Шломо-вчитель приїхав до Умані з Ізраїлю, щоб навчати дітей паломників-хасидів

31 жовтня 2019, 16:29

Шломо-вчитель приїхав до Умані з Ізраїлю, щоб навчати дітей паломників-хасидів

З кожним роком все більше паломників залишаються в нашому місті  на довший термін, ніж тиждень свята, і навіть переїздять сюди жити. Сьогодні понад пів сотні багатодітних родин з Ізраїлю облаштувалися в Умані на постійне місце проживання. Батьки переважно зайняті в туристичній галузі, а от питання освіти дітей стоїть гостро. В міські школи діти хасидів поки що не йдуть, інформує umannews.city

Шломо-вчитель приїхав до Умані з Ізраїлю, щоб навчати дітей паломників-хасидів

3 роки тому хасидська община в мікрорайоні паломництва відкрила початкову школу. Вона окрема для хлопчиків і дівчаток. Навчання здійснюється на івриті, але оскільки в ній є діти зі змішаних родин, то вивчають і українську мову також. Разом з науками дітей також навчають молитися. Серед вчителів школи — переважно шановані громадою рабини або ті хасиди, кому громада довірила навчання дітей.   

Шломо-вчитель приїхав до Умані з Ізраїлю, щоб навчати дітей паломників-хасидів

Один з них — Шломо-вичтель з Ізраїлю. Вперше на святкування іудейського Нового року  Шломо приїхав до Умані в 2010-му. Тоді він зовсім мало розумів російську, зараз уже вклинює у розмову модне слівце «короче» і навіть пересипає фрази українськими словами. Каже, що кожен день вчить нові слова і речення. Бо не лінується запитувати: а як це називається? А оце?

Два роки тому його дядько-рабин попросив залишитися на кілька тижнів, потім на пару місяців, а далі вже й на рік. І тепер Шломо вчить дітей хасидів у школі, яку називає народною.

— У нас є три класи. У першому — діти 3-4 років, вони вчать букви. Мій клас — хлопчики 4-6 років. А третій — 7-10 років. Усього навчається 21 дитина, з них семеро — у мене. З чотирьох років кожен хлопчик починає учити Тору — з поясненнями вчителя. Вивчення Тори — дуже важливе для ортодоксальних юдеїв. Адже вага чоловіка в суспільстві визначається тим, наскільки він знає і розуміє Талмуд. У процесі вивчення святого письма заохочуються запитання, роздуми, погляд з різних точок зору, дискусії.  

Шломо-вчитель приїхав до Умані з Ізраїлю, щоб навчати дітей паломників-хасидів

Щоб святе письмо краще запам’ятовувалось, Шломо хоче використати цікавий метод зі спеціальним нічником, у який вставляється папір з молитвою. Дитина включила нічник, прочитала текст, захотіла спати — виключила і запам’ятовує. Вчитель збирається зробити такий подарунок кожному своєму учневі. Тільки не може знайти в Україні відповідний товар, доведеться привозити з Ізраїлю. 

Час від часу він буває там, а потім знову повертається в Умань. І поки що не знає, чи буде далі залишатися тут, чи поїде в Ізраїль, де на нього чекають батьки.

— Та й одружуватися пора, — додає Шломо-вчитель. — Якщо дружина буде не проти, поживу тут. Якщо не погодиться, треба слухатися. Бо жінка не може бути скрізь — це тільки чоловікові дозволено. 

Він щирий та люб’язний, однак трохи людина «в собі», як і годиться релігійній людині. Загалом в Умані він почувається як вдома, визнаючи, що для нього дім там, де він може прислужитися людям, дітям, своїй громаді і релігії. 

Шломо-вчитель приїхав до Умані з Ізраїлю, щоб навчати дітей паломників-хасидів

— Я мало гуляю містом. Здебільшого свій час проводжу в районі паломництва або в «Софіївці». Парк надихає, але для мене головне — школа і могила. Треба навчати і молитися. Коли є вихідний, їду по Україні в інші місця зі святими могилами — відвідую єврейські кладовища. Був уже скрізь, тільки в Карпати їздив уже тричі. А з уманчанами спілкуюсь із задоволенням. Приємно, коли й місцеві називають мене Шломо-вчитель. Так, зі мною спілкуються студенти педагогічного університету, які живуть поряд. Молодим людям цікаво дізнатися більше про культуру і релігію нашого народу, мені вони розповідають щось про Україну. Люблю, коли продавці в магазині чи на базарі вітаються, впізнають і щось питають. Це ніби робить тебе своїм у місті. 

Тому під час Рош-Га-Шана він щиро вітав усіх знайомих і не знайомих уманчан словами «Шана Това» — «Гарного року». А прощаючись,  Шломо-вчитель каже: «Дякую» і «До побачення». Ці українські слова він вивчив найпершими.

Поділитись

Коментарі

Вгору