Даних про будинок за номером 7 на вулиці Чкалова у колишній гетьманській столиці не знайти у жодних документах. Відсутні і дані у паспортному столі про прописаних у ньому людей, хоч відповідний штамп у їхніх паспортах є. Взагалі ж складається враження, що ця будівля, здана в експлуатацію майже п’ять десятків років тому, на сьогодні щезла з лиця землі. І, коли б не проблеми у мешканців будинку, про нього давно б уже забули, пише Черкаський край.
Будинок було зведено у 1960 році за кошти місцевого РЕМу, як службове житло. Через рік цю двоповерхівку передали у комунальну власність міста. Ще через сім років в ній провели капітальний ремонт. Було тут 12 мешканців. Сьогодні з власників квартир залишилося п’ятеро. Це пенсіонерки, наймолодшій з яких давно вже за сімдесят. Дві жінки – хворі й нерухомі. Отож тих, хто ще добивається, аби міське і районне начальство зглянулося на їхні біди, всього троє. Хоча у своїй квартирі залишилася доживати віку лише 78-річна Ніна Кукса, її ж обидві сусідки після того, як будинок став повністю аварійним, перебралися звідси.
А розпочалося все ще двадцять років тому, коли в будинку потік дах. Відтоді куди тільки люди не зверталися – усюди отримували лише обіцянки, що дах «підлатають». Й ось уже котрий рік коли йде дощ, квартири все більше заливає водою, стіни, зроблені з очерету. Потріскалися, а стеля от-от упаде.
— Ми до 1996 року платили к комунальні, а потім перестали, - розповідає Валентина Рясик, наймолодша власниця квартири у будинкові-примарі. — Нам сказали, щоб не платили, а самі робили ремонт. Ми погодилися, але просили, щоб поремонтували дах, бо це для нас накладно. Скільки ж нас тут бабоньок цих залишилося?
Її батько отримав тут квартиру у 1960 році. Тут вона разом з двома сестрами виросла, тут народилися й виросли її діти. Сьогодні про сімейну ідилію в цьому помешканні, власницею якого й досі за документами є Валентина Григорівна Рясик, нагадують хіба що полишені старенькі меблі.
— Коли вже стеля почала просідати, я мусила піти звідси, - розповідає вона. – Спасибі знайомим, що прихистили тимчасово…
Уже давно до аварійного будинку перестали подавати електроенергію. Пожаліли енергетики лише Ніну Карпівну Куксу, яка через безгрошів’я не може винайняти інше житло. Тож має жінка обнову – біля дверей її квартири блимає електролічильник.
Що ж далі? Адже будинок, від якого, до речі, до Богданової гори рукою подати, взагалі розвалиться, якщо найближчим часом не вжити відповідних заходів. Але оскільки будівля має сьогодні статус «нічийної», то й визначитися з тим, то має взятися за її рятунок, в Чигирині ніяк не можуть.
— Ми подавали запити і до архітектури, і до ПАТ «Черкасиобленерго», що було замовником цього будівництва, і в архів, проте ніде ніяких відомостей немає, — говорить начальник відділу ЖКГ та землеустрою Чигиринської міської ради Вадим Ліщенко.
Як розповідають у міській раді, для того, аби поставити будинок на баланс та взятися за ремонти, необхідно, окрім всього іншого, з’ясувати його оціночну вартість. На це коштів у міській скарбниці немає і найближчим часом не передбачається. Статус аварійної споруді теж не видають, бо потрібен висновок спеціальної архітектурної організації. І на це, звісно, міськрада грошей не має.
Шукали мешканці будинку-примари правди і в правоохоронних органах. Начальник Чигиринського відділу Смілянської місцевої прокуратури Руслан Курило підтверджує, що минулого року вони зверталися з усною скаргою до прокуратури.
— Людям була надана консультація, - повідомив він. – Й оскільки викладені проблеми не в компетенції органів прокуратури, ми порадили людям звертатися до органів місцевої влади.
Отже, треба знову йти по новому колу? Безрезультатно…
— Ви ж самі бачили, з чого цей будинок зроблений – мине ще небагато часу й його не буде, - говорить Вадим Ліщенко. – За інформацією БТІ, з 1968 року документів на нього немає. Є довідка про реєстрацію на право власності. І все…
Відселити стареньких жінок, надавши їм інше житло, за словами Ліщенка, немає змоги: будівництво соціального житла у Чигирині давно вже не ведеться, хоч квартирна черга в міськраді існує.
Де ж вихід з ситуації?
За словами чиновників, варіант порятунку ретро-будинку є: при умові створення ОСББ, відповідною програмою міськрада може виділити гроші на ремонт, хоч можливості бюджету досить обмежені. Але це всього лише відмовка. Бо, як почули ми тут же, архітектор, який бачив будинок, заявив, що ремонту він не підлягає.
Втім, доведені до відчаю люди кажуть, що чули «експертну» думку іншого архітектора: нібито, зовнішні стіни доволі міцні і в споруди є ще подальші шанси на існування. Бачили жінки і одного з місцевих підприємців, котрий цікавився їхнім житлом і земельною ділянкою під ним.
Тож чи вистачить у стареньких сил і часу, аби відстояти свої права? Зважаючи на реакцію місцевої влади, шансів у них залишається все менше. Хто ж стане власником чигиринського будинку-примари, чи, зрештою, його залишків?
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
