У смілянській школі східного танцю займаються і школярки, і бабусі

20 липня 2017, 13:23

Дівчата, які захоплюються східними танцями, надзвичайно жіночні та гармонійні. Школа східного танцю «АІSHА» є «гарячою» родзинкою Сміли. Її учасниці беруть участь у різних Всеукраїнських і міжнародних конкурсах, популяризуючи рідне місто. Детальніше про школу "Сміла.City"  розповіла її засновниця та головний хореограф Іоланта.

- Іоланто, розкажіть, будь ласка, як виникла ваша школа східного танцю?

- Я за фахом хореограф, люблю танцювати з дитинства. Сама танцювала бальні танці у колективі «Роксолана» Міського будинку культури. Спочатку вчилась у Канівському коледжі, потім здобула вищу освіту в Уманському педагогічному університеті – стала професійним хореографом. У 2009 році у Смілі заснувала гурток східного танцю. Пізніше, у 2012 році - молодіжну міську громадську організацію «АІSHА». У нашій школі у різних групах займаються і дорослі, і діти. Вивчають східний танець та інші сучасні популярні напрямки.

- Хто відвідує вашу школу танців? Як проходять заняття? Скільки вони коштують?

- Як правило, наш колектив налічує 100-130 осіб. До нас ходять діти, які просто хочуть навчитися танцювати, багато молоді, що бажає займатися танцями професійно і присвятити цьому життя. Наприклад, нещодавно я підготувала двох дівчат для вступу у вищі навчальні заклади на хореографів. Також у нас займаються дорослі жінки. Можна приходити і танцювати всім – незалежно від віку і фігури. Одна з наших танцюристок вже вчетверте стала бабусею, їй за 50, хоча цього не скажеш – бо вона знову і знову танцює, отримує нагороди на різних конкурсах. Взагалі у нас дружний, злагоджений колектив, приємна та позитивна атмосфера. Хоча зараз  канікули, ми все одно бачимось щотижня, зустрічаємо, спілкуємось. З 1 вересня заняття у школі танців відновляться. Місяць навчання коштує 200-230 грн. Раз на тиждень бувають безкоштовні уроки. Запрошуємо до нашої школи усіх бажаючих!

А чи є у вас конкуренти? Як ви ставитесь до своїх колег-танцюристів? 

- Коли я починала свою улюблену справу - у той час ще не було ніяких гуртків. Але поступово у Смілі з’явились інші школи танців, зараз я всіх і не знаю. Проте до конкуренції ставлюсь нормально. Без неї було б нецікаво, не розвиваєшся. Завжди треба, щоб хтось стимулював.

- Розкажіть, на кого ви рівняєтесь? Хто для вас є прикладом танцювальної майстерності? 

В Україні дуже багато професійних танцівниць східного танцю, і вони одні серед найкращих у світі. На міжнародних конкурсах перемагають саме українки і росіянки, а не жінки зі Сходу. Можливо, тому, що наші – дуже трудолюбиві. Багато тренуються. Це великий труд.

Особисто я орієнтуюсь на східні танці, які танцюють чоловіки. Вам може здатися дивним,  але саме чоловіки найкраще танцюють східні танці, задають у них тон і моду. Я намагаюсь частіше  відвідувати  майстер-класи світових гуру танців, останній раз була на тренуваннях у ізраїльтянина Асі Хаскала, мрію потрапити на урок до каїрця Тіто. Мені завжди треба бути у формі і слідкувати за сучасними тенденціями.

- Розкажіть, на яких конкурсах ви побували?

Їздимо на різні змагання у всі куточки України, їх дуже багато, всі не перелічити. Особисто для мене дуже важливий Кубок світу з танців, який щороку проходить в Одесі – це один із найпрестижніших конкурсів. У квітні цього року з Одеси ми привезли 13 кубків.

- Які у вас творчі плани? 

Відпочиваємо на канікулах і готуємось до наступних виступів. Наш колектив запросили взяти участь в обласному концерті до Дня Незалежності. Велика робота розпочнеться з вересня. Ми будемо готувати багато нових танців у стилі фьюжн – тобто сюжетні танці. Наприклад, східні танці плюс українські, східні плюс гавайські, плюс латина. Буде красиво і цікаво.

-А що дає жінкам заняття східними танцями? 

О, дуже багато! Це розкриття жіночності, гармонії, творчості. Це приведення до ладу свого тіла, підтримка форми, спортивний розвиток, адже перед кожним заняттям у нас дуже хороша розминка. У жінок зникають хвороби і налагоджується кровообіг у нижній частині тазу. Жінки частіше вагітніють! Кожного року якась із наших танцівниць іде у декрет. Це вже перевірений факт!

- Чи підтримують ваші заняття родина і близькі?

Так, мене дуже підтримує мій чоловік. Завдяки його допомозі я реалізовую все задумане. Він мужньо терпить, коли я посеред ночі придумую якийсь новий танець. Вчиться танцювати і мій син. Ми пробували віддати його у інші гуртки, у спорт, у кікбоксінг. Але він хоче танцювати – спрацьовують мамині гени.

- Вам важко підтримувати себе у формі? Ви так гарно виглядаєте…

- Щоб так виглядати, я щодня займатись по 8 годин без перерв, мало їм, багато працюю. Але мені це подобається, мене це надихає. Я сама вже рідко танцюю, в основному займаюсь постановкою танців. Люблю працювати з дітьми, бачу свій розвиток у їхніх успіхах.

Коментарі

Вгору