Сергій Одарич: «Я шкодую, що подав кандидатуру Радуцького на посаду секретаря»

13 листопада 2014, 14:35

b2da57299c335071295cb3c9ca8d3760_L

Міський голова Черкас про…

Співпрацю з Олександром Радуцьким

— Сьогодні мені працюється складно. Ні для кого не секрет, що депутатський корпус поділений навпіл. Ми маємо 28 депутатів, які готові підтримувати мене, близько 23 депутатів, які орієнтуються на Олександра Романовича. Також у депкорпусі є фракції, які займають самостійну позицію у різних ситуаціях – це «Рідне місто», «Свобода» та «Радикальна партія». Протистояння у міськраді сьогодні вийшло за рамки цивілізованого. Це ненормально, коли сесії перетворюються на потік взаємних обвинувачень, а депутати вирішують питання, застосовуючи фізичну силу.

Я вже шкодую, що подавав кандидатуру Олександра Радуцького на посаду секретаря міськради. Коли я приходив до депутатських груп і фракцій, які не сприймали і не сприймають його, — до Вільних демократів, «Удару», «Солідарності», то аргументував їм свою позицію тим, що Радуцький обіцяв робити кроки до консолідації. Однак, на жаль, вже за кілька хвилин після його обрання під час обговорення питання призначення нового виконкому, Радуцький зініціював конфлікт довкола обрання виконкому. Конфлікт інтересів у міськраді розповсюдився і на чиновників виконавчого комітету. Сьогодні ми маємо відвертий саботаж виконання рішень міської ради та доручень міського голови.

Вихід із кризової ситуації

Черкасці вирішили, що у міській раді мають бути такі депутати, а міським головою маю бути я. У такому складі ми мусимо працювати до наступних виборів. Тож усе, що ми за даних обставин можемо – це шукати шляхи до компромісу. Тому я докладаю усіх зусиль, спілкуюся з депутатами на предмет розблокування роботи ради та формування виконавчих органів і спрямування депутатського корпусу на конструктивну співпрацю.

Судову справу

Судовий розгляд ще не завершився, його продовження 19 листопада. Ми маємо справу із вибірковим правосуддям часів Януковича. Сьогодні я маю кримінальну справу і декілька паралельних цивільних процесів. Практика така, що коли однієї і тієї ж справи стосується кримінальний і цивільний процеси, то цивільний процес зупиняється до завершення розгляду кримінального. Бо у цивільних справах йдеться про збитки та відшкодування. Однак вони мають покладатися на винну у порушені прав особу. Винуватість особи встановлюється в кримінальному процесі.

У червні минулого року, коли я практично щоденно за викликом слідчого перебував у прокуратурі на тих чи інших слідчих діях, було призначено судове засідання за цивільним позовом пана Прокопова. Я звернувся до слідчого з проханням відпустити мене для участі у судовому процесі. На своє клопотання я отримав відмову. Не з’явитися на слідчі дії я не міг, бо наступного ж дня сидів би в СІЗО, адже перебував під особистим зобов’язанням. Тож я звернувся до суду із проханням перенести засідання. Суд засідання не переніс і заочно виніс рішення – стягнути з мене кошти. Ось власне через що виконавча служба замовила проведення оцінки моєї автівки. Однак після завершення кримінальної справи я планую повернутися до перегляду цивільних спав.

* передрук з сайту газети Вечірні Черкаси

Коментарі

Вгору