У черкаському музеї відкрилася виставка однієї книги

21 квітня 2016, 18:21
На фото: Біблія в перекладі Куліша, Пулюя та нашого земляка Нечуя-Левицького перевидавалася у 1912 (Відень), 1921 і 1930 (Берлін), 1947 (Нью-Йорк, Лондон) роках. На теренах України Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000 році.

На фото: Біблія в перекладі Куліша, Пулюя та нашого земляка Нечуя-Левицького перевидавалася у 1912 (Відень), 1921 і 1930 (Берлін), 1947 (Нью-Йорк, Лондон) роках. На теренах України Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000 році.

У всі часи церква була зацікавлена, щоб народ знав і розумів Святе письмо. Якщо, звісно, не втручалася політика.  Перекладів Біблії англійською є десятки. А от повних перекладів українською — вісім. І видані вони були то у Римі, то у Варшаві, то у Фінляндії, аж поки Україна не здобула незалежність. «Святе письмо українською мовою» — така виставка відкрилася в Черкаському обласному  краєзнавчому музеї, пише Черкаський край.

Вражає розмірами факсимільна копія Пересопницького євангелія 16 століття. Є Острозька біблія — перший друкований твір старослов’янською. Представлене Євангеліє, яке переклав Пилип Морачевський у 19 столітті, — книга була заборонена Валуєвським циркуляром і побачила світ лише через півстоліття, коли царський синод дозволив надрукувати переклад. Про ці й інші експонати розповіла автор концепції виставки, завідувачка відділу музею Ольга Мазуренко.

Є біблії, поява яких пов’язана з Черкащиною.

— Працюючи над літературною енциклопедією Черкащини, коли оформляв літеру «Б» і дійшло до біблії, мені було приємно дізнатися, що ще у кінці 18 століття одним із авторів перекладу так званої Лизаветинської біблії був уродженець Орловця Городищенського району Яків Блоницький, — розповів професор ЧНУ імені богдана Хмельницького Володимир Поліщук. — У 19 столітті разом з Паньком Кулішем та Іваном Пулюєм над перекладом біблії активно працював Іван Нечуй-Левицький. Вона була видана у 1903 році в Лондоні, і лише у 2000 році вийшла друком в Україні. Іван Огієнко, чиє ім’я було довго заборонене в Україні, науковець і церковний діяч, також відомий перекладач біблії, має черкаське коріння. Так, його прапрадід Максим Огієнко походить із Кліщинець Чорнобаївського району. Це село свого часу не визнавало царя Петра, а підтримувало Івана Мазепу. Наші письменники-земляки часто інтерпретують бібілійни образи: Петро Гулак-Артемовський Тарас Шевченко, Павло Филипович. Та й Григорій Сковорода, який на Черкащині провів п’ять кращих років: знаєте ж, що повна назва його знаменитої збірки звучить як «Сад Божественных песен, прозябший из зерен Священного писания». Біблійні теми задіюють всі сучасні черкаські письменники, бо це — метакнига.

— У кожного вдома є святе письмо. Але ці книги стоять як у музеї, і ми до них не звертаємось, — зауважив на відкритті виставки настоятель парафії Пресвятої Богородиці у м. Черкаси (УГКЦ) отець Юліан. — Нехай же слово Боже стане життям, а не лише музейним предметом.

Отець Юліан поділився радістю, що вийшов друком сучасний переклад Біблії доктора богослов’я Рафаїла Турконяка. Адже з часом мова змінюється. Перед цим був переклад Івана Хоменка, виданий за часів СРСР у Римі. Давніші біблії сучаснику читати ще складніше. Часом треба співставляти тексти різних видань, щоб розібратись.

Особливий куточок на виставці — біблія і АТО.

— Наші священики, озброєні словом Божим, регулярно ідуть в зону проведення бойових дій, — розповів Митрополит Черкаський і Чигиринський УПЦ КП Іоан. — Вдягнуті як усі: у камуфляж і берці, вирізняють їх тільки шеврони з логотипом військового духовенства — архістратигом Михаїлом, і хрест замість погонів. Самими  лише людськими силами нам важко перемогти. Нам усім треба молитися до Бога.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору