Маштабне святкування «Ленінопаду». Так можна було назвати у деяких містах області процес демонтажу пам’ятників Володимиру Іллічу Леніну, які збирали по кілька тисяч громадян. Залучали техніку, натовпом тягнули за троси, добивали ногами і все це під патріотичні вигуки з натовпу. Місцями доходило до судів за Ілліча та його «захисників» зі зброєю, пише zabeba.li
Як демонтовували черкаських Іллічів та яка доля спіткала пам’ятників після читайте далі!
Лисянка
У липні через ДП «СЕТАМ» Лисянська селищна рада продала демонтований бронзовий пам’ятник Леніну вагою 1850 кг. Тоді виручили 147 010 гривень, хоча стартова ціна лише 116 550 гривень.
— Цей пам’ятник був встановлений ще у 70-их роках, — розповів заступник селищного голови Олександр Котляр. — Продати його потрібно було давно, у нас навіть був клієнт. Але потім дізналися про ДП «СЕТАМ» і вирішили спробувати, адже ми нічого не втрачали. Пам’ятник оцінили у 116 тисяч, зрештою ми «виграли» на аукціоні ще понад 30.
2 серпня Леніна забрали, кошти віддали. На виручені у селищній раді планують виготовити пам’ятник АТОвцям, уже навіть мають попередні пропозиції.
— Ми напевно проведемо конкурс, щоб вибрати одобрений громадою варіант монументу. Попередньо визначились і з матеріалом — граніт. У нас є Алея Слави, на якій є пам’ятники афганцям, прикордонникам, саме там плануємо його і встановити, — додає Котляр.
Реалізувати проект, кажуть у селищній раді, планують найближчим часом: 2017-2018 роки.
Поки це єдиний приклад «розумного» використання непотрібного майна. Як повідомили у Черкаській ОДА, на час набрання чинності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» на території області залишалося 23 пам’ятники В.І. Леніну. Нині всі постаменти демонтовані.
З них один — в Золотоніському районі, по два — у Драбівському та Тальнівському, по три — в Уманському районі, чотири — в Лисянському, п’ять — в Христиніському, 6 — в Монастирищенському районах.
Черкаси
У Черкасах гранітний пам’ятник Володимиру Леніну демонтували 27 жовтня 2008 року, ще до ухвалення закону про декомунізацію. Усе відбувалося вночі, близько 22.30. Після цього 70-тонний монумент мали встановити у парку Перемоги. Однак під час демонтажу зіслизнули троси, пам’ятник впав та розколовся. На його демонтаж, запевняли у міськраді, тоді не витратили жодної копійки.
Після інциденту Микола Гуріненко та тоді ще існуючий обком КПУ подали позов до суду про незаконність рішення міського голови Сергія Одарича та виконкому. У 2011 році Соснівський районний суд Черкас визнав незаконним демонтаж пам’ятника Леніну і зобов’язав міськвиконком та мера повернути монумент на Соборну площу. Зрештою крапку в боротьбі за Ілліча поставив Вищий адміністративний суд України, який скасував рішення судів попередніх інстанцій щодо відновлення пам’ятника в Черкасах.
З часу демонтажу і донині уламки зберігаються на території КП «Черкаська служба чистоти». Туди їх перевезли із парку, куди були доставлені одразу після демонтажу. За словами директора комунального підприємства Олександра Савенка, поки пропозицій використати уламки, як матеріал для створення об’єктів мистецтва не надходило.
Умань
Ще один великий пам’ятник Леніну стояв на площі Соборності в Умані. Знесли постамент 22 лютого 2014 року. «Попрощатися» з вождем прийшли кілька тисяч містян.
Тоді ЗМІ писали, що придбав виготовлений із бронзи пам’ятник член виконкому Уманської міської ради Микола Поліщук. Гроші від покупки мали спрямувати на дитячі притулки. Однак пам’ятник ще й досі не реалізували.
Як розповів один із ініціаторів демонтажу, нині — депутат міської ради Сергій Яремчук, не обійшлося без конфліктів.
— Пам’ятник звалити було складно, адже він фіксувався до плити анкерними болтами. Ми попрохали будівельників, щоб допомогли їх зрізати, організували кран, вантажівку. Але потім приїхали двоє чоловіків, які почали говорити: «Не ви встановлювати, не вам руйнувати». В одного із них була рушниця, — розповідає депутат.
Активісти застосували силу до озброєного, щоб уникнути трагічних наслідків,та віддали його в руки поліції. Опісля обурений натовп вже не хотів «мирного» демонтажу: Леніна просто за троси зіпхнули з постаменту. Під час падіння відлетіла рука, яку віддали на зберігання в Уманський краєзнавчий музей.
— Після демонтажу було кілька пропозицій від підприємців та навіть закордонних музеїв. Телефонували із Латвії, де є музей демонтаваних пам’ятників Леніну. Але потім ця пропозиція зникла, адже впали сотні Ленінів в Україні, вони взяли для музею менший за розмірами, — розповідає ініціатор демонтажу.
Усі роботи виконали без залучення бюджетних коштів. Нині пам’ятник перебуває на відповідальному зберіганні на території швейної фабрики. Кажуть, що виставляли пам’ятник на продаж в інтернеті, однак тоді покупців не знайшли. Намір продати пам’ятник не полишили, виручені кошти обіцяють спрямувати в бюджет розвитку міста.
Корсунь-Шевченківський
Встановлений у 1977-му році пам’ятник Леніну в Корсунь-Шевченківському демонтували 21 лютого 2014 року. Того дня все минуло спокійно: активісти організували необхідну техніку та перенесли його краном на вантажівку. З міського бюджету кошти на ці роботи не витрачали.
Про це повідомив начальник комунального підприємства ВЖ РЕУ Олександр Шкребтій.
— Після демонтажу міська рада передала його на зберігання нашому підприємству. Пам’ятник покритий латунню, зберігається на території установи, постійно під охороною, — розповідає керівник КП.
Він зазначив, що спочатку планували переплавити Леніна та виготовити із матеріалу пам’ятник Ярославу Мудрому, були пропозиції зробити дзвін для церкви. Однак усе — на рівні розмов.
— Цього року в місті реконструюють площу, встановлюють пам’ятник бійцям, які загинули в АТО, і пам’ятник Богдану Хмельницькому переноситься. Тобто насичені роботи тривають у плані облаштування міста, тож нині це питання не на часі, — говорить керівник.
Канів
Канівський пам’ятник Леніну був встановлений у 1964 році. Скульптура Леніна була виготовлена із оргскла, а постамент — із граніту. Майже 4-ох метровий Ленін 22 лютого 2014 року не встояв під натиском місцевих активістів, добивали поваленого Ілліча ногами під вигуки «Слава Україні!»
Скульптура зображає В.І.Леніна на повний зріст, в піджаку, без головного убору. Автори зобразили В.І.Леніна під час виступу перед трудящими: права рука піднята на рівні грудей, в лівій – зошит. На постаменті напис: «ЛЕНІН», — йдеться в описі до пам’ятника.
Загальна висота постаменту сягала 6,40 м. На демонтаж скульптури коштів не витрачали, адже зробили все силами активістів, без залучення спецтехніки. Натомість демонтаж залишків постаменту, на якому стояв пам’ятник Володимиру Леніну, коштував міському бюджету майже 10 тис.грн, писали місцеві ЗМІ.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
