У день 100-ліття Наталії Федорівни першим переступив поріг хати Омельчуків сільський голова з Іванівки Григорій Рудий з оберемком квітів. Привіз вітання від односельців, сусідів, від рідної вулиці, інформує Черкаський край.
Адже тільки два роки бабуся живе у Родниківці, в сімї сина Григорія Олексійовича. А до 98 років господарювала сама у своїй хаті в рідній Іванівці. Город доглядала, маленьке господарство.
— Бабуся Наталка — золота людина, — розповідає Григорій Пилипович Рудий. — Добра, лагідна. Вік в селі проживши нікому слова накриво не сказала. Трудівниця, перша в селі ланкова. Сім’я в них гарна, з чоловіком у парі 72 роки прожили — іншого такого шлюбу в селі я не пам’ятаю. Завжди весела, любить пожартувати. І ніколи не скаржиться, не нарікає, хоча багато гіркого було на її віку.
Баба Наталка живе в Родниківці всього два роки, але й тут встигла здружитися з сусідами. Приходять її провідати. Наталка Федорівна має хорошу пам’ять і дуже живо й дотепно розповідає про минуле. Згадує досі першу радість у своєму житті, коли її семирічною дівчинкою взяли співати у церковний хор. У 14 років вже сапала буряки в колгоспі, згодом стала відомою на Уманщині ланковою. Після фашистської окупації, коли в селі залишались тільки старі та підлітки, в колгоспі доручили чоловічу роботу — стала їздовою, працювала на конюшні.
Уже під старість, коли сили підупали, поставили Наталію Федорівну обліковцем на тваринницькій фермі. На пенсію пішла після 70 років.
— Не було в цієї жінки ні посад високих, ні нагород, хоч заслужила їх своєю працею, — зауважує Григорій Рудий, — але все село її знає і поважає. Сказав, що їду в Родниківку поздоровити з ювілеєм — квіти передавали.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
