За останні кілька років українські, і, зокрема, черкаські села переживають чимало стресів від різноманітних нововведень і реформ. Скандали із розподілом земель Держгеокадастром, об’єднання громад у великі ОТГ, що просувається зі скрипом, запровадження європейських стандартів у галузі переробки молока, що ставить під загрозу саме існування цієї галузі в нашій країні, – все це викликає неоднозначну реакцію у суспільстві, породжує безліч непорозумінь і навіть спротиву. Про перспективи українського села "Дзвін" поговорив із депутатом Черкаської обласної ради, секретарем ради ЧОО ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександром Коваленком.
- Вас знають, як доволі успішного керівника фермерського господарства. Як у нинішніх складних умовах працюється українському господарю на селі?
- Дякую. Справді наше фермерське господарство наразі успішно долає кризові явища в аграрному секторі і розвивається. Однак за сучасних умов це вдається непросто. Сьогодні держава обіцяє всебічну підтримку фермерам, а далі обіцянок справа не йде. Наприклад, раніше на державному рівні передбачалося відшкодування за створення нових робочих місць. Але ось вже п’ять років такої допомоги немає. Особливо складно тим, хто займається тваринництвом. Держава пообіцяла давати 2500 грн. дотації на одну корову. Минув рік, а ми так нічого і не отримали. Натомість ми сплачуємо до бюджету ПДВ – 20% з молока. Тож сьогодні ніхто з нас у такі щедрі інвестиції в тваринництво від держави не вірить. Натомість фермери говорять про тенденцію до знищення тваринницької галузі. Я знаю сільськогосподарські підприємства, які вже здають скотину.
Ще одна обіцянка від держави – відшкодування на будівництво нових ферм. На мою думку, сьогодні потрібно не будувати нові, а підтримати і зберегти хоча б ті, що вже існують. Тож якщо сьогодні держава не виконає свої зобов’язання перед фермерами і селянськими господарствами – ця галузь буде взагалі знищена.
- А яка Ваша думка щодо державної політики в аграрній галузі й загалом у селі протягом останніх десятиліть, сьогодні і на перспективу?
- На жаль, це політика знищення села. Спочатку розвалилися колгоспи, потім закрилися ферми, потім клуби, бібліотеки, школи. Роботи немає і молодь виїжджає із села. От і вся політика. Я вважаю, що держава сьогодні повинна підтримувати не холдинги, а малого та середнього товаровиробника. Якщо ж розрахунки будуть братися залежно від того, хто скільки податків сплатив, то на успіх у цій галузі розраховувати не варто. Малий фермер не може конкурувати з великими холдингами. Село можна відродити, лише створюючи робочі місця, що сьогодні вдається саме за рахунок фермерів, фермерських господарств.
- Нині йдуть гарячі дискусії щодо запровадження ринку землі в Україні. Ви людина, яка бачить ситуацію не із столичних кабінетів, а працюючи безпосередньо на землі? Яка Ваша позиція?
- Ринок землі в Україні безумовно потрібний. Але його запровадження сьогодні не на часі. У першу чергу потрібно грамотно прописати законодавчу базу, щоб захистити малого та середнього товаровиробника. Якщо це не буде зроблено, то правила гри будуть диктувати великі холдинги.
- Сьогодні Україна вступила в активну фазу децентралізації. Як Ви оцінюєте процес створення об’єднаних територіальних громад в нашій області? Чи не призведе це до занепаду та повного знищення малих сіл, адже за радянської влади вже була так звана програма «укрупнення», що призвело до ліквідації сотень «неперспективних» сіл?
- Я знаю усі ОТГ, які на сьогодні створено на Черкащині, знаю усіх голів громад, яких було обрано. Три перші громади, які було утворено в області, сьогодні можуть продемонструвати позитивні результати, вони справді розвиваються. Наприклад, Мокрокалигірська, Єрківська, Білозірська громади – жителі цих ОТГ уже сьогодні відчули зміни на краще. Є й інші приклади, коли в громади об’єдналися села, а містечка залишилися осторонь від громад, і тепер нормальне функціонування в них опинилося під загрозою. Така ситуація наразі у Корсуні та Городищі. Жителі міст занепокоєні, адже невідомо, що робити у цій ситуації і що чекає їх у майбутньому. Парадокс: реформа задумана для покращення якості життя, передусім сільського населення, а насправді деякі громади потерпають чи-то від непродуманості самої реформи, чи-то від недолугості місцевих керівників. Ми ж розуміємо, що є бідні, і багаті громади, що є дефіцитні і профіцитні бюджети. Тому майбутнє у бідних громад, яких, до прикладу, на Корсунщині немало – сумнівне. А це значить, є побоювання, що малі села в результаті непродуманого об’єднання можуть взагалі зникнути. Багато залежать і від депутатів, обраних в громаді. Вони повинні керуватися не власними амбіціями, політичними уподобаннями чи бізнесовими планами, а інтересами громади!
- Однією з останніх ваших ініціатив була спроба навести лад у Геокадастрі, який більшість визнає чи не найкорумпованішою держструктурою. Як, на вашу думку, можна системно вирішити цю проблему?
- Проблеми з Геокадастром були завжди, а наразі загострилися. На жаль, сьогодні Держгеокадастр нагадує таку собі квазідержаву, яка живе за своїми неписаними законами. Це корумпована структура, яка виставляє земельні ділянки на аукціон і передає їх у приватну власність, не інформуючи населення і не маючи згоди людей. Це свавілля потрібно терміново зупиняти. Тому на останній сесії обласної ради депутати підтримали ініціативу ВО «ЧЕРКАЩАНИ» і звернулися до Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора та керівника Держгеокадастру щодо підтримки законопроекту про передачу земель державної власності у власність громад. Саме передача земель державної власності за межами населених пунктів об’єднаним територіальним громадам, на мою думку, зможе вирішити цю проблему. Можливість розпоряджатися земельним ресурсом потрібно віддати на місця, щоб ці питання вирішували депутати селищних рад чи депутати ОТГ.
Ви питаєте, чи можна цю проблему вирішити системно.? Можна! Потрібна лише воля політиків вищого ешелону і керівництва держави.
- На останніх місцевих виборах Ви балотувалися і активно працювали в політичному проекті «Черкащани»… Чи має цей проект перспективу на загальноукраїнському рівні і чи готові Ви або члени Вашої команди поборотися на виборах до парламенту? Принаймні, як показують результати нашого редакційного опитування ви маєте доволі значну підтримку на 196 окрузі.
- На мою думку, «Черкащани» (як і місцеві проекти в інших регіонах України) наразі є перспективним. Коли люди зневірилися у великих політичних утвореннях, вони покладають свої надії на місцевих політиків. Котрих знають, котрі уже справами довели свою дієздатність і успішність. Саме таких людей об’єднали «Черкащани». Так, у нас періодично виникають дискусії з певних питань, але ВО «Черкащани» сьогодні сильна, структурована політична організація, яка готова йти на вибори і готова висунути людину, яка б представляла інтереси певного округу, громади у вищому законодавчому органі. Буду це я чи інша людина, вирішить політрада ВО «Черкащани».
- Ви також є депутатом обласної ради від цієї політсили. Зараз багато говорять про передачу повноважень на місця, а ви, так би мовити, відчуваєте ці повноваження? Місцеві ради мають можливості, і головне, ресурс впливати на ситуацію?
- Сьогодні у політиці відбувається те ж, що і в аграрній галузі. Законодавчо повноваження виписані, фактично ж складається ситуація, коли ці повноваження треба «брати», «добиватися», «відстоювати». «Черкащанам» уже вдалося вирішити багато питань в системі місцевого самоврядування. Крім того, останні місцеві вибори до новоутворених ОТГ засвідчили, що люди довіряють нашим однопартійцям (Шполянський, Канівський райони). Активна наша політсила і в обласній раді. Тому я впевнений, що «Черкащани» можуть і впливають на політичні та економічні процеси в області. Для цього у нас є всі організаційні, людські і фінансові ресурси.
Варвара Горова.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
