Міський голова Черкас Сергій Одарич розповів, чому він проти способи впровадження податку на нерухомість.
Відповідно до змін до законодавства компетенцію визначення пільг та ставок оподаткування частини податків, які раніше надходили до місцевого бюджету, передано на місця. Раніше це визначалося виключно ЗУ, тепер місцевим радам надано право корегувати, вносити зміни і визначати обсяги оподаткувань.
Запроваджено частину нових податків. Так, податок на нерухомість був введений кілька років тому у спосіб, який передбачав звільнення 99% громадян від нього. З 1 січня податок на нерухомість стосується як житлової нерухомості, так і нежитлової (за винятком виробничої). Раніше не оподатковувались квартири, що мали житлову площу до 120 кв. м та будинки до 250 кв. м. З цього року податок не поширюється на квартири до 60 кв. м та будинки до 120 кв. м. Якщо людина має у власності і квартиру, і будинок, то сумарна площа, яка не оподатковується - це 270 кв. м. Місцеві ради отримали право встановлювати ставки оподаткування від 0 до 24 грн, тобто від 0 до 2% мінімальної заробітної плати.
Я дуже негативно ставлюся до способи впровадження цього податку. Я вважаю, що податок на нерухомість є ключовим для місцевих громад. Це показує досвід європейських країн (Італії, Франції, Німеччини, Польщі). Він дає серйозні стимули для розвитку громад. Чим більше буде нерухомості, тим багатшим буде бюджет. Те, як це робиться в Україні, мене не задовільняє. Це неграмотно і нерозумно по кільком обставинам.
По-перше, там де працює податок на нерухомість, він справляється на вартість об'єкту оподаткування. До уваги береться тільки площа житла, і не враховується вартість цього житла. Як квартира в центрі міста, так і квартира в спальному районі на околиці, мають різну вартість, але, якщо вони однакові за площею, податок буде однаковим.
Є, наприклад, ТРЦ "Любава" і магазин "Лісовий". Вони за нашим законом абсолютно вирівняні, проте вартість нерухомості, її прибутковість, різні. Податок повинен нараховуватись на вартість майна.
По-друге, я вважаю, що будь-які пільги породжують корупцію. Цей податок по-різному сплачуватимуть ті, хто оформив квартиру лише на себе, і ті, хто оформив співвласниками 4 членів сім’ї. У першому випадку людина, що є власником квартири у 65 кв.м, має платити податок. А якщо така ж квартира у власності 4 осіб, то на кожного припадає по 16 кв.м, отже, податок на нерухомість ніхто з них не сплачуватиме. Нас очікує хвиля перереєстрацій, щоб уникнути оподаткування. Кому це потрібно? Бюджет нічого не виграє, грмадяни отримають тільки клопіт.
Тому в такому вигляді, в якому ухвалений закон, він є мертвим і порушує принципи справедливості.
По-третє, місто не має повноцінного реєстру прав власності: з понад 150 тисяч об’єктів тільки житлової нерухомості у міському реєстрі тільки близько 40 тисяч записів.
У цьому році в Черкасах нам не потрібно гратися в дурні ігри, запроваджуючи у повній мірі такий податок. Він буде не повний, він потребуватиме величезних затрат на адміністрування, а ефект від нього буде мінімальним.
Тому я виніс на розгляд міської ради пропозицію - залишити податок на нерухомість у такому вигляді, як він існував у минулому році. А щодо нежитлової нерухомості - запроваджувати ставку у розмірі 1 % від мінімальної зарплати, тобто, по 12 грн у рік за кв.м. У такий спосіб бюджет міста може поповнитися на кілька мільйонів гривень.
