“Сьогодні люди моєї професії вже більше, ніж перукарі”, – черкаська волонтерка

07 травня 2022, 15:24

Відома в Черкасах стиліст-перукар Лідія Марусенко з перших днів війни вирішила вступити до лав волонтерів. Без вагань вчинила так само, як і сотні тисяч небайдужих та патріотично налаштованих українців. Займалась наданням гуманітарної допомоги, паралельно працювала і як вантажник, і як водій. Але в душі залишилась тією самою Лідою, яка за мирного життя вважала за щастя піклуватись про охайний та вишуканий зовнішній вигляд своїх клієнтів. І яка сумувала за цією своєю благодатною місією. Тому почала шукати можливості знайти гідне застосування своїх професійних вмінь.

- Я раптом усвідомила те, що раніше не привертало моєї уваги. Що маю сформовану за роки професійної роботи звичку дивитись на людей поглядом перукаря. І що саме зараз настав такий момент, коли хочеться чогось більшого, ніж просто волонтерство,- поділилась Лідія. - Не відмовляєшся від нього, але переводиш на якийсь інший рівень. Я звернулася до Валентини Савченко, яка сьогодні координує дії волонтерів Червоного Хреста міста Черкаси та Черкаського району. І розповіла їй про свою ідею надавати благодійні перукарські послуги людям, які знайшли другу домівку в Черкасах.

Лідія Марусенко свого часу працювала в Територіальному центрі соціальної допомоги, що опікав літніх громадян. Тож має чималий досвід роботи з самотніми та знедоленими людьми.

"Зараз я займаюсь тим, що можу в своєму житті робити найкраще. Я не просто роблю стрижки чи зачіски, не просто роблю манікюр, або вії, я змінюю емоційний стан своїх клієнтів, огортаючи їх теплом піклування. Разом з волонтерською командою Червоного Хреста міста Черкаси та Черкаського району вдалося реалізувати виплеканий мною проєкт міні-перукарні "за запитом" для потреб вимушено переселених громадян,- розповідає Лідія.

Лідія не просто лікує своїх клієнтів перукарством, позбавляє негативу, але й намагається шось подарувати, пригостити смаколиком, а ще розповісти про наше місто, його памʼятки та інформувати, як воно функціонує.

"Є такі люди, які не мають смартфонів. Тому всю необхідну інформацію отримують від мене. Я намагаюсь всіляко допомогти кожному, - ділиться волонтерка. - Для мене є важливим, аби їхні душі розтанули. І радію кожній новій посмішці моїх підопічних".

Найбільше волонтерку вражають діти-війни. Якось Лідія привезла їм іграшки та смаколики. Малеча, як малеча - одразу ж включається в гру і забуває про все. Але грається не так, як це зазвичай роблять всі дітлахи. Дітки-переселенці роблять це… пошепки.

"Діти завжди спричиняють навколо себе галас. І це природно. Ми, дорослі, до цього звикли. А тут інше. Я навіть не одразу це зрозуміла, що вони граються і обережно так шепочуть",- пояснює Лідія.

А ще її вражають і самі дорослі. Пояснює, що більшість з тих, хто переселився до Черкас, ведуть себе цілком адекватно. Однак трапляються й такі, які вважають, що черкащани щось їм винні. Волонтерка одразу відсікає такі розмови: "Я вам особисто нічого не винна. Я не винна, що Путін напав на нашу країну. Не винна, що ваші будинки розбомбили. Я лише намагаюсь вам допомогти. І слухати про те, що я винна, не стану".

За словами перукарви-волонтерки, є окрема категорія переселенців, які навмисно намагаються нас принизити. Мовляв, "ви тут у Черкасах так бідно живете. І чому це нас, таких виключно успішних, бомбили, а не вас. Ви у злиднях живете, і вас не шкода".

"Я по цей час не знаю, як до такого ставитись і як на такі закиди реагувати, аби залишитись толерантною. Мене це ошелешило. Тішить те, що таких людей насправді не багато, але вони є. Хоча я все списую на стрес. І намагаюсь не брати це близько до серця. Навіть тоді, коли в розмові раптом зʼясовуєш особливу болючу правду. Коли, наприклад, мої підопічні зізнаються мені, що навряд чи б вчиняли так само, як ми і навряд чи стали б нам допомагати. Принаймні, дякую за відвертість! Проте, раджу всім нам, українцям, - кожен ранок дякувати Богу за можливість жити, за те, що маєш їжу, радіти сонечку, і що маєш можливість допомагати всім тим, хто постраждав і найбільше потребує нашої участі. А ще завжди залишатись Людьми", - каже Лідія Марусенко.

Тетяна Балякіна

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору