У Водяниках на Черкащині відбулося відкриття адаптивного спортивного клубу «Сила повернення» - простору, де ветерани, військові та люди з інвалідністю зможуть проходити фізичну реабілітацію у своїй громаді.
Клуб створили в межах проєкту «Сила повернення», який став одним із переможців конкурсу «Час діяти, Нестримні». Це вже четвертий адаптивний спортивний клуб на Черкащині та один із 35 таких просторів в Україні, відкритих завдяки співпраці громад, державних інституцій та партнерів.
Проєкт на умовах співфінансування отримав грантову підтримку від Державної установи «Агенція масового спорту України» за підтримки Міністерства молоді та спорту України в межах програми Президента України «Активні парки», Фонду імені Федора Шпига та Благодійного фонду “МХП-Громаді” в межах програми реінтеграці їветеранів “МХП Поруч”.
Простір для відновлення поруч із домом
Загальна вартість проєкту становить 600 тисяч гривень. Реалізація відбулася на умовах рівного співфінансування: долучилися Благодійний фонд «МХП‑Громаді», ДУ «Агенція масового спорту України» та Водяницька громада.
«Адаптивний клуб у Водяниках - не просто зал, а місце відновлення, спільності та побудови нових стосунків. Тут ветерани та люди з інвалідністю знаходять силу повертатися до активного життя й надихають інших робити те саме», - зауважує начальник відділу адаптивного спорту Державної установи «Агенція масового спорту України» Єгор Алєксєєнко.
Клуб облаштували сучасним обладнанням для адаптивних тренувань і реабілітації: закупили спортивний лінолеум, реабілітаційну гіперекстензію, універсальну лавку, тренажер для розгинання стегна та інше спеціалізоване оснащення, підібране відповідно до потреб ветеранів.
Адаптивний спорт нині вважають одним із найефективніших інструментів реабілітації ветеранів і їхніх родин, а також важливою можливістю для громади підтримати тих, хто повернувся з війни.
«Ми зрозуміли, що ветеранам потрібно більше»
Керівниця проєкту «Сила повернення», членкиня ГО «Партнерство та захист ветеранів» Валентина Кваша розповідає, що ідея створення адаптивного клубу народилася з живого спілкування з ветеранами.
«На базі ветеранського хабу ми проводили зустрічі з ветеранами та їхніми родинами. Спілкувалися, навіть за грою в шашки, і зрозуміли: їм потрібно більше. Хотілося розширити можливості для відновлення», - каже вона.
За її словами, у громаді вже працювали спортивні гуртки для молоді, тому вирішили долучити до цього простору і ветеранів. Але з урахуванням їхніх поранень потрібна була не активна гра, а лікувальна фізкультура.
Ветеран Юрія Авраменко: «Якщо хочеш ходити - треба працювати»
Серед перших, хто почав займатися у клубі, - ветеран Юрій Авраменко, молодший сержант ЗСУ. Він отримав тяжке поранення під час бойових дій і нині проходить складний шлях реабілітації.
Юрій воював на Донеччині, зокрема захищав місто Нью‑Йорк, а згодом - на Курському напрямку. У січні 2025 року отримав осколкове поранення. Після обстрілу дві доби вибирався з-під вогню ворога - його навіть вважали зниклим безвісти.
Після операції Юрій розпочав реабілітацію у Чернігові, згодом - у Львові. Тепер має змогу продовжувати відновлення і у своїй громаді.
«Якщо ти хочеш ходити й повернути здоров’я - потрібно працювати. І дуже важливо, що тепер це можна робити тут, вдома. Не всім легко їздити по реабілітаційних центрах, не в усіх є транспорт», - каже ветеран.
«Це не лише про тіло, а й про підтримку»
Тренерка клубу Інна Кучер, дружина і мама військового, зазначає: ідея створення такого простору існувала ще до війни, але саме війна зробила її життєво необхідною.
«Хлопці повертаються з пораненнями - і для них потрібно місце, де можна займатися, відновлюватися. Тут ветерани тренуються, а їхні родини з дітьми можуть займатися поруч. Це дуже важливо», - пояснює вона.
Ветеран Богдан Осадчук, який прослужив у ЗСУ понад три роки і воював на Донеччині, наголошує: такі простори важливі не лише для фізичного, а й для емоційного стану.
«Ми збираємося, спілкуємося і всі погані думки відходять. Спорт дуже допомагає емоційно. Це об’єднує», - говорить він.
Цей проєкт - знак поваги та вдячності ветеранам
Голова Водяницької громади Руслан Каюк зазначає, що ідея створення реабілітаційного простору існувала давно, але війна змінила пріоритети.
«Спочатку всі ресурси спрямовували на підтримку ЗСУ. Але коли наші односельці почали повертатися з фронту, стало зрозуміло: їм потрібні умови для відновлення. Цей клуб - лише початок, ми вже плануємо масштабування», - каже він.
Регіональний директор «МХП‑Урожай» Микола Вовкотруб наголошує, що підтримка ветеранів не завершується на допомозі фронту:
«Ми допомагаємо військовим під час війни, але так само важливо підтримати тих, хто повертається до мирного життя. Цей проєкт - знак поваги та вдячності ветеранам».
Керівник групи соціального розвитку Благодійного фонду «МХП‑Громаді» Олександр Шпиль додає, що Водяницька громада є прикладом ефективної співпраці:
«Тут чітко видно синергію громади, бізнесу та держави. Ми й надалі будемо поруч і підтримуватимемо такі ініціативи».
Адаптивний спортивний клуб «Сила повернення» у Водяниках уже працює та стає місцем, де ветерани й їхні родини можуть не лише відновлюватися фізично, а й знаходити підтримку та спільно рухатися далі.
Реклама
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
