Відомий учений пропонує на Черкащині вирощувати коноплі

17 грудня 2015, 11:34

1

Миколу Орлова, жителя золотоніського передмістя Згарі, кандидата сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Дослідної станції луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України знають як творця кількох сортів ненаркотичних конопель, серед яких такі сорти як Золотоніські ЮСО 11, Золотоніські 15, пише Черкаський край.

Його також знають в Америці, Канаді, країнах Євросоюзу. Він навіть так і каже: «американці мене атакують» — настільки великий інтерес до його винаходів. Та й вітчизняні вчені, його колеги визнають, що за свою роботу «Створення і впровадження сортів ненаркотичних конопель» він заслуговує Державної премії України. У результаті багаторічних досліджень і селекційної роботи високопродуктивні ненаркотичні сорти були створені вперше у світовій практиці.

Створено 19 конкурентоздатних сортів однодомних конопель, спочатку зі зниженим вмістом канабіноїдів, але вже не здатних до наркотичного збудження, а потім і з повною відсутністю. Нині найперспективнішими сортами є ЮСО 31, Гляна, Вікторія, Глухівський 46, Золотоніські 15, Зоряна, Ніка. Занесені до відповідних реєстрів Канади, США, Австралії, Франції і там вирощуються.

Для Орлова його коноплі — то все його життя. Навчався на агронома у Харківському сільськогосподарському інституті. Вже коли закінчував навчання і мав їхати на роботу за розподілом, зустрів дівчину Людмилу, яка тільки там починала навчатися. Закохалися, одружилися, до Глухова в інститут луб’яних культур вже поїхали як подружжя і співробітники. Дружина Людмила Георгіївна стала ще й співавтором новостворених ненаркотичних сортів конопель. У Глухові Микола Михайлович захистив дисертацію,звідти переїхали до Золотоноші, де було створене дослідне господарство «Золотоніське» в Згарях. У 60-80 роки в колишньому СРСР був розквіт коноплярства, найбільш рентабельної культури. На Заході за коноплями закріпився імідж «кримінальної» рослини, ООН в 1961 році ухвалила Конвенцію і заборонила вирощування цієї культури. У 70-х роках до Конвенції приєднався й СРСР і перед селекціонерами постало завдання вивести сорти ненаркотичних конопель, з яким вони справилися. Тепер Захід спохватився і на коноплі особливо ненаркотичних сортів великий попит. В Україні, де цю культуру прославляли в народних піснях і колядках — згадайте слова з пісні «від Києва до Лубен насіяла конопель», або побажання з колядки «хай вам льон по коліна й конопельки —до стельки, щоб голова не боліла», коноплі досі затавровані, «репресовані». Хоч в 2013 році уряд дозволив не охороняти міліцією площі під технічними коноплями, хоч і залишив у силі ліцензії на вирощування.

Микола Орлов може довго й переконливо розповідати про користь конопель. Цим він не «відкриє Америку», бо про це може кожен почитати в інтернеті. Аж 25 тисяч товарів можна з них виготовляти — від надміцних будівельних матеріалів до натурального одягу, від морських катанів до електронної техніки, неоціненних медпрепаратів проти невиліковних хвороб, адже це природний антисептик. Не треба рубати ліс, а вирощувати коноплі для енергетики, целюлозної й легкої промисловості, фармакології. Із відрядження до Китаю повернувся колега й керівник Орлова по Глухівському інституту й розповідав, що там справжній бум за коноплями. Не можна сказати, що ці процеси обминають Україну. Вже сотнями гектарів їх сіють на Полтавщині, Одещині, Житомирщині , Тернопільщині. На Черкащині тільки поодинокий випадок — 230 гектарів фермер Житняк вирощував у селі Леськи Черкаського району. Група вчених-селекціонерів, серед яких і Микола Орлов, підготувала програму селекції, первинної і поглибленої переробки без наркотичних конопель, сподіваючись, що буде розроблена й прийнята програма «Коноплі України». Колеги Микола Орлов та Віктор Бабак розробили регіональну комплексну програму «Коноплі Черкащини» й надіслали її голові облдержадміністрації Юрію Ткаченку з проханням підтримати.

— Перспектива використання канабіноїдів необмежена. Виведені сорти конопель без наркотичних властивостей — до послуг фармацевтів, промисловиків. Знеболювальні, заспокійливі, протизапальні ліки, бактерицидні пов’язки , вату, марлю. У теперішній час, коли солдати захищають нашу Батьківщину, це їм дуже потрібно, — каже Микола Михайлович. Безумовно, серед тих солдатів він бачить і свого молодшого сина — офіцера, який теж перебував в АТО і нині проходить реабілітацію в госпіталі.

Цінний інноваційний проект сприяв би розвитку економіки України. Для цього нічого з-за рубежа не треба просити, для цього все є в Україні на місці. Микола Орлов дуже вірить, що його мрія збудеться.

Коментарі

Вгору