Виставка робіт художниці Анни Веретільник "Дотик" відбулася в Черкаській Галереї мистецтв України. Загалом мисткиня представила 30 робіт, виконаних у техніці левкас, які готувала майже півроку.
За своїм змістом серія робіт "Дотик" стала приємною несподіванкою для тих, хто добре знайомий з творчістю художниці та її мистецькими уподобаннями.
— Виставка ця є зовсім свіжим доробком Анни. Але ж таким світлим і таким натхненним! Вона звичайно трохи несподівана для колег. Але це ще раз доводить, що Анна Веретільник є надзвичайно активною у своїх творчих пошуках і пошуках власне себе у мистецтві, — зазначила голова Черкаського осередку Національної спілки майстрів України Ольга Мартинова.
Авторка виставки свого часу закінчила Черкаське художнє професійно-технічне училище №20 та Черкаський національний університет імені Б.Хмельницького. З 2018 року є членом Черкаського осередку Національної спілки майстрів України. Нині працює викладачем у Черкаському художньо-технічному коледжі. Є учасницею Всеукраїнських пленерів, симпозіумів та виставок, ярмарків майстрів народного мистецтва. Окрім художнього розпису та живопису, Анна захоплюється етнографією та вишивкою бісером. До того ж вона знайома багатьом і за своїм захопленням художньою фотографією.
— Я викладаю у Черкаському художньому коледжі таку цікаву дисципліну як іконопис. Ми зі студентами разом вчимося мистецтву малювання ікон. І техніка левкасу, в якій я сьогодні представила свої виставкові роботи, насправді є надзвичайно цікавою у цьому сенсі. Хоча й відрізняється від суто класичної техніки іконописання. На сьогодні вона є на часі. Техніку левкасу можна використовувати не лише для написання ікон. Вона є цікавою і ефектною, тому останнім часом на неї звернули увагу декоратори та дизайнери. Можливо, продовжу цю серію. Кілька робіт, до речі, не увійшли до експозиції. Вони вийшли трохи інші за настроєм. І це вже є друга хвиля осягнення мого іконотворіння, — пояснила авторка виставки.
Анна використала авторську техніку у концепції популярної техніки живопису левкас. Власне, левкас (від грецького – білий) – це назва грунту, який використовувався для грунтування дерева у середньовічному живописі, найчастіше в іконописі. На територію Київської Русі його завезли у X ст. з Візантії, разом з іконами. На суху липову чи вільхову дошку натягувалося полотно, а на нього наносився левкас. Сьогодні ця старовинна технологія знову приваблює митців.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
