До розкопок пам’яток трипільської культури на Черкащині цього літа прикута увага археологів із усієї України. Потужний імпульс дослідженню одного з найбільших первісних землеробських поселень у Європі, яке знаходиться на території Тальнівщини, цього року дав Інститут Президента Віктора Ющенка “Стратегічні ініціативи”, профінансувавши археологічні розкопки, інформують у прес-службі ЧНУ.
. Допомагають працівникам державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура” відомі в Україні та за її межами археологи, співробітники інституту археології НАНУ – Олексій Корвін-Піотровський, Сергій Рижов, Валентина Шумова. Незабаром до групи дослідників трипільського поселення приєднаються геофізики з Німеччини, палеозоолог із Польщі.
Науковці інституту археології НАН України Сергій Рижов та Валентина Шумова – з тих, хто ще з 70-их років минулого століття почали вивчати залишки древньої цивілізації на території Черкащини. На їхніх очах та завдяки їхнім зусиллям було створено заповідник “Трипільська культура”.
– Легедзине – це останнє коло великого поселення Тальянки, і воно було найменш зруйноване, ніж всі інші. Це – поселення-гігант, найбільше серед ранньоземлеробських поселень Балкан, Малої Азії. Навіть середньовічний Київ був менший за площею. Коли сюди на симпозіуми приїздили науковці з Югославії, Болгарії – вони були в захваті, – розповідає Валентина Олександрівна.
– Зараз розкопуємо унікальний багатоканальний гончарний горн, – каже директор заповідника Владислав Чабанюк. – У ньому трипільці випалювали керамічний посуд. Таких конструкцій первісних часів у світі не знайдено. Вражає те, що подібні до трипільських технології українські гончарі застосовують і в наші дні.
Основну роботу з розкопування трипільського поселення виконали студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Цьогоріч їм випала можливість пройти археологічну практику на важливому об’єкті під керівництвом кращих археологів України.
Нині перед археологами стоїть завдання підняти на поверхню і відновити зруйновану гончарну піч. Майстри-гончарі пояснюють історикам тонкощі свого ремесла, допомагаючи зрозуміти, яким чином працював древній гончарний горн.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
