Створення єдиної електронної бази даних для усіх громадян, що потребують медичної допомоги, — реальна вимога часу. Що таке електронний реєстр пацієнтів і в чому його переваги, розповів директор департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради Олег Стадник, пише УНН-Центр.
- Чи існують якісь приклади вдалого впровадження такої електронної бази в Україні або в інших країнах?
Так, такі приклади є. Вінниця, Львів уже запроваджують такі бази, окремі медичні заклади, як-от клініка відновного лікування дітей з ДЦП Володимира Козявкіна в Трускавці, обласна клінічна лікарня Івано-Франківська і багато інших закладів. Зарубіжні клініки давно вже працюють в такій системі, бо вона доводить на практиці свою ефективність. Існують кілька фірм, що пропонують свої послуги зі створення електронного реєстру пацієнтів, але кінцевий продукт — база даних — будь-якої фірми без проблем може співпрацювати з продуктом іншої фірми. Тому, якщо замовити цю послугу в одній фірмі, зробити електронні картки черкащанам, а потім їм доведеться звернутися за медичною допомогою, приміром, в якийсь столичний інститут, - проблем не виникне.
- Які переваги електронної бази даних пацієнтів? Хто виграє від впровадження системи?
Виграють усі. Лікарям буде простіше, бо вся інформація про пацієнта буде зберігатися в одному місці — в єдиній електронній карті. Чим хворів пацієнт, як лікували його, які показники його стану на даний момент — усе у впорядкованому вигляді, з даними лабораторних досліджень, з обстеженнями УЗД і рентгенограмами. Навіть незалежно від почерку лікаря і його настрою... Жартую, звісно, але дуже важливо, що вся інформація буде впорядкованою: в потрібних місцях і в повному обсязі.
Простіше буде і працівникам реєстратури, бо уся інформація зберігатиметься централізовано, в одному місці. Але водночас ключ до неї — електронна картка — знаходитиметься у пацієнта.
Пацієнтам як мінімум буде простіше записатися на прийом до лікаря — для цього їм навіть не треба буде виходити з дому. А адміністрація і керівництво закладу матимуть змогу контролювати роботу своїх працівників: чи правильно проведено огляд пацієнта, чи в повному обсязі. За стандартом, на огляд здорової людини має бути витрачено 6 хвилин, на огляд хворої — 12 хвилин. Але іноді буває, що прийом триває 30 секунд: “Скарги є? “ - “Ні” - “Всього доброго”. Або півгодини. Це теж сигнал для керівника: можливо, треба втрутитись, дізнатися, в чому причина такого тривалого перебування громадянина на прийомі у лікаря.
Ще одне: система дозволяє боротися з приписками. Лікар більше не зможе сказати, що він прийняв скільки-то пацієнтів — усе фіксуватиметься в цій електронній системі, облік навантаження на кожного лікаря вестиметься без будь-яких упереджень.
- Який вигляд матиме ця електронна картка? Що в ній фіксуватимуть?
Дуже важливо, що вся інформація буде вноситися за єдиним шаблоном: скарги громадянина — історія хвороби — історія життя — об’єктивний огляд — план лікування. Плюс дані з лабораторій, УЗД-обстежень, тощо. Медичний огляд систематизований, а не хаотичний. Будь-який інший лікар легко знайде потрібну інформацію. Це позначиться і на кінцевій якості огляду і постановки діагнозу. Інший аспект: розклад роботи лікаря і лікувальної установи. Пацієнту це, може, й не цікаво, але дозволяє вести статистику і аналізувати роботу, відповідно вносити якісь корективи.
- А як буде захищена інформація? Адже це конфіденційні дані, люди навряд чи хочуть, щоб про їхні болячки могли дізнатися сторонні...
По-перше, картка сама по собі — ключ до інформації, тому, хоча сама інформація зберігається на сервері, без картки доступу до неї немає. По-друге, права доступу до даних пацієнта будуть лише у певного кола осіб, і це також контролюватиметься. Нарешті, як це зараз застосовується у відношенні до ВІЛ-інфікованих, діагнози можна шифрувати, певні дані вносити анонімно, інформація про стан хворого може бути закодованою. Але відповідальність за безпеку даних буде взаємною — і медпрацівників, і пацієнта.
- Якщо лікар помилиться з діагнозом, цей спосіб зберігання інформації допоможе встановити істину?
Так. Головним чином тому, що система роботи електронної бази даних передбачає неможливість втручатися в неї “заднім числом”. Тобто, якщо вже є якийсь запис, то його неможливо змінити пізніше або знищити. Спроба щось виправити обов’язково фіксуватиметься системою. Відповідно, можна буде у разі якогось конфлікту це побачити.
- А якщо не йдеться про щось кримінальне? Просто лікарі теж люди, можуть і помилятися... Раптом виявиться, що людину лікували не від тієї хвороби — така картка допоможе встановити правильний діагноз?
В медицині, за великим рахунком, не так важливо, які аналізи були півроку тому. Важливо, який стан людини в цей момент. Навіть якщо з'ясується, що її лікували не від тої хвороби, дивитися треба в першу чергу — чим лікували. Найгірше, що впливає на її стан в такому випадку — це побічна дія ліків, виписаних їй неправомірно.
- З чого будете розпочинати?
Найлогічніше — впроваджувати цю систему з первинної ланки. Четверта Черкаська міська поліклініка, наприклад, обслуговує 48 тисяч громадян, друга — 62 тисячі, третя — 68 тисяч. Якщо впровадити картки для такої кількості громадян — тоді ефект буде відчутним. Тоді людина матиме з чим прийти і на нове місце роботи, і до лікарні вищого рівня. Можна запровадити і в окремій лікувальній установі, проте це означатиме, що новітньою технологією будуть охоплені вузькі кола громадян, які об’єднані, так би мовити, одною хворобою. У наших планах розпочати впровадження цієї нової системи з Першої міської поліклініки. В першу чергу тому, що вона найкраща серед поліклінк міста за рівнем укомплектованості сімейними лікарями і рівнем їхньої підготовки. Для них вже закуплено 70 компютерів. Щоправда, потрібно ще стільки ж, адже в цій поліклініці 180 посад сімейних лікарів, і комп’ютер потрібен кожному. Зараз замислюємось над придбанням хмарного сервера для цієї установи — це більш сучасно і дешево.
- Що буде найважчим у впровадженні таких новацій?
Одним з каменів спотикання, безумовно, буде спротив самих лікарів. Від них залежить практично весь успіх цього нововведення. Спочатку, звісно, їм буде важко, заповнення цих електронних карток займатиме (в перший раз) більше часу. Але це спочатку. Згодом, навпаки, уся процедура буде набагато швидшою. При цьому зросте відповідальність не лише лікаря, а й пацієнта — це дуже важливо. Відправив лікар на обстеження — а пацієнт не пішов. Згодом його стан погіршився. Він знову йде до лікаря, і тепер вже лікар має спитати з пацієнта — а чому він проігнорував обстеження? Виховати відповідальне ставлення до власного здоров’я надзвичайно важливо. У більшості наших громадян абсолютно відсутня самодисципліна у питаннях догляду за своїм організмом.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
