У Черкасах продовжують відновлювати водні ресурси Дніпра. Сьогодні в межах міської акваторії у водосховище випустили шість тонн малька рослиноїдного товстолоба, вирощеного в ДП «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб».
Зариблення є частиною державної стратегії розвитку рибного господарства та заходів із покращення екологічного стану водойм. Черкащина стабільно утримує лідерські позиції за темпами відтворення водних біоресурсів.
Активна робота з поповнення запасів риби у водосховищі триває вже кілька років поспіль. Торік до вод Дніпра було випущено 66 тонн дворічного товстолоба. Цього року на зариблення понад 61 тонни малька передбачено 4 мільйони гривень із обласного бюджету.
Голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець наголосив, що зариблення — це не лише про екологію, а й про продовольчу безпеку та розвиток місцевої економіки.
— Приємно говорити про успіхи Черкащини в реалізації державної стратегії з реформування рибної галузі, яка передбачає посилення уваги до екології та продовольчої безпеки. Другий рік поспіль область утримує лідерство в Україні за показниками підтримки водних екосистем і обсягами їхнього відтворення. Загалом уже вселено понад 394 тисячі екземплярів промислової риби, — зазначив Ігор Табурець.
За його словами, Черкащина також є серед лідерів за реалізацією програм зариблення та їхнім фінансуванням із місцевих бюджетів. Цього року у води Кременчуцького водосховища планують випустити 61,5 тонни товстолоба білого та строкатого — видів риби, які природно очищують водойми та підтримують баланс екосистеми.
— Найголовніше, що товстолоб поступово стає стратегічним продуктом з точки зору імпортозаміщення. Замість хеку українці все частіше обирають нашу місцеву, екологічну та поживну рибу. Вірю, що вона займе своє місце і в державних закупівлях, — додав очільник області.
Ігор Табурець також підкреслив економічну вигоду таких екологічних проєктів: 4 мільйони гривень із обласного бюджету, спрямовані цього року на зариблення Кременчуцького водосховища, уже через кілька років принесуть прибуток.
— Кожна вкладена гривня повертається у вигляді 4–9 гривень доданої вартості — через податки, виробництво й продаж рибної продукції. Потенціал цієї галузі справді надзвичайно великий, — підсумував він.
Окрім екологічного ефекту, зариблення має й помітний економічний результат. Голова Черкаської ОВА Ігор Табурець нагадав, що нині в області діють 24 суб’єкти рибного господарства — підприємства, які займаються вирощуванням, виловом, переробкою риби та науковим супроводом цієї галузі.
— Усі вони уклали 43 окремі договори, завдяки яким цього року Черкащина вже отримала понад 14 мільйонів гривень до дохідної частини бюджету. До кінця 2025 року очікуємо близько 15 мільйонів гривень прибутку, — зазначив Ігор Табурець.
За його словами, правильно обрана стратегія розвитку галузі дозволяє не лише утримувати стабільність рибного господарства, а й зберігати природний баланс у водоймах. Це водночас підтримує продовольчу безпеку регіону, створює нові робочі місця та сприяє сталому розвитку екосистеми Кременчуцького водосховища.
Очільник області також повідомив, що у 2024 році валовий вилов риби на Черкащині перевищив 6 тисяч тонн, а під час нинішнього осіннього сезону вже виловлено понад 3 тисячі тонн.
Голова Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Ігор Клименок заявив, що цього року вже можна оцінити результати масштабної спільної роботи з розвитку та стратегування рибної галузі. Так, минулорічне масове зариблення Кременчуцького водосховища суттєво збільшило вилов цінних видів промислової риби. Зрозуміло, що регулярне стабільне зариблення гарантуватиме ще більший приріст. Це дозволить Україні у майбутньому не тільки замістити імпорт риби на внутрішньому ринку, але й вийти на міжнародний рівень.
— Більшість наших областей підтримали ініціативу масового зариблення, оскільки це вигідно. За підрахунками, кожен мільйон, вкладений у зариблення, повертає 1,3 мільйона податків до місцевих бюджетів. Європейські розрахунки показують, що інвестиція в аквакультуру у розмірі 1 долара приносить 3 долари прибутку. Лише за перший рік ініціатива додала понад 100 мільйонів гривень до місцевих бюджетів, що дозволило створити цільовий фонд для подальшого зариблення, — підкреслив Клименок. — Зокрема, у 2025 році Кременчуцьке водосховище зариблюватиметься не лише коштом Черкаської ОВА, але й із державного бюджету. Зараз ми зариблюємо товстолоба. Його філе є ключовим продуктом, який закуповують за державними програмами. Філе товстолоба — це чудовий рибний продукт для потреб наших військових. Надалі планується закуповувати вітчизняну рибу і для комунальних закладів охорони здоров'я.
Начальниця управління планування рибного господарства, меліорації водних ресурсів та морських екосистем Міністерства економіки України Ольга Базинич зазначила, що на сьогодні суб'єкти господарювання в рибній галузі фактично не мають державної підтримки. Тому Міністерство економіки працює над імплементацією законодавчої бази Євросоюзу. Це необхідно для того, щоб уже після вступу України до ЄС українські підприємці мали змогу користуватися державними фондами підтримки, які наразі задіяні в європейській спільноті.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
