Те неловке відчуття, коли ти ідеш послухати як депутати дискутуватимуть щодо Prozorro, а просто перед твоїм носом міський голова покидає будівлю, а секретар міськради закриває сесію.
На ній мало бути розглянуто 36 питань. Та Prozorro стало колом у горлі. Олександр Романович перед тим, як піти, розказав мені про 3 зірвані тендери в одному місті, і 6 в іншому, про погані відгуки про систему. І сказав :"Я не дозволю експериментувати над Черкасами!"
Чесно кажучи, я просто остовпіла. Не знаю, що там відчувають депутати, але в мене враження, що злий тато вирішив показати хто в домі господар. Не пам'ятаю, коли у нас в місті ввели єдіноначаліє секретаря. А щодо експериментів, то... звісно набагато краще тратити гроші в перевіреному ручному режимі.
Майже тиждень я постила відгуки від представників міських рад, які перейшли на Prozorro. І можу робити це до безкінечності, бо таких міст багато. І їхній досвід показує, що життя не зупиняється після Prozorro. Все буде не так швидко, я к може хотілося б, але все буде. І буде чесніше, буде економніше.
Та я переконана, що проблема не в тому, що наші "начальники" піклуються про нас більше, ніж у Львові, Франківську, Чернігові, Миколаєві та інших містах.
Дарма ви так підставили себе під удар, Олександр Радуцький. Зверніть увагу, що ваша позиція іде всупереч з позицією Президента і голови вашої партії. Всупереч волі громадських організацій, багатьох з яких ви сьогодні образили, сказавши що вони вміють тільки "скакати на майданах". Те, що сьогодні було - це вже ознаки зіркової хвороби.
У місті немає "хазяїна", у місті є демократичний процес і воно має просуватися у реформах, а не пасти задніх. Мова йде не про приватні кошти, а про бюджет, про гроші платників податків, яких, чорт забирай, цікавить як їх витрачають.
Анатолій Бондаренко, ви маєте висловити свою чітку позицію стосовно того, що відбулося. Не вдастся втікти від цього "незручного" питання. Панове депутати, рішення щодо "експериментів" в нашому місті все ще залежить від вас, щоб там не вирішували "очільники". А отже в нас, містян, залишається надія.
Вікторія Феофілова, громадська активістка
*пост із особистої сторінки у Фейсбук
