Все таки любов до влади Рад у нас невиліковна. Певно, саме завдяки природній схильності українців до проведення рад (нарад, давання порад), більшовики й перемогли.
Інша характерна українська риса – почуття власності. В при поєднання першого й другого виходить ситуація, коли кожен бажаючий творить свою раду і кількість ця починає стрімко зростати. Хоча принаймні Черкаська міська рада, як правонаступниця Черкаської ради народних депутатів до недавнього часу функціонувала відповідно до закону.
Першою, як завжди, почала жінка. Поки міські і обласні керманичі чухалися з створенням громадських рад, Валентина Жуковська у вересні 2013-го проголосила свою – самопроголошену Громадську раду Черкас. Напхали туди, за словам ініціаторів, цілу сотню представників громадських організацій Черкас, серед яких – профільні професійні спілки та асоціації, ветеранські організації та міські активісти. То нічого, що їх мало хто і де чув і бачив, та попри те ініціатива існує, ще й зрідка створює інформаційні приводи.
Потім закрутилося з євроінтеграцією - пан Гарант поклав на свій народ, народ у відповідь сказав, де він бачив пана Гаранта – і нормативно-правова база стрімко почала своє автономне від реальності життя. Апофеозом стало голосування 16 січня, коли два видатних тимурівця (один агроном, інший юрист) виставили на аукціон купу документів, які перетворювали Україну на КНДР. Голосували за них руками, ногами, по всякому – в підсумку типу прийняли. І то нічого, що «закони» стикувалися до Конституції, як віз до «бентлі», але усі 235 творців відразу відчули законотворчий оргазм. За деякий час, ті, хто такої радості не мав утворили свою раду – Народну. І понєслась.
Звісно Черкаси, як оплот новотворень та нано-технологій, не могли лишитися осторонь. Вже 27 січня черкаська громада в приміщенні Придніпровського райвиконкому під час Народних зборів обрала міську Народну раду. До її складу увійшли 22 депутати міської ради, які знайшли в собі нарешті мужність висловити свою позицію на ранковій позачерговій сесії Черкаської міської ради, яку проігнорували регіонали та Булатецькі. Серед них - представники «Вільних демократів», «Удару» та «Батьківщини». Також до міської ради з якогось дива увійшла також і пані Майборода, хоча вона депутат обласної ради. Крім того, членами Народної ради стала група з 14 громадсько-політичних (зі значним ухилом в політичних) активістів, включаючи екс-мера Одарича, всюдисущого Карася та всепартійного Вакуленка.
Після цього влада вирішила створити свою - альтернативну «Народну раду Черкас». У дискусії традиційно взяли участь ветерани, депутати обласної та міської рад, представники громадських організацій, небайдужі жителі Черкас (доярки, комбайнери, сталевари, збирачі хлопку, прості енкаведисти, бібліотекарі та продавці насіння з Центрального ринку). Присутніми й було ухвалено рішення створити Народну раду Черкас. Головою ради було обрано депутата обласної ради, голову Черкаської міської організації Партії регіонів Володимира Ходака. Головним завданням НРЧ, за словами заступника міського голови Беззубенка, є «необхідність убезпечити і захистити місто та його громадян від всіляких провокацій та насильницьких дій учасників, так званих, мирних зібрань, які опівночі штурмують адміністративні будівлі, зокрема з використанням легкозаймистих сумішей». Єдине незрозуміло звісно, чому НРЧ перебирає на себе те, чим мали би опікуватися ОЗУ «Черкаська міліція» та Служба безпеки України?
Ну і судячи з усього окупаційний режим, який запанував в центрі Черкас принесли до нас марсіани. Бо Сергій Борисович про них не чув (йому про область треба турбуватися – збір молока, підготовка до посівів), міську владу це не обходить.
Тоді як? Черкаська міська рада, як єдиний легітимний орган почила в бозі.
* пост керівника Агентства стратегічних досліджень Сергія Пасічника у власному блозі
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
