Кожне українське місто унікальне за своєю красою. У всіх є свої улюблені місця, з якими ніщо не зрівняється. Але на запитання приїжджих, куди у Тальному можна піти і на що подивитися, тальнівці часто губляться і називають лише кілька найвідоміших місць. Хоча ж насправді їх набагато більше. Бо Тальне вирізняється серед інших містечок не лише чарівною неповторністю, а й архітектурними спорудами, які є родзинкою міста, пишуть "Вісті Черкащини".
"Співоче поле"
"Співоче поле" не лише чудова місцина для відпочинку, а й популярне місце для проведення свят та концертів. Облаштоване дитячими майданчиками, лавочками, сценою, тренажерами.
Поряд протікає Тальянка, яка неначе відділяє місто від цього дивовижного парку. Напевно, немає такого тальнівця, який би не чув про «Співоче поле».
Залізнична станція
"Півднем Київської губернії проляжуть рейки", – заговорили в 1873 році. І дійсно, через декілька десятиліть, 1891 року, в Тальному відкрили залізничну станцію з якої можна було добратися у Христинівку чи Цвіткове. А звідти далі кому, куди треба.
Будівля станції неабияк вирізнялася з-поміж тодішніх новобудов. І зараз вона милує око пасажирів. Адже не кожне місто може похвалитися залізничною станцією, яка є свідком історії, про котру ми читаємо з книг.
Скеля Кохання
У глибинах вікового лісу схована скеля Кохання. Та висока скеля овіяна старою легендою, в якій розповідається про молодого селянина, котрий палко покохав небогу Шувалова. Кохання не лише було взаємним, а й міцним. За переказами відомо, що закохані обмінялися клятвами, що не будуть жити одне без одного.
Ну, і як водиться в таких легендах, граф, дізнавшись про таку "ганьбу”, наказав скинути парубка зі скелі. Та так, щоб ніхто нічого не догадався. Пізньої ночі, бідного хлопця вбили.
Нещасна дівчина довідавшись про смерть коханого, не пережила горя і сама кинулась з тієї ж скелі.
Ось така сумна казка про двох закоханих. Хоча ця історія має право на життя. Адже за словами тальнівців, це місце дійсно має таємничу енергію. А дехто навіть казав, що вночі можна побачити, як сільський хлопець з панночкою сидять на тій скелі, обійнявшись.
600-літній дуб
Поряд із футбольним полем у лісі величаво розкинув своє гілля старий дуб.
Можна лише здогадатися скільки веселих і сумних історій пережило дерево, адже йому більше 600 років.
Для багатьох мешканців міста дуб став символом дитинства та рідного дому. На сьогодні більшість вікових дерев у парку знищено. Тому тальнівці ретельно охороняють зеленолистого і вірять, що ще не для одного покоління цей дуб залишиться символом рідного міста.
Палац графа Шувалова
У Тальному, і не лише, усі знають це приміщення, як Мисливський палац графа Шувалова. Насправді Шувалови у ньому не жили. Поки будувався палац, чоловіча лінія цього роду вимерла. Тому за постановою уряду тальнівські володіння і дача Місхор в Криму перейшли до старшої доньки графа, княгині Ольги Петрівни Долгорукої. Власне вона і закінчувала будівництво палацу.
До слова, у пам'ять про батьківський рід, головний фасад будівлі прикрашає одноріг – головна фігура графського герба Шувалових. Приміщення, яке багато хто в Тальному називає мисливським будиночком, – це розкішний двоповерховий палац роботи дацького архітектора Андреаса Клеменса.
Палац має три вежі. Його стіни прикрашені витонченою ліпниною. На підлозі мармурова плитка. Розкішні колони і оригінальні сходи. Стиль та оформлення дійсно переносять усіх нас у романтичну епоху ХІХ - початку ХХ століття. Довгі роки приміщення потребувало капітального ремонту. Але після його проведення, палац кращим не став.
Костел святої Анни
Костел святої Анни розташований неподалік Тальнівського будівельно-економічного коледжу.
Храм побудований у 30-х роках ХІХ століття, хоча багато-хто вважає датою його заснування 1702 рік.
Насправді ці цифри означають порядковий номер пам’ятки архітектури. Костел побудували Наришкіни для привезених із Заходу працівників та місцевих католиків. До цього вони їздили молитися аж до Звенигородки.
На початку XX століття костел був відреставрований за кошти нових власників маєтку. У радянські часи «культову споруду» закрили, а приміщення використовувалися для господарських потреб. 1992 року приміщення костелу повернули римо-католицькій громаді, яка відремонтувала його і відновила там богослужіння. Туристів приваблює не лише архітектурна краса, а й те, що у костелі знаходиться надмогильна плита доньки Софії Потоцької – Ольги Наришкіної.
Храм святих апостолів Петра і Павла УПЦ Київського патріархату
Величний та ніким неперевершений храм на честь Святих Апостолів Петра і Павла є одним з найчарівніших сучасних храмів Черкащини та всієї України.
Туристи називають золотокупольну окрасу – родзинкою Тального. Петропавлівський храм збудований в 2007-2009 роках за проектом архітектора Анатолія Дітковського на кошти мецената Володимира Мовчана.
Храм має сім куполів, маківки яких вкриті сусальним золотом. У середині встановлено п'ятиярусний іконостас, виготовлений у стилі українського бароко.
Висота центрального купола з хрестом становить 37 метрів. На дзвіниці красуються 11 дзвонів. Вага найбільшого 1950 кілограмів. Храм зведено з надміцної австрійської цегли. Церковне подвір'я оточує велетенська кована огорожа, яка сама по собі є витвором мистецтва.
4 липня 2009 року храм був освячений Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.
Саме 12 липня православні християни відзначають день Первоверховних Апостолів Петра і Павла, на честь яких названо храм.
На офіційній церемонії відкриття та освячення храму, за офіційними даними, було близько 8 тисяч прихожан та гостей міста.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
