14 січня в Україні відзначають Старий новий рік за Григоріанським календарем. Річ у тім, що за старим стилем (Юліанським календарем) у ці дні відзначали прихід нового року. Водночас Церква 14 січня відзначає свято Обрізання Господнього та молитвами вшановують пам'ять святителя Василія Великого. У народі ж переддень, 13 січня, називають "Щедрим вечором" і здавна ходили попід хатами щедрувати, а вже 14 січня хлопці ходили посівати.
Якими були традиції здавна, хто що святкує і що означають усі ці свята - розбиралися наші журналісти.
Як у нас з'явилися два нових роки?
Черкаський історик Сергій Шамара розповідає, що "Старий новий рік" з'явився ще за наших прадідів, коли більшовицька Росія в 1919-1920 роках остаточно захопила Україну і начебто по-новому запровадила нам Григоріанський календар (хоча ми й так уже жили за ним, як і вся Європа).
- Проте данина православним звичкам у їхній російській інтерпретації залишилася настільки сильною, що навіть комуністичний атеїстичний режим не зміг побороти любов парафіян до свят ще за старою традицією. Ось так декілька століть русифікації і відриву від Європи переросли в ще одне століття тепер і нових, і старих нових років, - коментує Сергій Шамара. - Традиція ж святкування з 13-го на 14-е Щедрого вечора (Меланки) має ще давніші, дохристиянські коріння. Народ у ці дні мав свої цікаві забави та ворожіння. Проте з огляду на сучасність в Україні навряд чи варто робити зі "Старого нового року" чи навіть Меланки державні свята або ж вихідні дні.
Святкувати чи не святкувати?
- Зараз я не святкую "Старий новий рік". Та й у дитинстві такої традиції в нас не було. У моїй родині святкували Василя й Маланку. Дітьми ми ходили щедрувати. Я співала пісню "Ой сивая та і зозуленька", ніякого "Щедрика-ведрика" і ніякого випрошування ковбаси не було, - розповідає членкиня виконавчого комітету Черкаської міської ради Діяна Тяско.
Дівчина розповідає, що вони з друзями робили "костюмоване щедрування".
- Я була Василем, а мій двометровий друг - Маланкою. У моєму селі ми першими в "нульових" роках відродили цю традицію. Зараз я ще більше переосмислила це свято. Щедрівка - це надзвичайно давній і сакральний пласт нашої культури. "Щедрик-щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка" - це явно не про січень. Наші пращури щедрували навесні, перед початком нового року - Новоліття, тобто початку нового літа (що стартує з весняного рівнодення). Тому в більшості щедрівок описують реалії притаманні не зимі, а весні, - вважає Діяна.
На її думку, те ж стосується й традиції посівати. Зараз діткам просто весело посипати родичів, а іноді й чужих людей, пшеницею. Раніше ж такий процес мав символічне значення і означав початок нового аграрного року.
Священник Черкаської єпархії Православної церкви України Андрій Шпунт розповідає, що Старий Новий рік із сім'єю не святкує, бо зустрічає Новий рік 1-го січня за Григоріанським календарем.
- До того ж уся моя увага, як священника, в ці дні, а саме 14-го січня, зосереджена на святі Обрізання Господнього та молитовному вшануванні пам'яті святителя Василія Великого.
Актор та ведучий Микола Король також не відзначає це свято. Каже, що для нього воно є ледь відчутним спогадом із дитинства.
- Розумію, що це просто такий собі гачечок, який із одного боку наче пригальмовує динаміку руху вперед. Бажання в нашого народу святкувати не відняти - є привід для цього чи нема. Особисто для мене це не свято. Але якщо хтось може відчути радість через те, що хтось там колись змінив календар, а ми не змогли це просто "відпустити й прийняти", то це добре, - розповідає Микола Король.
Якими були традиції у наших предків?
Черкаський етнограф Андрій Темченко пояснює, що саме слово "щедрівка" походить від "щедрий", а воно у свою чергу співзвучне зі словом "щирий". Щирий із індоєвропейських мов означає "чистий". Тобто це день очищення (13 січня), а після цього - день запліднення (14 січня).
За словами етнографа, увечері після заходу сонця виходили ватаги, адже саме в цей час активізується уся нечисть. Вони ходили по хатах і розігрували містерію перемоги світла над темрявою. Цю боротьбу уособлювала Коза, яка помирала, а потім її воскрешав Дід. У індоєвропейській міфології коза - символ плодоріддя, також у цій тварині персоніфікують образ поля. В українців поширеним символом духу поля був сніп, якого називали Дідух. До речі, в деяких регіонах замість кози ходить Дідух у масці із пір'я та бажає всім добра. А на Поліссі водили Вовка, бо це теж тотемна тварина.
У нашому ж регіоні основними персонажами містерій є Дід і Коза. Дід уособлює образ давнього жерця, який воскрешає козу. Тобто відбувається процес умирання та воскресіння. До речі, звідси і пішов вираз "водити козу", який означає "мандрувати".
Коли ж ватаги обійшли все селище й у кожній хаті показали містерію, то йшли на перехрестя і спалювали солому із дідуха. Люди, які брали участь у дійстві, стрибали через вогнище для очищення.
Після цього починалося щедрування. Зазвичай вітали людей щедрівками дівчатка, а посівали вже 14-го січня зранку лише хлопці. Старі чоловіки не ходили, бо вони вже засіяти нічого не можуть. Сам процес засівання символізує початок нового життя, як на полі, так і вдома.
Черкащанка Ганна Темченко пригадує, як одягалися на ці свята десятки років тому.
- Пам'ятаю, що 13-го січня діти ходили щедрувати, а старші дівчата - меланкувати. Наряджали одну з дівчат Василем (бо ж хлопцям не можна було меланкувати), одягали шаровари, вишиту сорочку поверх теплого одягу, чоботи. Підперізували рушником, таким, як на весіллях, чи широкою стрічкою. Меланку теж причепурювали: вишита сорочка, кирсет, широка спідниця, червоний пояс, хустка або просто гарний віночок, якщо на вулиці було тепло. Ще декілька дівчат ходили з Василем і Меланкою і співали пісень.
Давали щедрувальникам у кого що було – цукерки, яблука, пиріжки, оладки. Грошей давати у цей день не було прийнято. Потім збирали те все і у котроїсь удома всі разом святкували Старий Новий рік. Їли кутю і різні смаколики. Цю вечерю в народі називали Щедрою, бо страви на столі не були пісними. До столу подавали ковбаси, шинку, холодці, - пригадує черкащанка.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
