Черкащанка Юлія Горб — ведуча урочистих заходів, яка провела понад сотню весіль за останні декілька років. Вона була ведучою на одруженні двох песиків, бачила своїми очима бійку молодят і разом з гостями шукала безвісти зниклу з весілля наречену.
Про те, як бути “зачинщиком” на заходах і яке весілля б хотіла собі, вона розповіла журналістам “Про все”.
— Серед такої кількості проведених свят чи є весілля, яке сподобалося найбільше?
— Багато весіль подобаються. Одні — своїм характером, другі — моментами підготовки, треті — трешовими й курйозними випадками.
Пам’ятаю весілля, яке дуже сподобалось через спонтанність — друзі підготували сюрприз для молодят і організували їм повністю все святкування. Емоції були нереальні. На цьому весіллі був викуп нареченого, а не навпаки.
— Які найяскравіші моменти з весіль пригадуються?
— З цікавих спогадів — як наречена у розпалі свята пішла в автомобіль пити шампанське з подружками. Гості й наречений шукали її хвилин 30. Я думала, що наречений посивіє.
Колись під час церемонії на території локації бігало маленьке цуценя. В якийсь момент воно вхопило наречену за сукню. Це було по-справжньому мило.
Ще трапився казус, коли я тричі називала нареченого ім’ям свідка. Було дуже незручно.
Пам’ятаю і випадок, коли наречена з нареченим побилися. Це був справжній поєдинок!
А ще було весілля, на якому серед запрошених гостей був колишній хлопець нареченої, який прийшов зі своєю дівчиною і ще однією — колишньою. Така собі “Санта-Барбара”.
— Часто доводиться відбиватися на весіллях від “женихів” ?
— Таких моментів не було ніколи. Лише одного разу свідок запросив мене на побачення, але тактовно. Хоча, колись мені відмовили у проведенні весілля фразою: “Не хочу, щоб ведуча була гарнішою за мене і щоб наречений дивився на неї”. Ніби й комплімент, а ніби і ні.
— Найгірші подарунки — це які?
— Колись нареченим подарували простирадло, в яке був замотаний жмут волосся. І, звісно, класика — порожні конверти для грошей.
— Є якісь найбільш типові весільні привітання?
— Тут стандартні: "Щастя і здоров’я", "Діточок як на небі зірочок", "Життя прожити — не поле перейти".
Але запам’ятовуються, зазвичай, нестандартні. Як от: "Катюша, ти ж розумієш, що чоловікові іноді треба сходити наліво, погуляти. А сім’я — це сім’я, ти маєш його приймати назад, поважати й догоджати".
— Який найбільш поширений вік “твоїх” молодят? Чи є ідеальний?
— Я одружувала молодят різного віку: і тих, яким було по 18 років, і тих, яким по 45. Колись була на весіллі молодят з великою різницею у віці: нареченій - 19, нареченому - 50 років.
Немає ідеального віку — є ідеальний момент: коли обоє цього хочуть, дивляться один одному в очі; коли посміхаються щиро, а невимушено; коли танцюють пристрасно і ніжно. Це відчувається.
Ідеальний момент — коли ще не видно недоліків коханої людини. І коли наречені впевнені, що будуть разом все життя.
— Яке найоригінальніше весілля доводилось проводити?
— Я була ведучою на весіллі песиків — золотистого лабрадора і йоркширського тер’єра (дівчинка і хлопчик відповідно). У лабрадора був обідок із бутоньєркою, а в тер’єра — метелик на шиї. Весілля було навесні, в період жорсткого карантину. Господарям довелося вести трансляцію зі своїх квартир. Я читала смішні обітниці, а песики гавкали, коли потрібно було сказати “так”. Це один із наймиліших моїх заходів.
— Як часто змінюєте образ для ведучої? Чи є якась ідеальна кількість, колір?
— У мене два величезних гардероби: за 5 років на заходах у ТРЦ “Любава” я жодного разу не одягала один і той самий образ. На весіллях також повторююся дуже рідко.
Але якщо говорити про ведучу саме весіль, то у неї має бути базовий набір суконь найпоширеніших кольорів: рожевий, персиковий, молочний, синій, фіолетовий, червоний і смарагдовий.
— А у білій сукні можна приходити?
— Є ведучі, які і в чорних сукнях приходять на весілля — і нічого.
Якщо ж у моїх молодят основний колір святкування — молочний, білий чи персиковий, то питаю, чи не будуть вони проти, якщо я одягну річ такого ж кольору (і показую фото).
— Після такого великого досвіду, яке весілля влаштували б собі?
— З ведучих я б обрала Антона Куцелепу або Сергія Притулу (якби гуляла “по-багатому”). Локація — природа. Весільних образів точно було б декілька: змінювала б кілька суконь. Обов’язково одна з них — із пір’ям. Жодних зайвих гостей — ні далеких родичів, ні дітей, які бігають і кричать. І, звісно, весільна програма — оригінальні й нестандартні конкурси.
Спілкувалася Аліна Євич
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
