Кількість донорів на Черкащині повільно, але невпинно зменшується з кожним роком, хоча кількість донацій (кількості зданих порцій крові) залишається більш стабільною. Проте збільшується кількість людей, які здають кров безоплатно. Для цього колектив Черкаської станції переливання крові залучає до масового донорства студентів та військовослужбовців, інформує Нова Доба.
− У моєї родички рак крові, вона лікується вже п'ять років, − розповідає черкащанка Лариса Мошкутело. – Нещодавно ми зіткнулися з потребою донорської крові на тромбоцити групи 2+. Звернулися в станцію переливання крові, але необхідної нам крові не виявилося, як і донора. Останнього нам довелося шукати самим, і пошуки ці тривали весь тиждень.
Задля уникнення ситуацій, коли родичам самотужки доводиться шукати донорів та платити їм, МОЗ України планує провести реформи, зробивши донорство безоплатним. Для цього необхідна зміна закону, прийнятого ще 20 років тому.
− У своїй роботі ми керуємося Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 1995-го року. Звісно, законодавство вже застаріло і його необхідно змінювати, − коментує головний лікар Черкаської станції переливання крові Юрій Бульба. – Особисто я підтримую ідею щодо безкоштовної здачі крові, оскільки це європейська практика, але треба розуміти, що для цього люди мають бути доволі свідомими. Потрібно забезпечити велику кількість соціальної реклами, яка б переконувала в тому, що донорство – це важливо, почесно, корисно. П'ять років тому, коли я тільки прийшов на цю посаду, платне й безоплатне донорство в нас було десь 80 відсотків на 20 відсотків. Тепер же половина людей здають кров безкоштовно.
Після здачі крові безоплатним донорам видають гроші на обід для поповнення сил. Суми міняються залежно від цін на продукти, передбачені Наказом України про набір харчових продуктів для донорів. У Черкасах ця сума становить 40. «Платні» донори отримують 160 гривень за літр крові й аналогічну суму – за 1 дозу тромбоцитів. Обласна база донорів становить 129 тисяч людей.
− Після здачі крові ми за допомогою центрифуги розподіляємо її на плазму та еритроцити. Плазма заморожується протягом перших шести годин після взяття і зберігається при температурі мінус 40 градусів. Еритроцити залежно від антикоагулянта зберігаються від 35-ти до 42-ох діб. Потім плазма карантинізується протягом півроку. Під кінець цього періоду донору бажано ще раз здати кров, адже в пологові будинки та дитячі відділення ми видаємо лише ту плазму, яка пройшла повторну перевірку. Безпосередньо донорський відділ здійснює «обдзвін» і запрошує повторно здати аналізи. Без перевірки кров не переливають, оскільки це пряма загроза життю, - каже лікар.
Як пояснив Юрій Бульба, перевірка крові для відокремлення з неї тромбоцитів, відбувається добу. Якщо станція заздалегідь знає про потребу в тромбоцитах і запрошує донора, то аналізи можна отримати й протягом одного дня, але так буває рідше.
Близько 5% крові, яку за лабораторними показниками не можна використовувати, утилізують як біологічно-небезпечні відходи. Непридатні для переливання зразки крові занурюють у дезінфікуючі засоби, а потім спалюють у муфельній печі.
− Ці зразки в нас зберігаються у закритому приміщенні на забетонованій підлозі, засипаній хлоруючими дезинфектантами, − коментує Юрій Бульба.
5 пакетів крові для резерву
Як розповідає Юрій Бульба, плазмою Черкаська станція переливання крові забезпечена повністю. Щонайменше 5 пакетів крові кожної групи та резусу на станції тримають «про всяк випадок». За необхідності медики виїжджають у райони для додаткового «забору» крові, оскільки зараз це можна робити практично в «польових» умовах (стерильні бокси необхідні лише для виготовлення деяких компонентів крові, а саме – еритроцитів).
− Цей резервний запас дозволяє забезпечувати необхідними компонентами крові поранених із зони АТО, яких нам довозили на долікування, − розповідає Юрій Бульба.
Щодо обладнання, яке використовують на Черкаській станції переливання крові, то його було оновлено за останні три роки. З обласного бюджету на це пішло в 2016 році близько 350 тисяч гривень.
− За останні роки було закуплено дві одиниці вагів-помішувачів із цифровим монітором, два запаювачі, необхідні для виїздів, фотоелектроколориметр АР-101, аналізатор рівня вільного гемоглобіну в крові, низькотемпературне холодильне обладнання, мікроскопи, лабораторні центрифуги, взятий в аренду аналізатор IXЛA (імуно-хемілюмінісцентний аналіз) Kobas E-411. Тест-системи для цього апарату будуть лише наступного року. Загалом усе обладнання дороговартісне. Приблизно 9,5 тисячі гривень іде на 480 досліджень проб крові на ВІЛ. Перевіка на гепатити та сифіліс коштує приблизно стільки ж. Лише одне тестування за коштами «тягне» на 48-50 гривень, а кожну пробу крові мають перевірити на 4 інфекції.
− Процедура забору крові в донора не несе загрози його здоров’ю, адже при заготівлі донорської крові використовуються одноразові системи тож ймовірність зараження інфекційними захворюваннями, що передаються через кров, унеможливлюються, – розповідає завідувач відділення заготівлі та переробки крові Уманської міської лікарні №3 Раїса Мельник.
Раїса Лазарівна зазначає, що необхідного для роботи обладнання їм вистачає. Щодо нового, то хотілося б мати фракціонатор крові та вірусінактиватор.
Видача компонентів донорської крові в лікувальні заклади можлива тільки після тестування на гепатити В, С, ВІЛ та сифіліс.
Обстеження сироваток крові донорів, вагітних та осіб групи ризику з міста Умань та шести прилеглих районів Черкаської області на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, сифіліс забезпечує відділ лабораторної діагностики та профілактики СНІДу. Відділ має всі необхідні препарати та обладнання для цього.
Кількість донорів працівники Черкаської обласної станції переливання крові намагаються збільшувати за рахунок військовослужбовців, прикордонників та студентів.
Стандартна процедура здачі крові передбачає заповнення анкети донора та три етапи – перевірки і підготовки. Під час першого за 5 хвилин визначають групу крові, під час другого – перевіряють показники для донорства. Існує 26 протипоказань, серед яких – хвороби, нещодавні хірургічні втручання, татуювання чи недостатня маса тіла. Останній етап – буфет. Мінімальна кількість зданої крові – 350 мл, максимальна – 450.
Через цю процедуру щороку проходять тисячі черкасців та жителів області, але, на жаль, ця цифра з року в рік зменшується. Так, якщо у 2013-му кров здали 12 757 (16 404 донацій) людей, то у 2015-му ця цифра зменшилась на тисячу осіб і становила вже 11 586 (11 544 донацій).
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
