Минулого тижня сімнадцятирічні юнаки Черкаського району взяли участь у процедурі приписки до призовної дільниці, , пишуть "Сільські обрії". Щорічна кампанія проводиться в рамках Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Не підлягають приписці до призовних дільниць громадяни України, які відбувають покарання в установах виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
«Приємно вразив рівень патріотичного виховання нашої молоді»
Зранку, попри негоду, юнаки з різних куточків району прибули до Черкаського ОМВК, аби отримати один із найважливіших для українського громадянина документів – посвідчення про приписку до призовної дільниці. Без цього документа неможливо здійснити жодного важливого правового кроку – ні змінити місце постійної реєстрації, ні вступити до навчального закладу, навіть влаштуватися на роботу чи поїхати за кордон.
До процедури отримання приписного посвідчення входить проходження медичної комісії – огляд допризовників лікарями різного профілю з метою визначення ступеню придатності юнаків до військової служби. За результатами медичної комісії, вони можуть бути зараховані до категорії придатних, обмежено придатних або непридатних для проходження військової служби.
− Таку медичну комісію у своєму житті хлопці проходитимуть систематично, − розповідає військовий психолог Черкаського ОМВК Валентина Чубенко-Савченко. − Наступного разу, відповідно до чинного законодавства, юнаки зобов’язані самостійно з’явитися на медогляд після досягнення ними 20 років, під час найближчого офіційно оголошеного призову на строкову службу. А після звільнення у запас, комісію необхідно буде проходити раз на п’ять років.
Окрім обстеження стану фізичного здоров’я, хлопці також пройшли детальне психологічне дослідження. Тісна співпраця групи професійно-психологічного відбору Черкаського ОМВК із психологами, соціальними педагогами та викладачами «Захисту Вітчизни» навчальних закладів району дали можливість об’єктивно визначити ступінь психологічної готовності кожного з юнаків до військової служби. В цілому загальна карта отриманих результатів дає надію на гарні перспективи щодо якості майбутніх призовів на строкову службу. А на виявлених поодиноких випадках з певними зонами ризику (ознаки суїцидальної поведінки та схильності до наркотичної чи алкогольної залежності, критичний рівень конфліктності, низький рівень комунікативних здібностей і стресостійкості та інше) сфокусується увага юнаків та їхніх батьків. А також у разі необхідності буде запропонована допомога психолога або інших профільних спеціалістів.
− Цьогоріч отримала неабияке задоволення від спілкування з хлопцями. Приємно вразив рівень патріотичного виховання нашої молоді. А це означає, що інформаційно-просвітницька діяльність у школах здійснюється належним чином, − зауважує Валентина Миколаївна. – Юнаки добре ознайомлені не лише зі своїми правами, але й безпосередніми обов’язками. Багато хто вже сьогодні бачить себе у ролі майбутніх військовослужбовців, захисників своєї держави. Є й такі, хто висловлює бажання стати професійним військовим і планує вступати до військового вишу.
«Не раджу «косити» під дурника»
− Наполегливо не рекомендую цього робити, − звертається до молоді Валентина Чубенко-Савченко. − Інколи трапляється, що з порадами «закосити» від армії до хлопців звертаються різні сумнівні особистості. Звісно ж, більшість юнаків пропускають їхні слова повз вуха, але буває й таке, коли «порадникам» таки вдається когось накрутити. І тоді здорові й дужі молодики починають вигадувати собі діагнози – енурез, психічні розлади, суїцидальні схильності, лунатизм і тому подібне. Лікарі з усією відповідальністю ставляться до будь-яких скарг і направляють таких хлопців на повне обстеження у психіатричний стаціонар. Продовжуючи «клеїти» дурня, такі юнаки, самі того не усвідомлюючи, таврують себе на все подальше життя. Справа в тому, що, ставши на психіатричний облік та отримавши відповідний медичний висновок, юнак надалі зіштовхнеться з неабиякими проблемами під час пошуку роботи або вступу до навчального закладу. Ось так недолугими вчинками можна поламати своє життя.
Строковиків не направляють служити в зону АТО
Найчастіше намагання «закосити» від армії спричинені страхом потрапити до зони проведення АТО. У військкоматі вкотре нагадують, що побоювання ці абсолютно безпідставні. Згідно з чинним законодавством, особи, призвані на строкову службу, не направляються до АТО, а служать виключно в межах мирної території України. Усі спекуляції навколо цього питання – цілеспрямовані провокації, що регулярно здійснюються у ході інформаційної війни проти України.
Одразу після призову новобранців направляють до навчального центру, впродовж трьох з половиною місяців вони проходять курс молодого бійця і набувають військово-облікову спеціальність. Саме тут складають Присягу на вірність українському народові. Після цього бійці відбувають до військових частин, які знаходяться поза межами АТО, де і продовжують нести службу (1-1,5 року відповідно до норм чинного законодавства). Слід зауважити, що лише через півроку після призову на військову службу, військовослужбовець отримує право ініціювати питання щодо укладання контракту зі Збройними силами України (терміном на 3 роки). І тільки у разі його підписання, уже військовий-контрактник, не менше одного року відслужить у зоні проведення антитерористичної операції.
«Бути військовим − престижно»
У цьому впевнені учні Герониміської загальноосвітньої школи.
– Хочу служити у прикордонних військах. Прагну захищати кордони нашої держави, аби жоден ворог не смів топтати українську землю. У свій час мій батько був прикордонником, і мені теж імпонує цей рід військ, – розповідає Олег Іванцов. – Взагалі, бути військовим – престижно, адже служба в армії – вибір сильних і сміливих людей.
– А я хотів би нести службу в десантно-штурмових військах. Вважаю, це саме те місце, де якнайкраще можна перевірити себе, свою стійкість, волю і витримку, – каже Павло Пісний.
Усю повноту теоретичної та практичної підготовки хлопці отримують на уроках «Захист Вітчизни». Майже всі вони вже готові до строкової служби. Також не виникає нарікань й на рівень свідомості й патріотичного налаштування юнаків. Принаймні, у цьому запевняє вчитель Геронимівської ЗОШ Володимир Фармагей.
– Сьогодні не 2014-й, по кущах ніхто не ховається. Навпаки хлопці хочуть служити в армії, а деякі навіть прагнуть вступати до військових вишів. Приходять до мене за порадами, питають, що потрібно «підтягнути», підучити, надолужити. Підхід до справи серйозний. Одразу помітно, що вони рішуче бажають опанувати військове ремесло. Та це й не дивно, адже наразі Збройні сили України реформуються докорінним чином. У результаті ми отримуємо міцну армію, високооплачувану зайнятість, кваліфіковані кадри й вмотивовану молодь, – переконує Володимир Фармагей.
Також останнім часом в Україні спостерігається цікава тенденція – потрапити до війська прагнуть не лише чоловіки.
– Коли ми відвідуємо школи з інформаційно-роз’яснювальними лекціями, все частіше лунають запитання на кшталт: «Я дівчина і хочу служити в армії! Куди мені звертатися?». На жаль, законодавством для них не передбачено можливості призову на строкову військову службу (термін 1-1,5року). Шанс з’являється лише по досягненню 18 років, на певні військово облікові спеціальності і лише в рамках контрактної служби ( термін 3 роки). – розповідає Валентина Чубенко-Савченко. – Та я щиро сподіваюся, що з прийняттям змін до гендерного законодавства, незабаром усі дівчата, якщо забажають, отримають можливість відчути на собі формат строкової служби в Збройних силах України.
– Загалом же, приписна кампанія серед юнаків Черкаського району минула планово та без ускладнень, близько 200 юнаків з району взяли в ній участь. Щиро вдячний за допомогу та ефективну співпрацю Черкаській райдержадміністрації, сільським радам та загальноосвітнім школам, – зауважив заступник військового комісара Черкаського ОМВК, начальник відділення комплектування, підполковник Олександр Шиш.
Артем Яковлєв.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
