Місто Умань на Черкащині називають маленьким Ізраїлем. У світі його знають за традиційним щорічним паломництвом хасидів до могили свого праведника Рабі Нахмана. Останні десять років віряни не лише приїздять молитися, а й оселяються в Умані, стають громадянами України. Мають тут синагогу, школу, планують відкрити пункт швидкої медичної допомоги. З волонтерами підтримують українських воїнів на Донбасі. Дехто займається бізнесом. Як живеться хасидам-українцям і чому не все вдається робити законно, розповідає Хайм Хазін, пише Gazeta.ua.
Тут Хайм має невеликий магазин та хостел. Ліат переїхала в Україну чотири роки тому. До того подружжя жило на дві країни. Діти мають українське громадянство.
16 лютого близько 12:00 на вулиці Пушкіна людно. У кількох кафе відпочивають туристи. Замовляють каву та солодощі. Всюди реклама на івриті, англійською та українською мовами. Помітно, що за останні два роки готелів стало більше. У магазинах продають кошерні продукти.
- У мене працює 12 робітників. Оплату мають мінімум 28 гривень за годину роботи плюс відсоток від продажів. Якщо порахувати – це близько 400 доларів на місяць. У кого як виходить. Але все видаю офіційно. Вирішив одразу, що в конвертах не платитиму і хабарів чиновникам давати не буду. Через таку принциповість до мене часто приходять із перевірками. При тому, що майже всі навколо працюють нелегально, а перевіряючі шукають мене, - говорить Хайм. Вільно розмовляє на івриті, англійською та російською. Українську вивчає.
Хайм показує хостел. Він розташований у напівпідвалі 5-поверхового будинку неподалік. Нас зустрічає адміністратор Ольга. Їй на вигляд років 40. Має легкий макіяж, зачесане волосся.
- Це маленький хостел на шість номерів. Живуть гості, туристи і наші родичі, коли приїжджають, - говорить Хайм. - У цьому домі живе 30 родин. Для кожної квартири була передбачена комора у підвалі. Я уклав з ними угоди і взяв собі їх. Зробив там ремонт. Купив на весь будинок нові труби для опалення, каналізацію. Витратив понад 10 тисяч доларів. Тут був сморід і бруд. Я все прибрав. А потім з'ясовується, що мій підвал місцева влада виставила на аукціон. Ми виграли суд. У сусідньому домі такий самий підвал, але без ремонту. Його на аукціон не виставляли. Мешканці будинку подали документи на оформлення ОСББ, але їм ще не дали дозвіл.
Які ще проблеми маєте?
- Ми давно тут живемо, але тільки тепер почали відстоювати себе, як громадяни цієї країни і люди, яких має захищати закон. Про хасидів завжди говорили багато всього, а вони мовчали. Тепер так не буде. Якщо ми в чомусь помиляємося, то визнаємо це. Але коли ні, то вибачте, - каже Хайм. - Пам'ятаєте, випало багато снігу? Наш район не чистили комунальники. Сказали, що молоді хасиди закидали їхній трактор камінням. Я кажу: "Ви подивіться - на дворі метр снігу, де ж вони його взяли?" Тоді почали казати, що пляшками і що дзвонили у поліцію. Про цей випадок розказали на місцевому телебаченні. Ми почали розбиратися. Підняли записи камер спостереження – вони є по всьому районі. На записах немає ні трактора, ні хасидів. Поліція сказала, що скарг до них не було. Цим питанням тепер займається прокуратура. А ми скинулися і найняли трактор для очистки снігу. Це вже традиційно.
Багато говорять про незаконне будівництво хасидами в цьому районі готелів.
Ти, хасид, купуєш землю і хочеш за законом будувати готель. Вийде у тебе? Ні. Щоб почати оформляти документи, треба рішення сесії міської ради. Всі знають, скільки це коштує. Кожен момент, який треба пройти, – не пройдеш за законом. Тут він не працює. Ми зацікавлені, щоб був порядок. Щоб щось змінилося. Хасиди хочуть працювати законно, але з ким сідати за стіл переговорів?
Уманчан налаштовують проти хасидів. Це бізнес – створюєш проблеми, а потім заробляєш на їхньому вирішенні. З кожним роком проблем все більше. І ми почали думати, як їх вирішувати і не допускати.
Яким чином?
- Маємо юристів, які нам допомагають. Також відкрили своє телебачення. Показуємо людям те, чим займаємося. Ви пам'ятаєте, ми тут часто зустрічалися, коли були війни між хасидами і місцевими жителями? Тоді, коли хасиди були неправі, я їм казав про це. Вони мене не розуміли. Побили дві мої машини, кололи шини. Казали: "Ти – зрадник". Чому? Бо казав, як є. Коли вони були праві – підтримував їх. Тут не можна грати на дві сторони. Треба стати на сторону правди.
Тобто хасиди готові працювати офіційно?
- Так. Готові платити податки. Питання в тому, з ким працювати. Якби було з ким працювати, ми б уже це зробили. Але проблеми не вирішуються. Якщо ці готелі побудовані – значить за них заплатили. Але треба рухатися далі. Цю тему використовують перед виборами.
У місті є дві лікарні, пологовий будинок, дитяча лікарня. Для чого вам медичний центр?
Ви тривалий час тут живете. Як за цей час змінилися умови в лікарнях?
- Хасиди давали багато обладнання в лікарню і раніше. Але ніхто це не згадує. Пам'ятають лише погане, що роблять хасиди. А умови тут не найкращі. Якщо говорити про половий будинок, там немає реанімації для породіллі. Я просто патріот. Сказав дружині – маємо народжувати тут. Ми дуже ризикували. Думаю, що коли народжують дружини місцевого керівництва чи мають проблеми зі здоров'ям, їдуть у Німеччину. Тому або тут створюватимемо умови, як там, або від цього міста і цієї країни нічого не залишиться.
Чому вирішили жити в Україні і прийняти громадянство?
Я завжди любив Україну. Мої батьки народилися в Одесі. Розказували про це місто. Коли приїжджав туди, відчував себе, як дома. Читав книжки Рабі Нахмана, як він їхав у Брацлав дорогою з Умані на Гайсин. І мені приємно нею їхати. Відчуваю – душа тут. Так, я їду, і машина ламається, бо дорога розбита, колеса відлітають. Але мені тут подобається, і тому хочу робити щось гарне для цієї країни. Якщо можу чимось допомогти Україні, готовий на багато.
Ми живемо тут з дружиною і дітьми. У нас їх шестеро. Всі - громадяни України. Тут навчаються. Я вчу їх любити цю країну. Дружині сказав, що хочу, аби Нахман служив в українській армії.
Мали тут складнощі із веденням бізнесу?
- Я купив землю. Три роки не можу оформити документи на будівництво. Маю цілу папку відмов. А я хочу зробити гарне місце відпочинку. Недалеко від річки. Там зараз брудно, смердить. Якщо я там побудуюся, чи робитиму територію навколо кращою? Так. Дорога, ліхтарі, квіти, очистка води. Але це нікому нецікаво. Принципово платити хабарі за дозволи не буду. А по-іншому не виходить.
Наскільки складно відкрити бізнес в Ізраїлі? Є схожі проблеми?
Певний час ви жили з дружиною на дві країни. Які труднощі були з цим?
- Ми часто літали - я в Ізраїль, а вона сюди. Вона боялася, і я її розумію. Каже: "Я боюся туди їхати, ростити там дітей. Якщо захворіє хтось чи щось станеться, що робитимемо?" Тоді сказав дружині, якщо ми не почнемо, тоді цього ніколи не станеться. Ми залишилися тут. І бачимо, як все змінюється на краще. Зараз ми організовуємо тут свій пункт медичної допомоги для дітей. Це буде маленька клініка. Працюватиме український лікар. Вона пройде стажування в Ізраїлі. На місці можна буде робити аналіз крові. Все обладнання буде сучасне. Ми вже почали його отримувати. Всіх жителів міста, зрозуміло, обслуговувати не будемо. Але якщо прийдуть наші сусіди – не відмовимо. У Торі сказано: "Врятувати одну людину – це врятувати цілий світ". Це найсвятіше.
З чим пов'язані конфліктні ситуації між хасидами та містянами?
‒ Хасиди не такі страшні, як про них говорять. Для себе з'ясував дві речі – є велика різниця у менталітеті. Понад 90 відсотків проблем через це. Наприклад, в Ізраїлі, коли товариш бачить свого знайомого і не пам'ятає імені, то каже: "Пспсссс". Тут так звернутися – це приниження. Хасиди кажуть "ти", коли треба "ви". Це не тому, що хочуть образити. Не знають мови. Другий момент – ми тут гості. Про себе можу сказати, що я громадянин держави, батьки тут народилися. Але коли приїздять сюди туристи з грошима, то мають знати - не все можна купити. Я їм це пояснив і ми тут змінили дуже багато. Ця помилка з двох сторін. Бо українці показують самі, що іноді гроші важливіші за життя. Чому коли хасид приїздить у Нью-Йорк так себе не веде. Знає, що закон є закон. Буде штраф і грошима не відкупитися. А тут може відкупитися.
Є нарікання, що від паломників більше шкоди.
- В Умань заходить у рік понад 50 мільйонів доларів мінімум. Подивіться, скільки будується всього. Це найменше місто країни, де відкрили "Епіцентр". Спитайте у цьому магазині, хто найбільше купує – хасиди. Але більше йде комусь у карман, бо закон не працює.
Приходить дочка Іла з подругою. Показує фото у телефоні.
- Недавно відкрили новий заклад для жінок у місті. Там є все необхідне для їхнього відпочинку. Також є кошерний ресторан. Вчора дружина з донькою ходили туди. Дружина в Ізраїлі працювала на радіо. Вона відома журналістка. Тут допомагає нашому медіа-центру. Виховує дітей. Займається музикою. Записує пісні. Також вона хороший діджей, - продовжує Хайм. Запрошує додому. Родина має квартиру у сусідньому будинку.
Коли сюди приїхали, що було найскладніше?
- Сім років тому було непросто. Ми не можемо купувати звичайне м'ясо і молоко у магазині. Нам потрібні кошерні продукти. Пакети з продуктами привозили із Ізраїлю. У нас були великі проблеми у аеропорту, якщо ловили сумку з м'ясом. Закон цього не дозволяв.
Другий момент – мене дуже боліло, коли по телебаченню ганьбили хасидів. Я познайомився з усіма, хто виступав проти хасидів, щоб зрозуміти, чому. У багатьох випадках вони були праві. Якщо ти приїхав кудись – маєш поважати це місце, тутешні закони. А не думати, що ти великий начальник. Але й країна має себе показувати відповідно.
Третій - чотири роки тому школи не було. Що робити з дітьми? Неясно. Тепер у нас є школа. Зараз працюємо над тим, щоб діти вивчали тут і українську мову, і викладання було українською.
Ну й ситуація з продуктами змінилася.
- Так. Тут живе багато євреїв. Зрозуміли, що ситуацію виправити можна тоді, якщо продукти будуть місцеві. Є заводи у Києві та Одесі. В Умані теж є – місцевий лимонад кошерний. Є цех, де беремо кошерне м'ясо.
- Коли приїжджають невіруючі люди, то мета поїздки – відпочинок. У готелі їм треба двоспальне ліжко, телевізор, пульт. А тут цього немає. В Умань їдуть у "Софіївку". Якщо хочуть заночувати, то знайти готель непросто. Приходять сюди – а тут двоярусні ліжка. Українці наші готелі не замовляють. Сюди їде дуже багато туристів не хасидів. Всім цікаво, що тут відбувається. Гуляють, купують сувеніри і їдуть далі. Приїжджають солдати, які їдуть на війну. Моляться на могилі Рабі Нахмана. Ті, хто їде у "Софіївку", приходить і до нас.
У Хайма й Ліат двокімнатна квартира. Ліат з дітьми дома. Дівчата з однокласницями роблять уроки. Старший син Нахман ще в школі. Хайм показує квартиру. Найменший Моше спить на батьківському ліжку.
- Для нашої сім'ї вона затісна. Ми купили пізніше ще сусідську. Там треба робити ремонт. Щоб купити квартиру, позичав і відкладав гроші. Господарка переїхала в інше місто до своїх родичів. Скинула перед продажем 10 тисяч доларів. Це було так несподівано. Не думав, що так може бути.
Яке головне завдання перед Україною на найближчі два роки?
- Подолати корупцію. Україна зміниться, коли корупціонерам всі скажуть ні. З цього починався Майдан. Якщо це вирішити, Майдан закінчиться. Україна не хоче корупції. Кожен з нас це знає. Не всі готові, це залишки радянського мислення. Для Європи Україна це скарб. Скільки тут землі, води, багатств природних. Європі вигідно забрати Україну до себе. Але вона дивиться з боку – там корупція не закінчується. А тут ніхто не хоче це змінити.
Скільки у нас є часу на це?
Уже був Майдан, йде війна - багато людей загинули. Скільки ще має загинути, щоб зрозуміли – так не можна. Часу немає. Треба мінятися. Кожен на щось може впливати. Кажу своїм дітям – бачите бабуся збирає пляшки, дайте їй 20 гривень, хай купить хліба. Ви не збіднієте, а їй буде допомога. Треба починати з чогось малого. Але разом люди можуть дуже багато.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
