Бізнесмен зі Шполянщини Олег Кошовий зараз займається вирощуванням надзвичайно популярної ягоди - лохини. Чоловік розпочав цей ризикований, хоча і привабливий бізнес з нуля. Для цього йому довелося кардинально змінити свої професійні уподобання та згорнути неперспективні справи.
Хоча Олег Кошовий вирощує лохину поки що на порівняно невеликих площах, активно призвичаюється до її примх і поки що не вийшов на необхідні виробничі обсяги, переконаний, що вибрав правильний напрям. Адже бачить за вирощуванням лохини в Україні велике майбутнє.
Свого часу Олег Кошовий працював на Шполянському цукровому заводі після закінчення навчання в Київському інституті харчових технологій, де він отримав диплом інженера з автоматизації харчових процесів у виробництві. Згодом, пішов у "вільне плавання". Тоді й замислився над тим, аби відкрити власну справу. Причому таку, яка б гріла душу.
Тому як тільки залишився на "вільних хлібах", майже одразу придбав кілька покинутих приміщень колишньої ферми, які і стали основою першого міні-бізнесу: виробництва макаронних виробів. Тоді Олег створює нові робочі місця, дбаючи не лише про себе, а й про шполян, що залишились без роботи.
Макарони від Кошового користувались незмінним попитом. Але з часом подорожчала електроенергія. Лише одна сушка виробів почала "влітати у копійчину" та не виправдовувала понесених витрат. Тому виробництво було законсервовано, як і невеликий власний млин, що давав своє борошно, і міні-свиноферма, яка споживала відходи основного виробництва.
Проте, залишилась земля. І на трохи більше, ніж 3 гектарах Олег Кошовий почав свої перші експерименти.
— Спочатку вирощував ячмінь, сіяв буряк, люцерну. Один період був посіяв квасолю. Не те, - ділиться Олег Кошовий. - Міркував, якби з більшою віддачею використати ту землю. Експериментував, аби мати більший економічний зиск. І ось ще в 2015 році вирішив використати цю площу під якусь ягоду. Нарешті, зупинив свій погляд на лохині.
Олег Іванович пригадує, як відпочивав якось з родиною в Хорватії. Там і відбулося перше його знайомство з цією дивовижною ягодою. Той факт, що лохина дуже прийшлася до смаку його дитині, зіграв головну роль у виборі — бути чи не бути першому "лохиновому господарству" на Шполянщині.
— Я почав ретельно вивчати все те, що пов’язано з лохиною. Її властивості, якості, як агрокультури, перспективи ринку. Шукав відповіді на питання — чому лохину так фанатично споживають без виключення у всіх країнах світу. Ця ягода має не лише чудовий смак, безперечні лікувальні властивості, але й гарну транспортабельність. І це є визначальним для тих, хто ризикнув присвятити свій бізнес ягідництву. Взяти ту ж саму полуницю — яка ж вона прискіплива до транспортування. Лохина, на моє переконання є супер "нішовою" нині ягодою, — переконує пан Олег і додає. — Звісно, ця ягода геть не проста. Є однією з найтяжчих в плані агротехніки. А ще дуже затратною для бізнесмена у кілька перших років. Від нього вона вимагає залізного терпіння, аби не покинути раптом щойно розпочату справу.
Зваживши всі "за" та "проти" Олег Кошовий починає вкладати всі свої наявні ресурси у вирощування лохини. У 2016 році після ретельної підготовки він зробив перші висадки. Розбив поле, привіз торфу, щепи та кори. Організував крапельний полив - саме ця технологічно необхідна частина виявилась найбільш затратною. І ось тут згодився фах інженера, адже дозволив деякі технічні питання вирішувати без додаткових витрат. Саме завдяки своїм знанням бізнесмен самостійно доробив подрібнювач для щепи та кори, „підшаманив“ конструкцію й інших необхідних агрегатів. Сьогодні плантаціями лохини окрім Кошового опікується лише кілька найманих працівників. Задіяні вони цілий рік та стабільно отримують заробітну плату.
— Наші кліматичні умови є сприятливими до цієї культури, — стверджує бізнесмен. — Єдине — лохина вимоглива до грунту. Чорноземи та суглинки для неї категорично не підходять. По PH ґрунт для лохини потрібний в межах 4,5 - 6. А ще має бути особлива фактура ґрунту. Піщані грунти по великому рахунку найбільш ідеально підходять для цієї ягоди, — розповідає Олег Іванович. — А ви знаєте, що на корінні куща лохини живе гриб мікориза. У симбіозі всі поживні речовини йдуть через споживання їх грибом і потім передаються материнській рослині. Тут важливо тримати золотий баланс між поливом та збереженням вологи. Для цього робляться штучні ґрунти з торфу, соснової кори та щепи, які укладаються в бурти навколо кущів. Плюс годуємо лохину спеціальним збалансованим добривом. Це все звісно потребує часу та значних фінансів.
Олег Іванович настільки захопився лохиновим бізнесом, що не оминає навчальних семінарів за кордоном, вступив до Аграрного клубу, який об’єднує виробників ягід з різних країн світу, та вірить в успіх обраного напрямку. Будучи у бізнес поїздках за кордоном, він бачив там на власні очі, як функціонують ягідники популярних культур. І все більше переконувався, що ризикнув усім своїм майном не дарма, віддавши перевагу лохини. Та й іноземці бачать в Україні великий потенціал в плані освоєння технологій вирощування лохини. Культура споживання цієї ягоди в нашій країні ще тільки формується. І вже через кілька років, коли плантації Кошового вийдуть на заплановані об’єми врожаю, врешті "дозріє" й споживач.
— За кожні ринки збуту завжди потрібно воювати та доводити, що твій товар найкращий. Тут першочергову роль відіграють логістика та якість. Український ринок активно розвивається в цьому напрямку. Адже культура споживання, зокрема ягід, росте. Люди починають розуміти, що корисне, а що ні. І краще з’їсти лохину, ніж гамбургер. Цікаво, але китайці наприклад, вже пропонують замінити попкорн у кінотеатрах саме на лохину, — продовжує розповідь Олег Іванович. — Тому на перспективу планую перевести посадки з відкритого ґрунту в вирощування в спеціальних мішках. А ще, мабуть, для надійності закрию їх тепличним накриттям.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
