Нарешті Черкаси отримали такі довгоочікувані 15 тролейбусів, які так довго чекали свого "зоряного часу" простоюючи на території ПАТ "Азот". З першого погляду була б причина радіти, але... Звісно мешканцям міста приємніше пересуватися на нових тролейбусах (хоча зі спілкування з пасажирами виявилося, що далеко не всім подобаються нові конструктивні рішення. Та це теми не стосується, як то кажуть "дарованому коню в зуби не заглядають". Наразі завдяки непродуманим рішенням керівництва, зростає напруга в робочому колективі.
Старі (але на ходу) тролейбуси ставлять на так звану "консервацію", мотивуючи це тим, що ці тролейбуси будуть чекати нових водіїв, які зараз навчаються у Києві. Але навчається лише 6 осіб, а на консервацію пішло вже близько 20 тролейбусів. Водіїв примусово знімають з машин, де вони працювали по одному і пересаджують на інші тролейбуси - працювати в парі. Здавалося б нічого страшного тут немає, але розклади руху складені так, що якщо водії працюють вдвох на одному тролейбусі, то у кожного з них, за тиждень виходить по 10-12 годин недопрацювання, що суттєво впливає на заробітну плату.
Крім того керівництво формує "пари" на свій розсуд, не враховуючи особисті стосунки між водіями (які є у кожному колективі), і робить це за принципом "чим гірше, тим краще".
Звісно це все суттєво позначається на психологічному стані водія, що в свою чергу відображається на якості перевезення пасажирів. Також по незрозумілим мотивам, відбираються тролейбуси, які ставлять на "консервацію". Здебільшого, тролейбуси, які мають більш менш належний стан не випускають на лінію. Наприклад, тролейбус №338, який два місяці тому пройшов "середній ремонт", на якому було встановлено Wi-Fi і наклеєна відповідна реклама, - поставлений на "консервацію".
За якими критеріями це відбиралося? Може б воно не так суттєво, але раніше, коли працювали по одному водію на один тролейбус, один міг в разі потреби замінити іншого, а зараз у разі, якщо тролейбус по технічним причинам не може виїхати на лінію, то вже два водія випадають з графіка. Тобто, якщо раніше, при закритті добового наряду 2- ма машинами на один розклад, була впевненість , що хоча б пів зміни цей розклад буде "закритий". Зараз такої впевненості немає.
Так, можливо, потрібно готувати машини для молодих кадрів, але що заважає, щоб до того часу, поки вивчаться молоді водії, тролейбуси працювали? Наразі складається така ситуація, що завдяки недолугим діям "керівництва" кількість рухомого складу (незважаючи на 8 тролейбусів "Богдан" Т 701.17 та 15 "БКМ"-321) не збільшується, а навпаки зменшується. Тролейбуси масово ставляться на консервацію. Водіям створюють морально нестерпні умови роботи. А керівництву те все байдуже. Замість того, щоб шукати хоч якісь компроміси, вони гнуть свою (нікому не зрозумілу) політику, нав'язуючи свою думку колективу.
І виникає лише одне питання: "Чи то такі дії від того, що "керівництво" не може пристосуватися під реалії нового життя, чи то робиться за принципом - а після нас хоч потоп?
Валерій Мироненко, член громадської ради при КП "Черкасиелектротранс"
*пост із особистої сторінки у Фейсбук
