Як змінилося життя черкасців через шалені стрибки цін, які витрати їм довелось обмежувати, які звички змінювати, та до яких хитрощів удаватися, щоб зекономити гроші, пише in.ck.ua.
Тетяна Марціновська, копірайтер
Тепер кожна покупка нашої родини обдумана. Навіть почали вести записи витрат, це дисциплінує і дає можливість реально оцінити витрати і прибутки. Сума, яку витрачає наша молода сім’я на продукти харчування та розваги, не змінилась, але за рахунок зростання цін продукти в кошику стали більш простими, а розваги – не такими частими. Намагаємося купувати продукти по акціях, моніторити та порівнювати ціни в магазинах, шукаючи оптимальний варіант для себе.
Що стосується шкідливих звичок, то зі зростанням цін виявилося, що від тютюну не так вже й важко відмовитися. Це, мабуть, один із небагатьох плюсів.
Економимо практично на всьому, починаючи від електроенергії та води, закінчуючи продуктами (окрім харчування для дитини та підгузків через алергію). Зараз менше купуємо фруктів і солодкого, бо бюджет на їжу витрачаємо на першочергові продукти (крупи, макарони, молочні продукти та овочі).
На якісний одяг та взуття ціни стали занадто високими, тому зараз обираємо в найдешевшому діапазоні або ж рятують ситуацію секонд-хенди. Рідше стали відвідувати кафешки та кіно (зараз тільки або на свята, або коли залишаються гроші у бюджеті), більше готуємо вдома та гуляємо на свіжому повітрі. Останнє, до речі, змінило звичку завжди користуватися громадським транспортом. Тепер ми можемо прогулятися із центру до площі 700-річчя, зекономивши трішки коштів, але насолоджуючись прогулянкою та спілкуванням.
Ірина Лінкевич, менеджер із продажів
Ходжу пішки, одяг купую у знайомих по собівартості (мама підприємець). Часто купувала речі на китайских сайтах... дійсно дешевше, але дуже довго доставляють покупки в Україну.
Зараз стала більш заощадливою. Почала більше рахувати, де що краще й дешевше купити. Кожного дня, коли на полицях магазину ти бачиш, що вартість продуктів стала в декілька разів вищою, ніж минулого разу, коли приходять платіжні рахунки за квартплату, то думки переповнюють. Тому, як не крути, економити доводиться щодня. Хоча мої звички майже не змінились, і я мало в чому собі відмовляю порівняно з часом до кризи, мабуть, вимоги були невеликими. Слава Богу, криза впливає на мене не катастрофічно.
Я завжди була байдужою до грошей, тому не слідкую за змінами цін. Все, що потрібно мені для життя та щастя, не залежить від подібних дрібниць.
Галина Прохорчук, актриса театру
Чоловік без роботи вже 2 місяці. Зараз не купуємо солодощі, м’ясо, рибу (були деякі заготовки в морозильній камері), крупи і побутову хімію, бо встигли купити ще на початку підвищення цін. Одяг та молочні продукти купуємо лише дитині. Йдемо в магазин тільки за найнеобхіднішим. Довелося відмовити собі в звичці купувати шкарпетки, але в мене є величезний запас.
Хочеться знайти хорошого лікаря, щоб визначити, на що в дитини алергія. На все потрібні гроші. Ніби натрапили на одного, але кожен прийом 70 гривень. Лікування, яке було призначене, обійшлося нам в 2 тисячі гривень, а результату немає.
Хочеться купувати мамі подарунки і квіти на клумбу! Хочеться допомагати родичам. Хочеться показати дитині море. Хочеться полікувати зуби. Хочеться чогось смачненького, червоної рибки, хоч раз на місяць. Але позавчора мене наздогнав голуб! Маю надію, що все владнається.
Перед купівлею товару просто ставиш собі запитання, чи дійсно він потрібен. Зі стрибком цін на деякі продукти зовсім від них відмовляюся, знаючи якою буде переплата. Та й починаючи з зими не можемо собі дозволити відпочити (піти в кав'ярню чи піцерію), знаючи що на ці гроші можна просто купити щось більш потрібне.
Світлана Білокінь, співачка, ведуча заходів
Не сказала б, що економія якась суттєва. Просто не купую собі дорогий одяг. Якщо якась річ і подобається, то просто чекаю знижок. Це дозволяє заощадити непогані суми, порівняно з початковою ціною.
Багатьом продуктам можна знайти прийнятну й доступну альтернативу – з'ясували це після різкого зростання цін. Сьогодні наша родина намагається рідше їздити на авто, пальне занадто дороге. Пересіли на велосипеди, іноді їздимо на маршрутках. Регулярний відпочинок у ресторанах і кафе теж довелося замінити на прогулянки в парку. Хоча як такої економії на чомусь конкретному немає, ми рівномірно зменшили витрати абсолютно на всі потреби: їжу, одяг, відпочинок…
У їжі дуже обмежуватися не можемо, бо діткам сир, м'ясо, фрукти потрібні щодня! Хіба що цукерки та ковбасу рідше купувати стала. Якщо за дитячим одягом раніше час від часу заходили у брендові магазини, то тепер це справжня розкіш. Також цьогоріч я ще не каталася на таксі, хоча раніше у поліклініку чи до лікарні дітей у громадському транспорті не дуже хотілося везти. І у кафе востаннє були минулоріч.
Стала уважніше контролювати витрати на творчість. Пригадую, були часи, могла проводити Всеукраїнський конкурс ляльки для школярів, не думаючи про організаційні витрати. Або зайти до крамниці й накупити льону "для натхнення". Та за тканину, що півроку тому коштувала 50 гривень, тепер треба віддати близько трьохсот. Хоч криза суттєво обмежила фінансово, але й змусила впевненіше рухатися до мрії – реалізовуватися творчо. Тепер завдяки майстер-класам та створенню ляльок і писанок я можу купувати собі тканину, нитки, фарби, книги – усе необхідне для творчості без шкоди для сімейного бюджету!
Аліна Дрофич, офісний працівник
Економлю на поїздках в тролейбусах, беру участь в програмах лояльності магазинів, слідкую за знижками. Також змінила трішки раціон – вже немає можливості щодня снідати зерновими пластівцями з йогуртом...
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram