Фото: panoramio.com, автор Sergey Zozula.
Минуло рівно 47 років і 1 день, і 10 березня 1861 року Тараса Шевченка не стало. В Україні він прожив усього 14,5 років, а більшу частину свого життя провів за її межами. Але понад усе Шевченко любив свою батьківщину. Він встиг побувати в більш ніж 100 містах і селах України. Але є місця, найбільш тісно пов'язані з його життям і творчістю. IGotoWorld.com розповідає, де варто побувати шанувальникам великого Кобзаря, де є найцікавіші пам’ятники Шевченку.
«Батьківщина Тараса Шевченка»
Тарас Шевченко народився у селі Моринці Зіньківського повіту, зараз це Черкаська область. Згодом батьки переїхали в село Керелівка (нині Шевченкове), де й пройшли перші дитячі роки Тараса. Потім він служив у свого пана Енгельгардта в селі Будище. А з Вільшан Тарас зробив перший крок до світового визнання. Зараз ці чотири села об'єднані в Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».
У центрі Моринців нині стоїть чумацька хата-музей, яка відтворює інтер’єр шевченківських часів. А також відтворені дві хатини. Перша – Якима Бойка, Тарасового діда по матері.
Фото: panoramio.com
Інша – хата Колія, в якого півтора року жила родина Шевченків. У Моринцях встановлений і пам’ятник матері Тараса – Катерині Бойко.
Фото: myliatychi.blogspot.com.
На в’їзді в Шевченкове відвідувачів зустрічає пам’ятник малому Тарасові.
У батьківській садибі митця розташований музей, де зберігаються й сімейні реліквії. А хата Шевченків, яка свого часу згоріла, відтворена за малюнком Кобзаря.
Фото: t-shevchenko.name.
Біля музею скульптура 13-річного Тараса.
Фото: gala-k.io.ua.
Збережено й хату дяка – «перший університет», куди віддав свого сина вчитися грамоті батько Григорій Шевченко.
Фото: haidamac.org.ua
У Будищі є три тисячолітні дуби. За легендою, в дуплі одного з них Тарас ховав свої перші малюнки. Є тут і старий дерев’яний вітряк, що зберігся із шевченківських часів.
Музеї Тараса Шевченка в Києві та пам’ятні місця Пам'ятні місця Шевченка є і в Києві. Столиця тісно пов’язана із життям та творчістю великого Кобзаря. Тут він жив перервами з літа 1843 до весни 1847 року. Рушаймо по шевченківських місцях!
Національний музей Тараса Шевченка розташований на бульварі Шевченка, 12. Його колекція збиралася протягом 150 років і складається з унікальних цінностей, серед яких малюнки Шевченка, документи, рукописні списки його віршів, фото, першодруки з його автографами. Нині ж музей – це не лише експозиції, а й культурно-мистецький центр, де проходять виставки, концерти.
Будинок-музей Шевченка – це філія Національного музею, знаходиться у провулку Шевченка, 8-а, недалеко від майдану Незалежності. Це найстаріший літературно-меморіальний музей, який було створено в 1928 році. У цьому будинку Тарас Шевченко квартирував у 1846–1847 роках до свого арешту. Колишній панський козачок, ставши вільною людиною, боровся за скасування кріпацтва, через що його й переслідували. А ще звинуватили в тому, що писав він «малоросійською мовою» – українська тоді була під забороною. У будинку-музеї в Києві відтворена кімната, де жив поет, зберігаються його особисті речі.
Фото: kobzar.ua.
Меморіальний будинок Шевченка на вул. Вишгородській, 5 – це теж відділ Національного музею. Тут, на мальовничій околиці Києва – Пріорці, Шевченко жив у 1859 році, після повернення в Україну з вигнання. Нині в будинку відтворено побут київської околиці того часу. А поряд росте 400-річний дуб, під яким любив сидіти поет.
Фото: ocls.kyivlibs.org.ua.
У Києві шанують великого поета. Пам'ятник Шевченку встановлено на однойменному бульварі.
Його ім’я носить Національний університет, де митець працював в Археологічній експедиції в 1845–1847 роках.
Фото: commons.wikimedia.org
Також іменем Тараса Шевченка названі Національний театр опери та балету, площа Шевченка, станція метро, гімназія № 109. Серед пам’ятних місць, пов’язаних у Києві з Кобзарем, – і церква Різдва Христового. Саме звідси його проводжали в останню путь: тут була встановлена труна з тілом поета, коли його перевозили до Канева у 1861 році.
Фото: kyiv.ridna.ua.
Корсунь-Шевченківський – місто на честь Шевченка
У Корсуні – мальовничому містечку на річці Рось, де свого часу була резиденція гетьмана Богдана Хмельницького, Тарас Шевченко побував кілька разів у 1859 році. Тут він гостював у будинку свого троюрідного брата Варфоломія Шевченка. У цьому місті, яке вабило його своєю історією, він гуляв алеями Корсунського парку та робив замальовки. Зараз ландшафтний парк входить до складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного заповідника. У парку встановлена стела з багатофігурною композицією за мотивами шевченківських творів. У місті встановлений пам'ятник Шевченку, саме місто було назване на його честь у 1944 році.
Фото: wildtraveler.com.ua.
«Музей однієї книги» в Черкасах
У Черкасах Тарас Шевченко побував тричі, і втретє не зі своєї волі – сюди привезли його після арешту в 1959 році. Тут він жив, коли друзі – брати Цибульські – взяли його на поруки та визволили з-під варти.
Фото: in.ck.ua
У Черкасах є бульвар Т.Г. Шевченка і «Музей однієї книги», «Кобзаря», розташований у колишньому будиночку Цибульських, де деякий час мешкав Шевченко. Найцінніший експонат музею – прижиттєве видання «Кобзаря» 1860 року. Також зібрані видання книги у перекладах різними мовами світу.
Фото: rk-ukraina.com.
Музей Шевченка в Знам'янці
Побував поет за свого життя і на Єлисаветградській землі (нині Кіровоградська область). У невеличкому містечку Знам’янка є музей Тараса Шевченка. Цікавий він тим, що його заснувала онука поета по лінії його старшої сестри Катерини – її тезка Катерина Красицька. Вона разом з донькою Антоніною дбайливо збирала матеріали, присвячені великому родичу.
На сьогодні родовід Тараса по лінії його сестри Катерини досліджений до десятого коліна. А в музеї є унікальний оригінал фото Тараса Шевченка 1858 року.
Полтавщина: історія кохання
Розповідаючи про шевченківські місця, не можна не згадати село Березова Рудка Пирятинського району на Полтавщині. Тут розташований колишній маєток Закревських – Віктора та Платона, де Шевченко гостював п’ять разів.
Фото: svyatotroitskiy.org.ua.
Шевченко намалював портрети Платона Закревського та його дружини Ганни, в яку сам він був закоханий.
Фото: t-shevchenko.name.
Познайомившись з Ганною на балу в 1843 році, він взяв на пам'ять одну з блакитних троянд, якою була прикрашена сукня жінки, та зберігав її як реліквію.
Дослідники пишуть, що Тарас та Ганна зустрічалися таємно в Березовій Рудці та в Петербурзі. Ганна померла у віці 35 років. Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, присвятив їй вірш Г.З. («Немає гірше, як в неволі»), потім, у 1848 році, – «Якби зустрілися ми знову» та, імовірно, Ганні присвячена поема «Сліпий».
Березова Рудка цікава й тим, що тут є справжня піраміда Закревських на кшталт єгипетської. Її спорудив на могилі батьків син Платона та Ганни – Ігнатій, який тривалий час був послом у Єгипті.
Чернігівщина у малюнках Шевченка
Перебуваючи на Чернігівщині, Тарас Шевченко часто гостював у Седневі, в садибі поміщиків Лизогубів. На малюнку він зобразив Седнів.
Фото: newvv.net.
Мальовничий край надихав Шевченка на художню творчість. Збереглися його малюнки, зроблені на Чернігівщині, в тому числі й палац гетьмана Кирила Розумовського, і види Качанівки, і замальовки Чернігова.
У Чернігові встановлено два пам’ятники Тарасові Шевченку.
Фото: siver.com.ua
Могила Тараса Шевченка в Каневі
Ми всі з дитинства пам’ятаємо вірш Тараса Шевченка «Заповіт», де він висловив останню волю – бути похованим «серед степу широкого на Вкраїні милій».
І те, що він заповідав, було виконано. Тіло Тараса Шевченка привезли з Петербурга в 1861 році та перепоховали на кручі, на Чернечій горі в Каневі. Тепер вона названа Тарасовою горою. Тут стоїть пам'ятник Кобзарю: він ніби дивиться на Дніпро та околиці.
Фото: kanos.com.ua.
А місцина стала Шевченківським національним заповідником, у якому працює перший народний музей «Тарасова світлиця». Це культурно-освітній центр, який щороку відвідують тисячі туристів.
Фото: avganez.livejournal.com.
Шевченківські місця у Львові У Львові Тараса Шевченка шанують як світового генія: на честь його названий проспект, Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай».
Фото: place2visit.info.
Споруджений оригінальний пам’ятник.
Фото: lviv.depo.ua.
Найцікавіше те, що в місті Лева поет ніколи не був. Але львів’яни, патріоти національної культури, захотіли мати музей Шевченка в себе.
До його створення креативно підійшли художники. Вони втілили цікавий арт-проект. Протягом восьми років митці мандрували по шевченківських місцях – і Україною, і в Петербурзі, і у Вільнюсі (за Тарасових часів це було місто Вільно), і в Казахстані, де він був на засланні – та змальовували ці місця. Зі своїх картин художники влаштували експозицію, яка й стала основою невеличкого громадського музею на честь поета. Усього стежками Тараса мандрувало 26 художників, і вони створили понад 100 полотен, які, до речі, експонувалися і в інших містах України. Кімната-музей Шевченка розташована у Палаці мистецтв у Львові на вулиці Коперника, 17.
Найцікавіші пам'ятники Шевченку
У багатьох українських містах на честь найшановнішого поета українського народу встановлені пам’ятники. А ми розповімо про найвизначніші з них.
Фото: videnovum.com
Пам'ятник у Харкові (1935 р.) вважається найкращим у світі зразком шевченківської монументалістики. Власне, це ціла скульптурна композиція у дусі соцреалізму, де Шевченко постає в образі борця в оточенні таких же борців. Висота монументу 16 м, фігури – 5,5 метрів, встановлений пам’ятник у саду імені Т.Г Шевченка.
Фото: mykharkov.info.
Найвищий пам'ятник Кобзареві встановлений у містечку Ковель на Волині, висота скульптури сягає 7 м, а вага монументу – 20 тонн. Відзначають високі художні якості пам’ятника.
Фото: ua-travels.in.ua.
А на Буковині пам'ятник Шевченку у доволі нетиповій монументальній позі. Екскурсоводи розповідають цікаву історію. Свого часу (ще далеко до процесу декомунізації) у горах стояв пам'ятник Леніну, але місцевим жителям він не сподобався, і монументу знесли голову. Що робити з безголовим пам’ятником далі? Кмітливі гуцули приставили йому голову Шевченка, і стоїть той пам’ятник у нетиповій для поета позі вождя пролетаріату...
Втім, подібні історії розповідають і на Рівненщині. Музейники у ці міфи не вірять: кажуть, що бетон крихкий, і відпиляти голову без руйнації монумента було б важко.
Мешканці містечка Корець на Рівненщині кажуть, що від Шевченка в їхнього пам’ятника лише голова, усе інше – від Леніна.
Не лише в Україні, але й далеко за її межами у світі шанують великого генія українського народу. У місці його заслання на півострові Мангишлак, де він провів майже сім років з Аральською експедицією, яка досліджувала Каспійське море, тепер є форт Шевченка і музей на його честь. Є в Казахстані й декілька пам’ятників Шевченку, а всього в Україні та у світі їх налічується понад 1300.
Пам'ятники великому українському Кобзарю є й у Вашингтоні (США), в Єревані (Вірменія), Тбілісі (Грузія), Римі (Італія), Канаді. Пишаймося славним сином українського народу, частиною світової культури!
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
