Юрій Бабієвський — слюсар «Черкасиводоканалу» у четвертому поколінні. Він працював на складних ділянках каналізації, доки з початком повномасштабного вторгнення не став до лав ЗСУ. У червні 2024 року Юрія мобілізували до 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади, де він став водієм броньованого «Страйкера».
Слюсарська династія та любов до роботи
Юрій — хімік-технолог за освітою, але серцем і руками — справжній слюсар. Його прадід, дід і батько були сантехніками, тож вибір професії став продовженням родинної справи.
«На водоканалі робота важка, але у нас золотий колектив. Ми підтримуємо людей, місто — і це давало мені сили. Я жив цією командою одним диханням», — згадує він.
До «Черкасиводоканалу» працював на ТЕЦ слюсарем АВР, мав п’ятий розряд і був одним із тих, хто ніколи не відмовлявся від найскладніших завдань.
Від майстерні — до передової
З початком повномасштабного вторгнення Юрій одразу пішов до військкомату. Призвали його в червні 2024 року. Після підготовки він потрапив до 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Через проблеми з суглобами його не відправили у піхоту — натомість запропонували керувати важкою технікою. Так він став водієм великої восьмиколісної австралійської бронемашини «Страйкер».
Бої під Курськом: три доби в сирості та снігу
На Курському напрямку Юрій доставляв штурмові групи на позиції та вивозив поранених. У грудні 2024-го їхній «Страйкер» був знищений під час обстрілу. Юрій встиг завести машину в посадку, але залишився без техніки — фактично піхотинцем.
Три доби бійці провели у лісі, ховаючись під термоковдрами та гіллям, щоб уникнути виявлення дронами. Земля була мокра, промерзла, укріпитися неможливо. Коли групи виходили з оточення, потрапили під снайперський вогонь.
Юрій прикривав побратимів лівою рукою — саме нею володіє краще, бо шульга. Дві кулі пошкодили обидві руки: автомат вибило, один суглоб було вирвано. З тяжкими пораненнями він понад годину шукав своїх, накладаючи турнікети зубами. Із дванадцяти бійців вижили лише двоє.
Після евакуації у Суми Юрію провели складну операцію — на двох руках одночасно. Попереду — тривале лікування та реабілітація.
“Я хочу повернутися до роботи”
Попри тяжкі травми, Юрій не втрачає оптимізму. Лікарі дають шанс, що з часом руки частково відновлять функції після встановлення штучних суглобів.
«Руки лишилися — значить, я ще можу бути корисним. Дуже хочу повернутися на водоканал. Буде важко, але я готовий боротися», — говорить він.
Підтримаймо нашого героя
Колеги, друзі, небайдужі мешканці міста — зараз Юрію потрібна наша допомога. Він пережив жах пекельних боїв, втратив побратимів, отримав важкі травми, але не втратив віри й сили духу. Дамо йому можливість пройти належне лікування та реабілітацію.
Реквізити для допомоги (картка Юрія):
5168 7451 7646 6263
За інформацією пресслужби КП "Черкасиводоканал"
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
