Самобутні, колоритні, з неповторним орнаментом та в унікальних техніках. Більше тисячі вишиванок нашого краю зберігається в фондах Черкаського краєзнавчого музею. В експозиції "Я вишию на полотні любов…" представлено сотню найцінніших екземплярів, інформує "ЧСН".
Скарб, випадково знайдений жителями села Мартинівка, що знаходиться на березі річки Росава, ще сто років тому став доказом давнього існування української вишиванки. Серед сотні предметів, загальною вагою 3 кілограми 300 грамів, були й унікальні знахідки.
Нині в музеї налічується більше тисячі вишитих сорочок. Чоловічі, жіночі, дитячі, переважно з Чорнобаївщини, Городищини та Черкаського району. Тут вишиванки не тільки досліджують та зберігають, а ще й прагнуть врятувати від недбалих нащадків.
Через надзвичайну нині популярність вишиванок багато-хто прагне на них заробити. Справжні майстрині часто дивуються побаченому на ринках чи ярмарках.
Покупці здебільшого теж не розуміються, що купують. Керуються виключно параметрами краса-ціна.
Майстриня Наталія Некраса знає та виконує більше 150 технік української вишивки. З відомих двох сотень багато втрачено, а ще більше виконати просто неможливо, наприклад, через специфіку старовинного полотна.
- Вишивка по мальованому, білим по білому, з довбанками, лиштва, вирізування – деякі техніки складні, оскільки прив’язані до підрахунку ниток. Відтворити таке під силу далеко не кожному, проте шанобливо зберігати надбання власного краю і носити вишиванки з мотивами рідного краю – має кожний українець, - наголошують етнографи.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
