлював сили, а потім постало питання про роботу. Став на біржу праці та почав навчатися на машиніста будівельного крана. З роботою за цією спеціальністю допоміг бойовий товариш - він посприяв, щоб мене взяли на фірму, де зараз працює сам.
Отримуватиме Олександр значно менше, ніж на попердній роботі, але каже, що якось викрутиться.
Як розповів сьогодні на прес-конференції директор Черкаського обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко, з початку працевлаштувати вдалося трохи більше сотні АТОвців.
- Роботу з учасниками бойових дій ми розпочинаємо безпосередньо із військкоматів та сільських рад. Тобто з тих місць, куди вони звертаються відразу після демобілізації. Там облаштовані спеціальні куточки, - каже Григорій Дендемарченко. - Підбираючи їм роботу, зіштовхуємося з різними ситуаціями, насамперед, обмежена кількість вакансій, яка, порівняно з попереднім роком, навіть на три тисячі зменшилася. Окрім того, дві третіх вакансій, про які заявляють роботодавці, мають низький розмір заробітної плати.
Про те, що заплатня замала говорить і координатор Центру допомоги учасникам АТО Олександр Тимошенко.
- Дуже вразило, що відсоток працевлаштування АТОвців дуже малий, - каже він і додає, що така ситуація таки має пояснення. - Коли людина проходила військову службу, то отримувала набагато більшу заробітну плату, ніж нині. Тому між вибором: стати на біржу праці, чи йти працювати, люди все-таки зупиняються на першому варіанті, бо там виплачують дещо більше.
Водночас він наголошує й на іншій проблемі пов'язаній з перенавчанням бійців. Олександр Тимошенко зазначає, що чимало хлопців окрім своєї основної професії, досить добре орієнтуються в інших спеціальностях - зварюванні, електротехніці тощо.
- Але щоб працевлаштуватись за такою спеціальністю на роботу, їм потрібно мати підтвердження про проходження перекваліфікації. Перенавчатися потрібно п'ять-шість місяців. І тут постає проблема - увесь цей час хлопцям за щось потрібно утримувати свої родини. Тому хотілося б, щоб у питанні перенавчання АТОвцям йшли назустріч і давали можливість отримувати перекваліфікацію екстерном. Звісно, за умови, коли видно, що людина розуміється в обраному напрямку, - запропонував Олександр Тимошенко.
Як додає Григорій Дендемарченко, на кінець листопада в області навчання отримало 77 АТОвців, серед яких 62 - отримали знання по підприємницькій діяльності, 9 - підвищили кваліфікацію та 6 осіб пройшли перенавчання.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
