Тут виховують свідомих громадян, готують їх до дорослого життя та спонукають щодня робити добрі справи. Майже 20 років у Черкасах діє Пласт – українська скаутська організація. Стати пластуном може кожен, кажуть в організації. Сюди приймають усіх охочих віком від трьох до 103 років. Єдине, кандидатом має бути людина, яку можна поставити у приклад дитині, інформує "Громадське ТБ: Черкаси".
«Поки пластун малий, він веде щоденник, де записує, що сьогодні доброго зробив. Так ми собі рахуємо, що якщо скаутів у світі 25 мільйонів, то і щодня щонайменше відбувається 25 мільйонів добрих справ. Логіка в тому, що ми привчаємо дітей робити все посильно. Ми не можемо виправити проблему із пересиханням річки, але, коли чистимо зуби, можемо вимкнути кран. Маленькі скаути, до прикладу, можуть поступитися місцем у транспорті, допомогти мамі, стати волонтером у притулку для тварин. А вже коли організовуються у гуртки, проявляють фантазію. Це може бути або прибирання, або прикрашання якоїсь зони. Свого часу ми ходили по місту і ставили попереджувальні знаки там, де помічали незакриті люки», – розповідає голова Черкаського осередку Пласту Володимир Педько.
У черкаському пласті Володимир Педько майже від початку – із 2001 року. Потрапив сюди ще підлітком.
«У мене дядько був у козацькій організації і шукав, куди б у Черкасах відправити племінника на заняття. Обрав Пласт, бо ця організація займається систематичним вихованням дітей. Мені тоді було 14-15 років. Мені Пласт зайшов, хоча і було чимало обмежень. Для мене це було позитивне середовище», – пригадує пластун.
Пластунів нараховують близько десяти тисяч. В Україні це наймасовіша скаутська організація із багатими традиціями.
«Пласт ставить за мету виховати повновартісного громадянина своєї країни. Три головні обов’язки пластуна: бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим і жити за скаутським законом. Закон натомість – це певний дороговказ. Він визначає, що пластун має бути справедливим, ввічливим, сумлінним, дбати про своє здоров’я та інше. Усього 14 постулатів», – розповідає Володимир.
Критеріїв відбору до Пласту немає. Особливо це стосується тих, кому ще не виповнилося 18 років, адже організація якраз і займається вихованням дітей та молоді.
«Ми нічого не нав’язуємо дітям, і покарань у нас теж немає. Єдине покарання – це викреслення з організації. А так з дітьми граються, умовно винагороджуючи «плюсиками». Якщо, наприклад, пластун почав курити, то виховник може таємно надати дитині пересторогу, про яку знатимуть тільки вони. А в ідеалі дитина сама собі ставить мінуси. У цьому відмінність від школи – скаутинг виховує самооцінювання», – пояснює Володимир.
«Військова підготовка у нас не більше розвинена, ніж в’язання чи співання»
В основі навчання у Пласті – три ступені. Кожен ступінь – це близько 50 вимог, які треба виконати, щоб перейти на наступний рівень.
«Ступені поділені на блоки: життя у природі, історія, народознавство, ідеологія та інші. Якщо це блок «життя у природі», то пластун має прожити два дні у лісі, знати сліди щонайменше десяти диких тварин, вміти розрізнити отруйну змію від вужа. Є окремі вимоги і щодо фізичної вправності», – пояснює Володимир.
На останньому ступені пластун вже реалізує проекти. Він уже не просто знає історію, а й проводить заняття для меншого гуртка, він не просто знає культуру Різдва, а ще й організовує вертеп.
Також пластуни опановують близько сотні вмілостей – танці, вишивання, співи, користування зброєю, ремонтна справа, верхова їзда, їзда на велосипеді, виживання у лісі, літання на паропланах. Кожна дитина обирає вмілості, які хоче опановувати, а виховники це забезпечують. Якщо діти хочуть вчитися кермувати авто, для них шукають інструктора.
«Деякі вважають, що ми суто туристична організація. Це у кращому випадку. Ще є думки, що ми націоналістичне об’єднання. В останній розмові з батьками, які записували до нас шестирічну дитину, прозвучало питання, наскільки активно ми вчимо дітей бігати зі зброєю, наскільки розвинена військова підготовка. То я пояснював, що військова підготовка у нас не більше розвинена, ніж в’язання чи співання. Ще є стереотип, що ми змушуємо дітей ходити до церкви. Попри те, що Пласт – це організація на християнських засадах, але її членами можуть бути і представники інших релігій або ж узагалі атеїсти», – переконує пластун.
«У таборах ми вводимо дітей у стресові ситуації, щоб вони вчилися виходити з них»
За словами Володимира Педька, багатьом Пласт допоміг реалізувати себе у дорослому житті.
«Ми даємо дітям можливість помилятися. Виховники втручаються тільки у критичні моменти, коли це загрожує фізичному, духовному чи психічному здоров’ю дітей. Якщо ми ідемо на мандрівку і у дітей є свої обов’язки, дорослий майже не організовує захід. Якщо діти забули сірники, то це їхні проблеми. Звичайно, ніхто голодним не залишиться, але виховник видасть три сірники на три дні», – розповідає пластун.
Кульмінацією скаутських занять є табори. Там на практиці вони проявляють усе, що навчилися протягом року.
«Табір – це прообраз життя скаута протягом року, тільки все стиснуто у два тижні. До прикладу, збираємо дітей на сходинах і відрізаємо ґудзики, даємо голку, нитку, щоб пришили назад. Були випадки, що 14-річні хлопці просто ридали, бо до цього ніколи не тримали голку в руках. Батьки що зазвичай роблять? Вони вирішують проблеми дітей. Ми ж даємо їм можливість розібратися самим», – пояснює Володимир.
У таборі для пластунів створюють стресові ситуації: виховники можуть підпалити сніп сіна, а діти мають загасити вогонь. Або ж серед ночі обливають намети – ніби пішов дощ – і пластуни мають просушити одяг. Таким випробуванням піддають тільки старших пластунів.
«У реальному житті виховник може розіслати повідомлення групі вихованців: у вас оніміла рука на дві години. Завдання дитини – нормально працювати в тих умовах, де вона перебуває. Такі завдання розвивають мозок, креативність. У таборах ми вводимо дітей у стресові ситуації, щоб вони вчилися виходити з них. Що більше таких ситуацій, то більша ймовірність, що коли щось станеться у реальному житті, вони знайдуть вихід», – пояснює Володимир.
Однак Володимир визнає: попри таку підготовку до дорослого життя, пластуни все ще схожі на «одуванчиків» зі своїми суперцінностями, які у сучасному світі працюють далеко не скрізь.
«Коли почалася війна у 2014 році, пластунам дивувалися атовці. Хоч організація і дала нашим військову підготовку, але вони зверталися до вищих по званню «друже сержанте», пропонували ухвалювати рішення демократичним шляхом – голосуванням. До такого ми звикли в організації, але, на жаль, все це далеке від реальності, особливо на передовій. Зараз ми намагаємося все більше відходити від цього романтизму, аби дійсно підготувати дітей до дорослого життя», – додає очільник Черкаського осередку Пласту.
Черкаський осередок Пласту
Телефон: 063 87 87 558
Електронна адреса: plast.ck.ua@gmail.com
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
