Як кліматична криза вже впливає на Черкащину, що має робити місцева влада, аби громади могли жити в нових умовах, і як самим мешканцям адаптуватися до змін — про це говорили в Черкаському Інституті міста під час зустрічі в межах проєкту «ПОЛІТпроСВІТ».
Фахівці Черкаського обласного центру з гідрометеорології провели лекцію «Кліматична криза: як містам та жителям підготуватися». Йшлося про погодні ризики, які вже сьогодні відчутні для Черкаського регіону.
Захід відбувся в межах першого Українського кліматичного тижня (УКТ) — всеукраїнського марафону подій і ініціатив, присвячених кліматичним змінам. Він тривав із 6 по 12 жовтня і має стати щорічним. Черкаський Інститут міста став одним із учасників понад 60 заходів, що відбулися по всій країні.
Ініціатива родом з Черкащини
«Насправді ідея проведення Українського кліматичного тижня народилася саме на Черкащині, — розповіла фахівчиня ЧІМ Тетяна Ковальчук. — У липні цього року в Холодному Яру відбулася зустріч екологічних організацій, під час якої напрацювали план активностей. Цю ініціативу підхопили вже на національному рівні».
У ЧІМ наголошують: ми вже живемо в реаліях кліматичних змін. Це не далеке майбутнє, а сьогодення. Аномальні температури, руйнівні зливи (прикладом стала недавня стихія в Одесі), посухи, обміління річок, ризики для врожаю й здоров’я людей — усе це наслідки кліматичної кризи. Війна лише посилює її вплив.
Щоб з’ясувати, наскільки черкасці обізнані у кліматичних питаннях, Інститут міста провів соціологічне опитування.
До найпомітніших наслідків кліматичних змін мешканці міста віднесли спеку, посухи, пожежі, погіршення якості повітря, появу нових шкідників і хвороб рослин, не характерних для регіону.
На думку респондентів, місцева влада має діяти на упередження, а не «гасити» наслідки стихійних явищ. Зокрема, потрібно:
– більше інформувати населення про кліматичні ризики;
– розвивати сонячну та вітрову енергетику;
– збільшувати кількість зелених зон і тіньових насаджень;
– припинити безпідставне кронування дерев;
– підвищити енергоефективність житлових будинків.
Кліматичні зміни на Черкащині: дані синоптиків
Начальниця відділу гідрометеорологічного забезпечення Черкаського обласного центру з гідрометеорології Ольга Прокопенко зазначає: вірогідність природних катаклізмів, пов’язаних із глобальним потеплінням, у регіоні зростає щороку.
«До основних чинників глобального потепління належать викиди парникових газів, спалювання нафти, газу, вугілля, вирубка лісів. Свою роль відіграють і природні процеси — зміни сонячної активності чи виверження вулканів», — пояснює вона.
Крім того, війна має серйозний екологічний вплив.
«На територіях, що потерпають від бойових дій, викиди шкідливих речовин у повітря збільшилися більш ніж на 50%», — додає Прокопенко.
Черкащина теплішає і висихає
Провідна синоптикиня центру Яна Жукова зазначає, що регіон щороку фіксує температурні рекорди.
«2024 рік став рекордно теплим для Черкащини. Кількість морозних днів із температурою нижче мінус 10 градусів зменшилась на третину, а сильні морози — нижче мінус 20 — тепер спостерігаються лише раз на два роки. Зими стали нестійкими, без сталого снігового покриву. Часті переходи температури через нуль створюють “чорну” ожеледицю, небезпечну як для людей, так і для рослин. Це крижана «плівка», яку майже не видно неозброєним оком, особливо, в темні години дня», — розповіла Жукова.
За останні 30 років кількість опадів зменшилась у всі сезони року, особливо взимку — на 8%. Це значно впливає на аграрний сектор, який усе частіше потребує штучного поливу. Більшість опадів тепер припадає на червень, тоді як липень і серпень стають дедалі сухішими.
«Спостерігаємо і сезонні зсуви: літо фактично починається з середини травня і триває до вересня. Вересень нині майже повністю “літній”. Кількість спекотних днів із температурою понад +35 градусів збільшилася майже удвічі», — уточнила синоптикиня.
Що робити далі
«Як підготуватися до кліматичних змін? Це питання, над яким маємо працювати спільно — громада і влада, — підсумовує Яна Жукова. — Потрібно забезпечити систему оперативного оповіщення про стихійні явища, вчасно чистити лівньовки, не асфальтувати зелені зони, створювати природні фільтри для опадів, подбати про безпечні зупинки та укриття».
Експерти наголошують: клімат змінюється швидше, ніж здається. І якщо громади не почнуть адаптацію вже сьогодні, то завтра реагувати буде значно складніше.
Зазначимо, на переконання черкаського еколога Олександра Спрягайла, глобальні кліматичні зміни, які більшість сприймає як щось, далеке від нас, часто зі скепсисом і жартами типу «ну то будемо вирощувати банани», уже прийшли. І ці зміни не про «просто стане тепліше». Наслідки – як за прогнозним списком науковців: зміщення кліматичних зон, збільшення сили та кількості ураганних вітрів, тривалі засухи та руйнівні зливи, теплі безсніжні зими тощо.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
