Максим Хоменко — пожежний-рятувальник 10-ї ДПРЧ в місті Канів.
Максим розповідає, що з дитинства мріяв стати рятувальником. Каже, завжди мав тягу до вогню і вирішив направити своє захоплення у правильному напрямку.
Наразі Хоменко в ДСНС вже 12 років. Згадує, як відбулося для нього, як-то кажуть, бойове хрещення. Він тоді служив всього кілька місяців і йому довелось брати участь у ліквідації масштабної пожежі.
“22 цистерни з нафтою зійшли з рейок, 11 з них - загорілися. А в кожній по 60 тон пального. Вогонь розповсюджувався з неймовірною швидкістю і дістався будинків через дорогу від місця події. Ми працювали у кількох напрямках: гасіння палаючих цистерн, охолодження тих, що не горіли для запобігання вибуху, ліквідація пожежі будинків. Тоді були задіяні всі підрозділи області”, - ділиться спогадами вогнеборець.
“Після того я ще не раз бачив надзвичайні події великих масштабів. Коли працював на ліквідації лісових пожеж у чорнобильських лісах. Або коли палала нафтобаза на Київщині. В обох випадках ми виїжджали на підмогу, адже в таких ситуаціях рятувальники з різних областей об'єднуються, щоб подолати вогонь”, - продовжує Максим.
“Виникла пожежа у дев'ятиповерховому гуртожитку. Ми евакуйовували мешканців. У ході розвідки я виявив на верхньому поверсі матір з маленькою дитиною, які через сильне задимлення не могли вийти з квартири. Я взяв хлопчика на руки, маму - за руку і вивів їх на вулицю”, - розповідає рятувальник.
Врятувати чиєсь життя — це однозначно подвиг. Натомість Максим Хоменко героєм себе не вважає.
“Ну відчуття це звісно хороші, приємні, коли рятуємо. Але ми звикли до цього і це ж наша робота. І, як будь-яку іншу роботу, треба виконувати її максимально добре. Просто у нашому випадку добрий результат — це порятунок людини”, - розмірковує він.
Життя в умовах війни дуже змінилося. Незмінним залишається одне — у найважчі моменти українці допомагають одне одному всім, чим тільки можуть. Максимум зусиль докладають і рятувальники ДСНС.
“Коли ворог здійснив обстріл нашого міста, багато будинків зазнали пошкоджень. Спочатку ми проводили розвідку по квартирах і визволяли людей. Бо в декого вибуховою хвилею погнуло двері і люди були заблоковані у своїх помешканнях. Потім зашивали вікна, бо скло ж повилітало“, - розповідає Хоменко.
Як і всі українці, Максим мріє про закінчення війни.
“Щоб наступив мир і всі були здорові. А все інше можна купити”, - каже він.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
