42-річний житель Мошурова на Тальнівщині Олександр Гончарук впродовж двадцяти років чистить криниці. Робить це вручну, без будь-якої допомоги сучасної техніки, повідомляє viche.
Щоб почистити криницю, працюють вчотирьох. Своєму другу та сусіду Віктору Омелянчуку і кумові чоловік довіряє своє життя, адже вони опускають його на дно, а потім раз за разом піднімають баддю з намулом просто над його головою.
За 20 років мошурівець почистив на Тальнівщині 100 криниць, серед яких 5 - старовинні. Наприклад, відому на Тальнівщині Кобзину криниця.
"Там купа копійок була, люди накидали. Мабуть, стограмовий стакан їх був, – каже Олександр. – Серед них були і гривні, помив – стоять он у чашці. Кажуть люди, що бажано не кидати в криницю копійки, а якщо й кидати, то тільки срібні – будуть природним очисником. Як у церкві срібний хрест у воду опускають, то вода тоді довго зберігається, розумієте? У Кобзиній криниці я, до речі, таку цікаву річ знайшов –старовинну сокиру, з незвичайним лезом, як ото гуцульська. На ній було вибите зображення оперення, як на стрілах. Що я ще цікавого знаходив в криницях – це «грузи», які чіпляють до відра, молотки – один з них був бронзовий, а ще була знахідка – старовинне ядро. Мабуть, хтось із дітей вкинув у криницю. Бензопилу іржаву діставав теж. Часто руки різав, бо попадаються биті пляшки, чашки. Дістаю відра разом з ланцюгами – по 2-3 штуки за раз".
Старовинні криниці зазвичай всередині вимощені з каменю. Молодші ж, як правило, мають бетонні кільця. Однак, каже тальнівчанин, траплялося й таке, що в колодязі вгорі було 2-3 бетонні кільця, стільки ж внизу, а між ними – нічого, окрім ґрунту, який щосекунди міг посунутися вниз. Працювати у таких – найнебезпечніше.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
