Вранці прокинулися – нас бомблять... Так коментує свою втечу до мирних Черкас пані Юлія, яка з 5-місячною крихіткою Олівією, сестрою та батьками приїхали в Гуманітарний центр ЧМР з Бахмута, що на Донеччині.
"Тікали від війни тричі, із різницею у 8 років", – розповідає вона. Щоб бути в безпеці чужому місті, родина пережила чимало випробувань. Вперше від російських "визволителів" Юлія з чоловіком рятувались з Донецька, у 2014-му. Поїхали до батьків, у Бахмут, звідти – в Харків. Там прожили три роки і знову полетіли російські бомби!
"Вранці прокинутися – нас бомблять. Бомбили все місто, це було зовсім інакше, ніж тоді, у Донецьку! Це було пекло!", - каже жінка.
Днями сиділи у ванні, в коридорі, ходили по сусідах, які ближче до підвалів, потім перебиралися в інший район, але зрештою зрозуміли – треба виїжджати.
"Найстрашнішою була дорога з Харкова, коли за вікнами машини розривались снаряди і розстрілювали машини! Добре, що ми зважилися їхати. Інакше не знаю, що було б", – говорить Юля.
Виїжджали поспіхом. На вокзалі був хаос – потяги, які незрозуміло куди їдуть, і тисячі людей, які сідали в будь-який, аби лише вирватися з того жаху. Їхній поїхав у Полтаву. Далі були проблеми з житлом, допомога небайдужих, але виїхати жінка змогла лише тоді, коли її з донькою приїхали й забрали в рідний Бахмут батьки. Вже звідти, коли почалися сильні "прильоти", всі разом потрапили до Черкас...
Тут, нарешті, довгоочікувана тиша і спокій для всієї родини і, особливо, маленької Олівії. Тепер родина тільки чекає Перемоги і тата з війни.
Гуманітарний центр ЧМР: вул. Благовісна, 170.
Прийом допомоги: з 9:00 до 18:00.Координатори: Тетяна (0934682295), Віталій (0932626189).
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
